Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
10.09.2009
Справа №2-27/2420.1-2009
За позовом -1. Громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя", (95000, вул.. 60 -років Жовтня 13/64,м. Сімферополь).
2. Громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Київського району м. Сімферополя", (95000, бул. Франко 25, каб. 100, м. Сімферополь / 95000, вул.. М. Донського 22, кв. 5, м. Сімферополь).
До відповідача - ВАТ "Завод "Сімферопольсільмаш", (95000, вул.. Вузлова 8/5, м. Сімферополь).
За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Громадська організація “Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Залізничного району м. Сімферополя”, (95000, вул.. Калинина 39, м. Сімферополь).
про визнання недійсним договору.
Суддя Воронцова Н.В.
Від позивачів - 1. Дюкар, дор. у справі.
2. Дюкар, дор. у справі.
Від відповідача - Овсянніков, дор. у справі.
Від третьої особи - не з'явився.
Сутність спору:
Громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя" та Громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Київського району м. Сімферополя" звернулись до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - ВАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" та за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Громадської організації “Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Залізничного району м. Сімферополя”, про визнання недійсним договору від 10.06.2005р.
Ухвалою ГС АРК від 20.10.2008 р. по справі № 2-29/9494 - 2008 провадження по справі було припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Не погодившись з вказаною ухвалою ГС АР Крим, громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя" звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2008 р. апеляційна скарга громадської організації "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя" була залишена без задоволення, а ухвала ГС АРК від 20.10.2008 р. по справі № 2-29/9494 - 2008 залишена без змін.
Не погодившись з вказаним, громадська організація "Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2009 р. касаційну скаргу було задоволено, ухвалу ГС АРК від 20.10.2008 р. і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2008 р. по справі № 2-29/9494 - 2008 було скасовано, справа передана на новий розгляд до господарського суду АР Крим, яка доручена судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. з привласнення їй №2-27/2420.1 -2009.
Ухвалою від 12.05.2009 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.
Судом були зроблені запити від 21.05.2009 р. до виконавчих комітетів Центральної, Залізничної та Київської районних рад м. Сімферополь з проханням представити належним чином засвідчені копії реєстраційних справ на позивачів №1 і №2 і третьої особи по справі.
Виконком Центральної районної ради м. Сімферополь у відповіді на вказаний запит від 02.06.2009 р. повідомила про те, що позивач №1 зареєстрован розпорядженням голови ради від 17.06.1999 р. №254/02.1 - 6 з місцевим статусом районної організації. Також представив витребуванні судом документи.
Виконком Залізничної районної ради м. Сімферополь у відповіді на вказаний запит від 02.06.2009 р. надіслав витребувані судом документи.
Позивач №1 заявою від 09.06.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати договір ( бартерний ) від 10.06.2005 р. неукладеним. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Вказане обґрунтовує тим, що заявлені учасники договору не мали повноважень на встановлення правовідносин по заявленому предмету. Договір є бартерним і містить в собі елементи договору підряду і оренди будівлі і іншого капітального спорудження, договору оренди земельної ділянки. Будинки пансіонату «Ветеран» в с. Миколаївка, Сімферопольського району належать на праві загальної сумісної власності трьом громадським організаціям: позивачам №1 і №2 та третій особі по справі. В договорі відсутні згоди співвласників на передачу в строкове платне користування об'єктів загальної сумісної власності. Договір в цілому не відповідає нормам Закону України «Про оренду землі», не визначає учасників, не встановлює суттєвих умов у відповідності до ст.. 15 Закону України «Про оренду землі». Підрядні правовідносини, відображені у договорів, не відповідають суттєвим умовам, викладеним у ст.. 843 ЦК України - відсутня ціна договору. Таким чином, не досягнено згоди по встановленню ціни договору і визначенню забовязань невстановленого кола учасників.
Суд не прийняв до уваги уточнення, оскільки ним позивач змінив не тільки предмет спору, але і підстави, що є неприпустимим у розумінні ст.. 22 ГПК України.
Відповідач у поясненнях по справі повідомив про те, що позов позивачів №1 і №2 про визнання недійсним договору від 10.06.2005 р. господарський суд АР Крим раніш розглядав в рамках справи №2-2/7193-2008. Правовідносини, що виникли між позивачами №1 і №2, третьою особою та відповідачем вивчалися також у рамках справи №2-14/10458-2007р. Обидві судові справи було винесено на користь ВАТ «Завод Сімферопольсільмаш». Також повідомив про те, що позивачами по даній справі було порушено строки позовної давності.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Виконком Київської районної ради м. Сімферополь у відповідь на запит суду від 05.06.2009 р. повідомив про те, що позивач №2 створено та діє з місцевим статусом, діяльність його поширюється на територію Київського району м. Сімферополь. Також надав витребувані судом документи.
Позивач №2 у поясненнях по справі повідомив про те, що про укладення договору від 10.06.2005 р. він узнав тільки під час розгляду позовної заяви відповідача від 11.07.2007 р. в рамках справи №2-14/10458-2007.
Позивачем № 2 було заявлено клопотання про здійснення технічного звукозапису судового засідання.
Вказане клопотання судом було задоволено та здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Позивач №2 заявою від 10.08.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати договір ( бартерний ) від 10.06.2005 р. недійсним, а також стягнути судові витрати.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач у запереченнях на уточнення позовних вимог просить у позові відмовити по причинам, вказаним у вказаному запереченні.
Позивачі позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує.
Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
10.06.2005 р. між ВАТ "Завод "Сімферопольсільмаш" ( Завод ) з одного боку і «Касою взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої вітчизняної війни і праці Залізничного, Київського і Центрального району м. Сімферополь» в особі Голови міжрайонної ради гр. Помогаєва Е. І. ( Каса ) було укладено договір ( бартерний ).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Завод забовязався провести ремонт забору, що огороджує територію пансіонату «Ветеран», розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Миколаївка, вул.. Морська, що є колективною власністю Каси, а Каса забовязалася надати у користування Заводу 3 дерев'яних будинка, що розташовані на території пансіонату «Ветеран» для відпочинку співробітників Заводу.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору вартість ремонту передбачена кошторисом ( додаток №1 ).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Завод забовязався провести капітальний ремонт забору в строк до 01.07.2005 р.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору каса забовязалася надати у користування Заводу 3 двомісних будинка в строк з 21 червня по 30 вересня 2005 -2007 р.р. ( до повного взаємозаліку ). Вартість одного місця на добу - 1 5 гривень. Вказана сума є незміною на протязі всього строку дії договору.
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Позивачі в обґрунтування заявлених позовних вимог вказують на той факт, що вищевказаним договором ( бартерним ) неможливо визначити яка особа його уклала і у відношенні якої особи, що вказана у договорі «Каса», встановлені забовязання.
Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.
Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити даному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання вимог, встановлених частинами 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.
Дослідивши договір ( бартерний ) від 10.06.2005 р., суд встановив, що з боку позивачів №1 і №2 він був підписаний головами правління Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Центрального району м. Сімферополя та Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Київського району м. Сімферополя, а також скріплений печатками зазначених кас, що відповідає п.4.6.4 Статутів вказаних касс, а відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріпляються печатками.
Судом встановлено, що на розгляді господарського суду знаходилася справа №2-14/10458 - 2007 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Завод “Сімферопольсільмаш” до відповідачів - 1. Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої вітчизняної війни і праці Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь; 2. Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Київського району м. Сімферополя; 3. Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Залізничного району м. Сімферополя про стягнення 8259,68 грн. на підставі договору ( бартерного ) від 10.06.2005 р.
Рішенням ГС АР Крим від 25.12.2007 р. по справі №2-14/10458 - 2007 позов ВАТ “Завод “Сімферопольсільмаш” було задоволено у повному обсязі.
При цьому судом під час розгляду вказаної справи було встановлено, що договір від 10.06.2005. з ВАТ “Завод “Сімферопольсільмаш” укладений Касами Київського та Центрального районів м. Сімферополя.
При цьому, як вбачається з вказаного рішення ГС АР Крим судом було доведено, що взаємовідносини за договором ( бартерний ) від 10.06.2005 р. існували саме між ВАТ “Завод “Сімферопольсільмаш”, касою взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої вітчизняної війни і праці Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь і касою взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Київського району м. Сімферополя, в зв'язку з чим стягнено з Кас взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Центрального та Київського районів м. Сімферополя солідарно на користь ВАТ “Завод “Сімферопольсільмаш” 8259,68грн. збитків, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у позові до Каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Залізничного району м. Сімферополя відмовлено.
По результатам перегляду вказаного рішення ГС АР Крим в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 р. рішення ГС АР Крим від 25.12.2007 р. по справі №2-14/10458 - 2007 без змін.
При цьому у вищевказаної постанові апеляційної інстанції було зазначено, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що договір від 10.06.2005. з ВАТ “Завод “Сімферопольсільмаш” укладений Касами Київського та Центрального районів м. Сімферополя.
Вищевказані судові рішення в касаційному порядку оскаржені не було, а значить вступили в законну силу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що будинку пансіонату «Ветеран» в с. Миколаївка, Сімферопольського району належать на праві сумісної власності трьом громадським організаціям: касі взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої вітчизняної війни і праці Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь; каси взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Київського району м. Сімферополя; касі взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці Залізничного району м. Сімферополя. Однак в договорі ( бартерному ) від 10.06.2005 р. відсутня згода співвласників на передачу у строкове платне користування об'єктів загальної сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
З урахуванням вказаного, відсутність у договорі ( бартерному ) від 10.06.2005 р. підпису та печатки третьої особи по справі не є підставою для визнання його недійсним.
Вказаний факт встановлено господарським судом АР Крим по справі №2-2/7193-2008 за позовом: 1. Громадської організації “Каса взаємодопомоги пенсіонерів, інвалідів ВВВ та праці Київського району м. Сімферополя”; 2. Громадської організації “Каса взаємодопомоги інвалідів ВВВ та праці Центрального району м. Сімферополя до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Завод “Сімферопольсільмаш”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організації “Каса взаємодопомоги інвалідів ВВВ та праці Залізничного району м. Сімферополя” про визнання недійсним договору ( бартерного ) від 10.06.2005 р.
Рішенням ГС АР Крим від 03.07. - 09.09.2008 р. по справі №2-2/7193 - 2008 у позові було відмовлено.
Вказане рішення ГС АР Крим ніким оскаржене не було та вступило в законну силу.
Позивачі також вказують на той факт, що в договорі ( бартерному ) від 10.06.2005 р. відсутня суттєва умова договору підряду, а саме відсутня ціна робот.
Однак відповідно до п. 1.2 вказаного договору вартість ремонту передбачена кошторисом ( додаток №1 ).
В матеріалах справи наявна калькуляція на виготовлення і установку забору, відповідно до якої вартість робіт була визначена у розмірі 26619,88 грн., який є Додатком №1 до договору від 10.06.2005 р.
У рішенні ГС АР Крим від 25.12.2007 р. по справі №2-14/10458 - 2007 судом було встановлено, що згідно додатку № 1 до договору № 440 від 10.06.2005. вартість робіт по ремонту забору встановлена в сумі 26619,68 грн.
Факт виконання робіт по ремонту забору вартістю 26619,68 грн. підтверджується актом прийомки виконаних робіт від 15.02.2006. і не заперечується відповідачами 1 і 2.
Як вже вказувалося вище рішення ГС АР Крим від 25.12.2007 р. по справі №2-14/10458 - 2007 вступило в законну силу та ніким не скасоване.
Позивачі також вказують на той факт, що у договорі ( бартерному ) від 10.06.2005 р. наявні елементи договору оренди земельної ділянки.
Однак вказаний факт позивачами по справі не доведено, при цьому позивачі самі вказують на те, що суттєві умови договору оренди земельної ділянки у вищевказаному договорі відсутні.
В такому разі, суд дійшов висновку, що до договору від 10.06.2005 р. не можно застосовувати положення Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
З обліком викладеного, керуючись ст.ст. 82 - 84 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.