Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
25.08.2009
Справа №2-22/9781-2008
За первісним позовом ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія», 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9
до відповідача ТОВ фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16
про стягнення 815933,03 грн.
за зустрічним позовом - ТОВ фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16
до - ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія», 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9
про визнання недійсним векселя
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача за первісним позовом - Негреша М.О., представник, дов від 31.07.2007 року
від відповідача за первісним позовом - Кулагін Е.В., представник, дов від 10.12.2008 року
Обставини справи:
Позивач - ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ фірма «Консоль ЛТД», просить суд стягнути з відповідача вексельну заборгованість - 616263,71 грн., відсотки - 199669,32 грн., всього - 815933,03 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач не сплатив позивачу, як власнику простого векселя № 613240104053, емітованого 20.12.2001 року ТОВ фірма «Консоль ЛТД» вексельну заборгованість в сумі 616263,71 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
12.12.2008 року позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 616263,71 грн., 373455,81 грн. - збитків від інфляції, 92924,77 грн. - відсотків.
Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.
12.01.2009 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 616263,71 грн., 393792,51 грн. - збитків від інфляції, 97571,43 грн. - відсотків.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
27.01.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов ТОВ фірма «Консоль ЛТД» до ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія», відповідно до якого ТОВ фірма «Консоль ЛТД» просить суд визнати недійсним простий вексель № 613240104053 як такий, що не має вексельної сили.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.01.2009 року зустрічну позовну заяву ТОВ фірма «Консоль ЛТД» до ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.
02.03.2009 року до суду надійшла заява позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 616263,71 грн., збитки від інфляції в сумі 423373,17 грн., 105003,32 грн. - відсотків.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» заперечує проти вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.03.2009 року по справі призначено комплексну судову почеркознавчу та трасологічну експертизу, проведення якої доручено Науково - дослідному експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим, провадження по справі зупинено.
23.06.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов висновок судового експерта № 222 від 15.06.2009 року.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.06.2009 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.
23.07.2009 року до суду надійшло клопотання ТОВ фірма «Консоль ЛТД», в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці ТОВ фірма «Консоль ЛТД» - ДП «Техма».
Але, суд вважає вказане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Так, однією з істотних умов залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є можливість впливу на її права або обов'язки прийнятого рішення щодо однієї зі сторін, в той час як заявником не було доведено суду, що рішення по даній справі може виплинути на права та охоронювані законом інтереси ДП «Техма».
23.07.2009 року позивач за первісним позовом надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму осиного боргу - 616263,71 грн., 480685,69 грн. - збитків від інфляції, 120664,43 грн. - відсотків.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» надало суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 616263,71 грн., збитки від інфляції в сумі 480685,69 грн., 126368,57 грн. відсотків.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Крім того, позивач за первісним позовом надав суду пояснення щодо висновків комплексної почеркознавчої та трасологічної експертизи, відповідно до яких зазначив, що висновок експерта від 15.06.2009 року № 222 є доказом наявності договірного (цивільного) обов'язку ТОВ фірма «Консоль ЛТД» сплатити ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» суму боргу, що виник на підстав одностороннього правочину, яким є борговий документ - емітований ТОВ фірма «Консоль ЛТД» простий вексель № 613240104053 від 20.12.2001 року, підписаний генеральним директором ТОВ фірма «Консоль ЛТД» Агєєвим В.М., на підставі чого позивач за первісним позовом підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
25.08.2009 року до суду надійшла заява позивача за зустрічним позовом - ТОВ фірма «Консоль ЛТД» про зміну зустрічних позовних вимог, відповідно до якої ТОВ фірма «Консоль ЛТД» просить суд визнати односторонній правочин з видачі ТОВ фірма «Консоль ЛТД» Державному підприємству «Техма» простого векселя № 613240104053 від 20.12.2001 року - недійсним.
Але, суд відхиляє вказану заяву позивача за зустрічним позовом та не приймає до розгляду з огляду на наступне.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Але, приймаючи до уваги зміст заяви ТОВ фірма «Консоль ЛТД» про зміну зустрічних позовних вимог, вимог про визнання недійсним одностороннього правочину з видачі ТОВ фірма «Консоль ЛТД» Державному підприємству «Техма» простого векселя № 613240104053 від 20.12.2001 року - недійсним, заявлені саме до ДП «Техма», яке не є учасником даного спору, на підставі чого вказану зміни зустрічних вимог не є пов'язаними з вимогами первісного позову. Крім того, суд звертає увагу на те, що заявлені вимоги створюють інший суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, ніж процесуальний склад сторін по даній справі.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» є власником простого векселя № 613240104053, емітованого 20.12.2001 року ТОВ фірма «Консоль ЛТД», номінальною вартістю 616263,71 грн., строком платежу 23.10.2005 року.
Позивач отримав вексель за бланковим індосаментом, який написаний на звороті зазначеного простого векселя головою правління АТЗТ «Укртехнобуд».
Право вимоги позивача за векселем ґрунтується на безперервному ряді індосаментів.
Відповідно до ст. 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Статтею 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту; строку платежу; платежу; права регресу у разі неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; позовної давності; неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.
Днем строку платежу за векселем № 613240104053 є 23.10.2005 року.
Так, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Позивач є власником простого векселя № 613240104053 номінальною вартістю 616263,71 грн., емітованого відповідачем 20.12.2001 року зі строком платежу 23.10.2005 року на підставі бланкового індосаменту, договору купівлі-продажу № Д-183/20-07 від 27.07.2007 року, укладеного між позивачем та Акціонерним товариством закритого типу «Укртехнобуд», акту прийому-передачі векселя від 27.07.2007 року до договору № Д-183/20-07 від 27.07.2007 року, в якому зазначені усі індивідуальні ознаки вказаного векселя.
Враховуючи, що зазначений вексель переданий позивачу за бланковим індосаментом, вчиненим після закінчення строку встановленого для опротестування, вказаний вексель є простим борговим документом (розпискою) на підставі загальних норм Цивільного кодексу України про угоди та зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зміст боргового документа (простого векселя № 613240104053) викладений у письмовій формі на бланку та підписаний від імені відповідача генеральним директором Агеєвим В.М. та скріплений печаткою відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно із ч.1 та ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу припису ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно змісту простого векселя № 613240104053 відповідач зобов'язався 23 жовтня 2005 року заплатити проти цього векселя Державному підприємству «Текма» чи його наказу 616263,71 грн.
На підставі індосаменту, написаному директором ДП «Текма» на звороті векселя, право вимоги вексельного боргу отримало АТЗТ «Укртехнобуд», яке, в свою чергу продало право вимоги боргу позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Отже, у зобов'язанні відбулася заміна кредитора.
Як вказує позивач, за первісним позовом, станом на 11.12.2008 року відповідач борг за борговим документом не сплатив.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати 616263,71 грн. за борговим документом - простим векселем № 613240104053.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 480685,69 грн., 126368,57 грн. відсотків.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.
Таким чином, суд погоджується з розрахунками як нарахованих збитків від інфляції, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, так й з розрахунком відсотків, відповідно до приписів Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, зробленими позивачем за первісним позовом.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання простого векселя № 613240104053 таким, що не має вексельної сили - суд вважає вимоги зустрічного позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Так, на думку позивача за зустрічним позовом, заявлені ним вимоги обґрунтовані невідповідністю форми та змісту спірного простого векселя № 613240104053 вимогам вексельного законодавства, а саме, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.92 N 528, якою затверджені Правила виготовлення і використання вексельних бланків.
Вказаними нормативно-правовими актами встановлено, що вексель має бути підписаний керівником та головним бухгалтером юридичної особи.
Однак, як вважає позивач за зустрічним позовом, ця вимога, не додержана, зокрема, на простому векселі № 613240104053 напроти підпису головного бухгалтера ТОВ фірми «Консоль ЛТД» Кузьміної Людмили Григорівни стоїть не її підпис, а підпис невідомої особи, а тому, на думку позивача, простий вексель №613240104053 має бути визнаний недійсним, як такий, що не має вексельної сили.
Так, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, що діяв на момент емітування векселя № 613240104053 від 20.12.2001 року, простий вексель повинен містити такі реквізити:
1. назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
2. безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;
3. зазначення строку платежу;
4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
5. найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;
6. зазначення дати і місця складання простого векселя;
7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті, а саме: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця; простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Аналогічні положення містилися й в статті 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» у редакції, що діяла на момент видачі векселя.
Зі змісту простого векселя № 613240104053 вбачається, що він містить всі обов'язкові для змісту векселя реквізити, наявність яких вимагає вексельне законодавство, зокрема, на векселі є підпис особи, яка розписалася за головного бухгалтера ТОВ фірми «Консоль ЛТД» Кузьміну Л.Г.
Так, відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 02.03.2009 року по справі призначено комплексну судову почеркознавчу та трасологічну експертизу, проведення якої доручено Науково - дослідному експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим, провадження по справі зупинено.
23.06.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов висновок судового експерта № 222 від 15.06.2009 року.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, поданий до суду висновок експерта № 222 від 15.06.2009 року прийнятий судом до уваги, та відповідно нього встановлено наступне.
На вирішення експерта були поставлені наступні питання: Чи складали раніше одне ціле надані ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» два обривки (фрагменти) простого векселя № 613240104053? Чи відповідає підпис особи на одному з фрагментів векселів підпису головного бухгалтера ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Кузьминої Людмили Григорівни? Чи відповідає підпис особи на одному з фрагментів векселів підпису генерального директора ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Агєєва Віктора Миколайовича?
Відповідно до поставлених питань, судовим експертом були зроблені наступні висновки.
Так, надані на дослідження частини документу: документа «простий вексель № 613240104053» від 20.12.2001 року; фрагменти документа з типографськими даними: «КОФ.зам.22-180с 1194р. IVкв.» раніш складали одне ціле - простий вексель № 613240104053№ від 20.12.2001 року, з типографськими даними: «КОФ.зам.22-180с 1194р. IVкв.».
Підпис у графі «Головний бухгалтер ТОВ Фірма «Консоль» документа «простий вексель № 613240104053№ від 20.12.2001 року» від 20.12.2001 року, виконана не Кузьминою Людмилою Григорівною, зразки підпису якої надані, а іншою особою.
Та, питання суду «Чи відповідає підпис особи на одному з фрагментів векселів підпису генерального директора ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» Агєєва Віктора Миколайовича?» на частині документа «простий вексель № 613240104053№ від 20.12.2001 року» від 20.12.2001 року експертом не вирішувалось з огляду на відсутність зразків (вільних та експериментальних) підписів Агєєва Віктора Миколайовича.
Відповідно до приписів статті 8 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до постанови Верховного суду України від 03.12.2002 № 17/81Про визнання недійсним простого векселя, встановлено наступне.
Законодавство України, в тому числі і ратифіковані Верховною Радою України міжнародні договори, не містить норм про недійсність векселів, оскільки вексель не є угодою.
Згідно зі статтею 21 Закону про цінні папери та статтею 1 додатку 1 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості, що діяли на дату емітування спірного векселя, документ у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у цих законах відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків: переказний вексель, строк платежу в якому не вказаний, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасанта; переказний вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.
Отже, відсутність у документі реквізитів, що є обов'язковими для змісту векселів за законом, може бути підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили.
Так, відповідно до вказаної правової позиції, за своєю юридичною природою вексель не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а тому не може бути визнаний недійсним.
Слід зауважити, що на думку суду, оспорюваний вексель має всі необхідні ознаки та реквізити, встановлені нормами чинного законодавства України.
Крім того, суд не може погодитись з твердженнями позивача за зустрічним позовом про відсутність на спірному векселі безперервного ряду індосаментів, виходячи з того, що вексель розірваний на дві частини.
Як вказувалось вище, відповідно до висновку експерта № 222 від 15.06.2009 року було встановлено, що надані на дослідження частини документу: документа «простий вексель № 613240104053» від 20.12.2001 року; фрагменти документа з типографськими даними: «КОФ.зам.22-180с 1194р. IVкв.» раніш складали одне ціле - простий вексель № 613240104053№ від 20.12.2001 року, з типографськими даними: «КОФ.зам.22-180с 1194р. IVкв.».
Так, ряд індосаментів є безперервний: перший векселедержатель ДП «Текма» вчинило індосамент «Платити наказу АТЗТ «Укртехнобуд», останнє вчинило на векселі «Бланковий індосамент».
За бланковим індосаментом відповідач за зустрічним позовом одержав спірний вексель від АТЗТ «Укртехнобуд».
Будь які-інші факти, які б спростовували наявність на спірному векселі безперервного ряду індосаментів, позивачем за зустрічним позовом суду не наведені.
Крім того, простий вексель № 613240104053, переданий позивачу за первісним позовом за бланковим індосаментом, вчиненим після закінчення строку встановленого для опротестування, втратив свою вексельну силу і набув статусу боргового документу.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 31 серпня 2009 року.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22044593) суму основного боргу - 616263,71 грн., збитки від інфляції в сумі 480685,69 грн., 126368,57 грн. відсотків, всього - 1223317,97 грн.
3. Стягнути з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22044593) 12233,18 грн. державного мита.
4. Стягнути з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22044593) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.