83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.09.09 р. Справа № 10/225пн
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Приходько І. В.;
при секретарі судового засідання - Ярош В. В.;
за участю представники сторін:
від позивача - Санцевич В.В. - керівник;
від відповідача - Максецька О.С. - довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Приватного підприємства „Фірма Сервер” м.Донецьк,
до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк,
про скасування оперативно-господарської санкції, -
в судовому засідання оголошувалась перерва:
з 16.04.2009 р. до 13.05.2009 р.;
До господарського суду звернувся позивач, Приватне підприємство „Фірма Сервер” м.Донецьк, з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк, про спонукання до виконання дій по поновленню електричної енергії на об'єкті, що розташований по вул.Куйбишева, 191 у Куйбишевському районі м.Донецька відповідно до договору № 2052 від 24.02.2000 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про користування електричною енергією від 24.02.2000 р., рахунок фактуру № 2052 від 18.12.2007 р., лист Департаменту з питань електроенергетики № 32-01/6-2928 від 13.10.2008 р.
Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву № 26-14/5854 (арк. 22-23) проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень посилався на наявність договору про користування електричною енергією з позивачем та положення п.4.2. Правил користування електричною енергією, якими регламентовані підстави нарахування обсягу спожитої електричної енергії у випадку відсутності відомостей від споживача щодо обсягу очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік.
Вважає правомірно нарахованим позивачу перевищення договірних величин у листопаді та грудні 2007 р. на суму 53,87 грн. та 177,59 грн. відповідно, а всього у розмірі 231,46 грн. У зв'язку з наявною заборгованість у сумі 231,46 грн., 28.08.2008 р. споживачу було проведено відключення від енергопостачання, але після сплати ним вказаного боргу, енергопостачання було відновлено, тому клопотав про припинення провадження по справі на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України.
16.03.2009 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить скасувати оперативно-господарську санкцію, яка була застосована відповідачем у вигляді вартості різниці фактично спожитої і договірної величини по договору № 2052 від 24.02.2000 р. за листопад, грудень 2007 р. у розмірі 231,46 гр.
Ухвалою суду від 01.04.2009 р. вказані зміни позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України були прийняті судом.
Представник відповідача у відзиві на змінені позовні вимоги, пояснив, що свої дії вважає правомірними. Попередження про відключення позивача від енергоспоживання ним двічі направлялись споживачу 11.04.2008 р. та 22.08.2008 р., фактичне відключення відбулось 28.08.2008 р. Платіжним дорученням № 8811 від 07.11.2008 р. позивач сплатив суму боргу у розмірі 231,46 грн., після чого відбулось підключення споживача до енергопостачання.
У судовому засіданні 07.09.2009 р. позивач підтвердив, що договір на користування електричною енергією від 24.02.2000 р., який наданий ним до суду (арк.7-10), це таж сама угода, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях під № 2052, інших договорів щодо користування електричною енергією між сторонами не укладалось.
Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи неодноразово продовжувався за клопотанням сторін.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2000 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) був укладений договір на користування електричною енергією (арк.7-10).
Відповідно до пункту 16 вказаної угоди, сторони встановили термін дії договору до 31.12.2004 р. та передбачили щорічне його продовження, якщо за місяць до закінчення строку ні однією із сторін не буде заявлено про відмову від договору або про його перегляд.
11.04.2008 р. постачальник (відповідач) повідомив споживача (позивача) про наявність заборгованості у розмірі 231,46 грн. та відключення від енергопостачання, яке відбудеться 17.04.2008 р.
22.08.2008 р. постачальник вдруге повідомив споживача про відключення від енергопостачання, яке відбудеться о 9-00 год. 28.08.2008 р.
Як убачається з наряду № 642, 28.08.2008 р. на об'єкті позивача відбулось відключення від енергопостачання.
Платіжним дорученням від 07.11.2008 р. позивач сплатив відповідачу заборгованість у розмірі 231,46 грн., яка стала підставою для відключення об'єкта від енергопостачання.
Відповідно до заявки № 1183 об'єкт позивача 02.12.2008 р. був підключений до енергопостачання
Приймаючи рішення, суд враховує наступне.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.
Як вже зазначалось судом, 24.02.2000 р. сторонами був укладений договір на постачання електричної енергії № 2052.
У вказаному договорі сторони встановили, що при виконанні умов цього договору, а також вирішені всіх питань, що не обумовлені цим договором, вони зобов'язані керуватись Правилами користування електричною енергією (дали Правила).
Пункт 4.2. Правил встановлює, що відомості про обсяги очікуваного поживання електричної енергії в наступному році з щомісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованими тарифами у термін, обумовлений договором.
У разу ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Як убачається з пояснень сторін та матеріалів справи, підставою для відключення об'єкта позивача від енергопостачання стала спірна сума у розмірі 231,46 грн., яка, як вважає відповідач, утворилась у позивача (споживача) у зв'язку з перевищенням ним договірних величин за період листопад, грудень 2007 р.
У підтвердження своєї позиції відповідач посилався на відсутність затверджених щомісячних величин споживання електричної енергії на 2007 р., положення п.4.2 Правил користування електричною енергією та Акти прийому-передачі спожитої електричної енергії у період листопад, грудень 2006 р.
Позивач, заперечуючи проти факту перевищення договірних величин за спірний період 2007 р. та неправомірне застосування оперативно-господарських санкцій, посилався на лист, направлений на адресу відповідача з переліком щомісячного очікуваного обсягу споживання електричної енергії на 2007 р. та прийнятий ним за вхідним номером № 1484 від 21.11.2006 р.
Проти отримання вказаного листа відповідач заперечував, надав витяг з книги вхідної кореспонденції за період листопад 2006 р.
Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема це є договори та інші правочини
Розглядаючи змінені позовні вимоги позивача щодо скасування оперативно-господарської санкції, а саме нарахування відповідачем вартості різниці фактично спожитої і договірної величини по договору № 2052 у розмірі 231,46 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України та положень статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтереси іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 20 Господарського кодексу України.
Право на захист розглядається як суб'єктивне цивільне право, яке виникає в особи в разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього прав або оспорювання цивільного права
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасування оперативно-господарської санкції, позивач фактично посилається на неправомірні дій відповідача, які стали підставою для нарахування спірної суми.
Враховуючи ті обставини, що обраний спосіб захисту не призведе до відновлення оспорюваних прав та захисту інтересів, а також положення статей 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику», суд приходить до висновку про невірно обраний спосіб захисту позивачем, а тому позовні вимоги щодо скасування оперативно-господарської санкції щодо нарахування вартості різниці фактично спожитої і договірної величини у розмірі 231,46 грн. не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статей 11, 16 Цивільного кодексу України. Статті 20 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволені позовних вимог Приватного підприємства „Фірма Сервер” м.Донецьк, заявлених до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м.Донецьк, щодо скасування оперативно-господарської санкції, яка була застосована у вигляді вартості різниці фактично спожитої і договірної величини по договору № 2052 від 24.02.2000 р. за листопад, грудень 2007 р. у розмірі 231,46 гр.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 11.09.2009 р.
Суддя
Надруковано 3 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу.