Україна
24 липня 2009 р. справа № 2-а-20242/08/0570
час прийняття постанови: 10.30 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю представника позивача Нестеренко Н.В.
представника відповідача Колотової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П.Ткачука» до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними рішення УПФУ в м. Харцизьку від 10 червня 2008 року № 520 та № 523 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду», повністю, а саме: суму штрафу у розмірі 22 791.95 грн. та нарахування пені в розмірі 23 710.47 грн.,
Державне підприємство «Шахтрськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П.Ткачука» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними рішення УПФУ в м. Харцизьку від 10 червня 2008 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду», повністю, а саме: суму штрафу у розмірі 22 791.95 грн. та нарахування пені в розмірі 23 710.47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішень відповідача від 10.06.2008р. за №№ 520, 523 до нього було застосовано штрафні санкції у розмірі 22 791.95 грн. та пеню в розмірі 40 341.27 грн. за своєчасно не сплачені суми страхових внесків за період з 20.02.2008 року по 02.06.2008 року.
Позивач вважає вказане рішення незаконним з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідальний базовий звітний період - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць.
Позивач зазначає, що сума штрафу за 9 календарних днів прострочення сплати страхових внесків (з 21 лютого 2008 року по 29 лютого 2008 року) за січень 2008 року повинна складати 40 880.09 грн. (10% від суми страхових внесків у розмірі 408 800.96 грн.) та сума пені - 3 679.20 грн.; сума штрафу за 7 календарних днів прострочення сплати страхових внесків (з 21 лютого 2008 року по 27 лютого 2008 року) за лютий 2008 року повинна складати 1 504.80 грн. (10% від сплаченої суми страхових внесків у розмірі 15 048.10 грн.) та сума пені - 105.33 грн.; сума штрафу за 5 календарних днів прострочення сплати страхових внесків (з 21 березня 2008 року по 25 березня 2008 року) за березень 2008 року повинна складати 17 918.14 грн. (10% від сплаченої суми страхових внесків у розмірі 179 181.44 грн.) та сума пені - 8 959.07 грн.; сума штрафу за 10 календарних днів прострочення сплати страхових внесків (з 21 травня 2008 року по 30 травня 2008 року) за травень 2008 року повинна складати 38 872.58 грн. (10% від сплаченої суми страхових внесків у розмірі 388 725.82 грн.) та сума пені - 3 887.25 грн.
Не зважаючи на це, відповідач застосував штраф у розмірі 20 % та 50 %, що призвело до застосування штрафу у підвищеному розмірі 22 791.95 грн.
Крім того, як зазначає позивач, загальна сума пені повинна складати 16 630.80 грн., замість вказаної у рішенні суми 40 341.27 грн.
Позивач зазначає, що відповідач прийняв рішення всупереч вимогам ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим перевищило свої повноваження щодо накладання штрафних санкцій.
Тому просить суд визнати недійсними рішення відповідача повністю, а саме: на загальну суму штрафу в розмірі 22 791.95 грн. та нарахування пені у розмірі 23 710.47 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.
При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 5 зазначеної статті Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
За затримку строків плати до 90 днів (застосовуються 20% своєчасно несплачених сум) сума штрафної санкції - 21 996.44 грн. та 795.51 грн., сума пені - 16 189.54 грн. та 24 151.73 грн. Відповідач вважає нараховані суми правомірними.
Тому просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні експерт Тріпутіна Оксана Іванівна пояснила суду, що згідно Інструкції про проведення експертиз перше питання не відноситься до компетенції експерта. По-другому питанню були встановлені розбіжності з вихідних даних станом на 01.01.2008 року. По картці особового рахунку рахується недоїмка по страховим внескам. По обороно-сальдовим відомостям рахується недоїмка по штрафним санкціям приблизно на ту ж суму. Акт звірки станом на 01.01.2008 року містить розбіжність у сумі 2 копійки, а також відрізняються види заборгованості.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32299510), зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 30 квітня 2003 року (свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 № 670982), включено до ЄДРПОУ.
«Шахта ім. С.П.Ткачука» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 33604322, діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ «Шахта ім. С.П.Ткачука» ДП «Шахтарськантрацит».
Відокремлений підрозділ «Шахта ім. С.П.Ткачука» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обв'язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
10 червня 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області прийняте рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 520, яким було застосовано штраф до позивача в сумі 795.51 грн. та нараховано пеню в сумі 24 151.73 грн. /а.с. 6/.
Також, 10 червня 2008 року відповідачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 523, яким було застосовано штраф до позивача в сумі 21 996.44 грн. та нараховано пеню в сумі 16 189.54 грн. /а.с. 7/.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що порушують права та інтереси позивача, а тому не приймає доводи відповідача щодо правомірності зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на наступне.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно ч. 1 ст. 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, позивач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням п. 1 ст. 14 та п. 6 ст. 20 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.
Відповідно до п.п. 5.1.4 п. 5 Постанови Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до п. 10.3 Постанови Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» днем сплати вважається у разі перерахування сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Згідно до п. 11.11. Постанови Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція) платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
На виконання зазначеної вимоги Інструкції позивачем 15 лютого 2008 року, 10 квітня 2008 року та 15 травня 2008 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2008 року, за березень 2008 року та за квітень 2008 року відповідно.
У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0.1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум;
при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Згідно з платіжними дорученнями сума штрафу та сума пені позивачу розрахована невірно, оскільки платежі винесені позивачем мали затримку до 30 календарних днів включно, а не до 90 календарних днів включно, як зазначив відповідач у оскаржуваних рішеннях № 520 та № 523 від 10.06.2008 року, тобто розрахунок суми штрафу та суми пені повинен був здійснюватись із розрахунку 10% своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до п. 10.1. зазначеної Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Документами, які є підставою для нарахування пені, є:
- документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати - Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою; вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи); рішення суду;
- документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків; Розрахунок суми страхових внесків з від'ємною сумою; рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про смерть фізичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкції в порядку календарної черговості їх виникнення.
У випадку коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Тобто, зазначена правова норма передбачає спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення у разі сплати страхувальником саме недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не поточних страхових внесків.
Крім того, у будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок Пенсійного фонду якимось чином змінювати призначення платежу, який визначений у платіжних дорученнях. Не передбачено таке право відповідача і будь-якими іншими нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або іншими законами з питань страхових внесків.
Крім того, відповідно до ст. 17 вказаного закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 29 лютого 2008 року здійснював поточні платежі за січень 2008 року; в період з 20 березня 2008 року по 27 березня 2008 року здійснював поточні платежі за лютий 2008 року; в період з 16 квітня 2008 року по 25 квітня 2008 року здійснював поточні платежі за березень 2008 року; в період з 23 травня 2008 року по 30 травня 2008 року здійснював поточні платежі за квітень 2008 року.
Відповідач визнає факт, що позивач самостійно визначив призначення платежу в платіжних дорученнях з вказівкою граничного терміну сплати, тому суд вважає, що дії позивача не суперечать вимогам вказаного закону.
Суд не приймає посилання відповідача на частину 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 9 даної статті відповідальність передбачена за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Аналіз зазначених норм доводить, що об'єктом застосування штрафу та нарахування пені є сплачена платником сума внесків, а не погашена сума недоїмки.
Таким чином, відповідач зарахував поточні платежі, сплачені за період з 29 лютого 2008 року по 30 травня 2008 року в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли у минулих періодах, та розрахував розмір штрафних санкцій та пені виходячи з того, що були сплачені недоїмка, пеня та фінансові санкції, що виникли в попередніх періодах, а поточні платежі сплачені в меншій сумі.
Стосовно погашення суми недоїмки відповідно до другого речення частини 5 статті 106 Закону України № 1058 суд зазначає, що даними нормами передбачене послідовне погашення недоїмки, пені, та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків (а саме вона мала місце у спірних відносинах), без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні даного пункту.
Таким чином, зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснене з порушенням вимог Закону, що призвело до неправильного визначення суми штрафу та пені.
Крім того, як встановлено судом та підтверджується висновком зазначеної судово-економічної експертизи при дослідженні складу сальдового залишку ВП «Шахта ім. С.П.Ткачука» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» станом на 1 січня 2008 року згідно до картки особового рахунку, оборотно-сальдової відомості по рахунку 6511 та акту звірення розрахунків по нарахованим та сплаченими страховим внескам до Пенсійного фонду України встановлені наступні розбіжності, а саме:
- за даними картки особового рахунку значиться недоїмка по внескам у сумі 605 812.07 грн. (32%, 4%, 42%) та недоїмка по внескам у розмірі 49 350.22 грн. (1-5%), борг по фінансовим санкціям на суму 4 743.65 грн., борг по пені на суму 427.90 грн.;
- за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 6511 за січень 2008 року вхідне сальдо на початок січня (01.01.2008 року) значиться:
по Кредиту рахунку 6511 (штрафи) - 693 345.58 грн.; по Кредиту рахунку 6510 (податки та відрахування) з урахуванням грудня 2007 року в сумі 361 544.97 грн. (без урахуванням грудня 2007 року сальдо по Дебету рахунку складає 1 181.69 грн.);
- за даними Акту звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками до Пенсійного фонду України між ВП «Шахта ім. С.П.Ткачука» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Харцизьку станом на 01.01.2008 року значаться розбіжності у складі сальдового залишку між наявними сумами недоїмки (переплати) по страхових внесках та фінансових санкціях. Розбіжність складає 2 копійки.
Зазначений вище Акт звірення розрахунків є підписаним сторонами без зауважень або заперечень, скріплений печатками у двосторонньому порядку.
Крім того, судом при дослідженні доказів по справі встановлено, що рішення № 520 від 10 червня 2008 року на суму штрафу у розмірі 795.51 грн. та на суму пені в розмірі 24 151.73 грн., яке було надано суду позивачем не відповідає рішенню № 520 від 10 червня 2008 року на суму штрафу у розмірі 21 996.44 грн. та на суму пені в розмірі 16 189.54 грн., яке було надано відповідачем експерту для проведення судово-економічної експертизи.
Також, рішення № 523 від 10 червня 2008 року на суму штрафу у розмірі 21 996.44 грн. та на суму пені в розмірі 16 189.54грн., яке було надано суду позивачем не відповідає рішенню № 523 від 10 червня 2008 року на суму штрафу у розмірі 795.51 грн. та на суму пені в розмірі 24 151.73 грн., яке було надано відповідачем експерту для проведення судово-економічної експертизи.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд проаналізувавши вищевикладене, дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду в м. Харцизьку Донецької області грубо порушено норми чинного законодавства України у сфері пенсійного страхування: відповідач не додержується вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що відображається у вчиненні ним дій, які йому цим законом не надані (здійснення перерозподілу призначення платежів), а також прийняття рішень, які одне одному не відповідають.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з огляду на те, що на вимоги суду відповідач не надав підтвердження наявності недоїмки із сплати страхових внесків станом на 1 жовтня 2007 року, які відображені в особовому рахунку позивача, суд прийшов до висновку про необґрунтованість відображення цих показників в особовому рахунку позивача.
Отже, відповідач у суді не довів правомірність своїх дій щодо нарахування штрафів та пені, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України суд стягує на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-
Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.П.Ткачука» до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними рішення УПФУ в м. Харцизьку від 10 червня 2008 року № 520 та № 523 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду», повністю, а саме: суму штрафу у розмірі 22 791.95 грн. та нарахування пені в розмірі 23 710.47 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області від 10 червня 2008 року № 520 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму нарахованого штрафу 795.51 грн. та на суму нарахованої пені в розмірі 24 151.73 грн. - недійсним.
Визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області від 10 червня 2008 року № 523 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму нарахованого штрафу 21 996.44 грн. та на суму нарахованої пені в розмірі 16 189.54 грн. - недійсним.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20; р/р 26004301666425 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Шахтарську», МФО 334613, ЄДРПОУ 32299510) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 24 липня 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача.
Повний текст постанови складений 29 липня 2008 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.