Україна
15 січня 2009 р. справа № 2-а-19293/08/0570
час прийняття постанови: 10.35 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю:
представника позивача - не з'явився,
представників відповідача - Яковенка О.В., Рибіної О.О., Савченко С.В.,
Можарової З.М.,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт”, звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008 року №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26104586 грн., з якого основний платіж 24861510 грн. та штрафна санкцій 1243076 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 28.07.2008 року по 30.07.2008 року Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька (далі ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька) проводилася невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання арифметичних або методологічних помилок у поданій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 2919/15/35420562 від 07.08.2008 року.
На підставі цього акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька 18 серпня 2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26104586,00 грн., з яких: основний платіж - 24861510,00 грн. та штрафна санкція - 1243076,00 грн.
Відповідач, як зазначає позивач, робить помилковий висновок про порушення з боку підприємства п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: при заповненні декларації за березень 2008 року зменшення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 138490,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість (далі ПДВ), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму у розмірі 24861510,00 грн.
Тобто відповідач робить висновок про те, що підприємство не відобразило у декларації з ПДВ за березень 2008 року у графі 1 А обсяг поставки у розмірі 25000000,00 грн. і у графі 9 В суму ПДВ 25000000,00 грн., що призвело до заниження нарахованої суми ПДВ до сплати.
На підставі акту перевірки № 2919/15/35420562 ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька 18.08.2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 26104586,00 грн., з яких: основний платіж - 24861510,00 грн. та штрафна санкція - 1243076,00 грн.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте згідно з п.п. 4.2.2 „б" п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями.
Штрафна санкція прийнята на підставі п.п. 17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями, про що є посилання в відповідному повідомленні-рішенні.
Відповідно до п.п. 17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-111, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суми податкового зобов'язання платника податків з підстави, визначеної п.п. 4.2.2 „в" пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, як зазначено позивачем, відповідач прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення з підстави, яка не відповідає нормам (посилання у рішенні на п.п.4.2.2 „б" п.4.2. ст.4 замість п.п.4.2.2. „в" п.4.2 ст.4 Закону №2181-111), внаслідок чого податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним.
Тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 року N 159, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 березня 2008 р. за N 224/14915, та який набув чинності з 30 березня 2008 року, декларація за березень 2008 року повинна подаватися відповідно до вимог та за формою, передбаченими цим наказом.
Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в редакції наказу N 159 передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, зокрема, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Наказ ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 відповідно до вимог чинного законодавства узгоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (рішення Комітету від 14.03.2008 р. № 9) та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за № 224/14915 і набув чинності 30.03.2008 р.
Враховуючи зазначене, до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року необхідно подавати додаток 5 згідно з наказом N 159.
Відповідно до вимог цього Порядку, в додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в Розділі І "Податкові зобов'язання" проводиться розшифровка виключно рядка 1 декларації з податку на додану вартість "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків. В колонках 3, 4 відображаються загальний обсяг поставки та загальна сума податку на додану вартість в розрізі кожного контрагента-платника податку. В колонці 2 проставляється тільки індивідуальний податковий номер платника податку, його назва не заповнюється.
В Розділі II "Податковий кредит" в рядках 4 та 5 відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника).
В колонці 3 додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зазначається період виписки податкових накладних, так як податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням, та виписаних у попередніх податкових періодах.
У складі податкового кредиту контрагента ТОВ „Техпромконтракт” - ТОВ «Донецька Парфумерна Компанія» відображено обсяги операцій по придбанню на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою (ряд. 10.1) податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року по ТОВ «Техпромконтракт» у розмірі 125 000 000,0 грн., ПДВ - 25 000 000,0 грн. згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
У ході перевірки, проведеної відповідачем, було встановлено, що контрагент ТОВ «Донецька Парфумерна Компанія» знаходиться на обліку в ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька. Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.06.08 №45/122Б затверджено звіт та ліквідаційний баланс ТОВ «Донецька Парфумерна Компанія» на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Від ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька було отримано лист, в якому підтверджується факт відображення в податковому кредиті декларації з ПДВ за березень 2008 року операції по придбанню товарів (послуг) по ТОВ «Техпромконтракт» у розмірі 125000000,0 грн. - обсяг операцій, 25 000 000,0 грн. - ПДВ.
Згідно бази даних, декларація за березень 2008 року ТОВ «Донецька Парфумерна Компанія» отримана 13.05.08 вх. № 55969 та підписана керівником підприємства - Осипенко Олександром Миколайовичем. Згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (від 13.05.08 вх. № 55991) у рядку 11 розділу 2 «Податковий кредит» конкретизовано постачальника ТОВ «Техпромконтракт» та обсяг поставки у розмірі 125 000 000,0 грн., ПДВ - 25 000 000,0 грн. за період - березень 2008 року, що підтверджує факт отримання товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька Парфумерна Компанія».
На офіційний запит ДПІ в Куйбишевському районі від 01.07.08 №8686 підприємством ТОВ «Техпромконтракт» надано лист від 09.07.08 вх. № 7000/10 про відсутність взаємовідносин (продаж ТМЦ) ТОВ «Донецька парфумерна компанія».
Таким чином не відображення у декларації з ПДВ за березень 2008 року ТОВ «Техпромконтракт» у графі 1А обсяг поставки у розмірі 25000000,0 грн. і у графі 9 В суму ПДВ - 25000000,0 грн. призвело до заниження нарахованої суми податку на додану вартість до сплати.
Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено, що розмір податку на додану вартість, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” при заповненні декларації за березень 2008 року призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 138490 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 24861510 грн.
Що стосується доводів позивача щодо невірного посилання на вимоги чинного законодавства в податковому повідомленні-рішенні, відповідач вказав, що акт перевірки від 07.08.08 № 2919/15/35420562 складено на підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» та абзацу «в» пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже працівники податкової служби під час перевірки належним засобом зафіксували факт порушення податкового законодавства з належним посиланням на норми законодавства України - абзацу «в» пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнято воно відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті. Зазначення у податковому повідомленні - рішенні абзацу «б» замість абзацу «в» пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» не впливає на його недійсність, оскільки прийнято воно на підставі акту перевірки з належним посиланням на норми законодавства.
Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні не був присутнім, надав заяву про слухання справи в його відсутність, обґрунтування її правової позиції співпадала з тією позицією, яка викладена у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали обґрунтування заперечень проти позову, які містяться у письмових запереченнях, наданих до суду з боку відповідача.
Слухання адміністративної справи здійснювалося із застосуванням технічного засобу фіксації судового процесу „Камертон”.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Згідно п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР із змінами і доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
На підставі п.п. 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Судом встановлено, що позивачем до відповідача 21.04.2008 року подана декларація з податку на додану вартість разом із додатком №5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. У декларації зазначено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, який дорівнює 138490 грн. У додатку №5 до декларації не зазначено контрагента - товариство з обмеженою відповідальністю „Донецька парфумерна компанія”. І відповідно у декларації з податку на додану вартість позивача відсутнє відображення операції на митній території України, що оподатковується за ставкою 20 %, у розмірі 125000000 грн., яку було відображено у декларації з податку на додану вартість ТОВ „Донецька парфумерна компанія” за березень 2008 року.
Судом також встановлено, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який подавався позивачем 13.05.2008 року за березень 2008 року, також відсутня операція з ТОВ „Донецька парфумерна компанія” за вказану вище суму.
Під час розгляду адміністративної справи судом витребувані відомості з банківських установ по відкритих у них рахунках позивача для підтвердження або спростування фактів перерахування коштів на поточні рахунки ТОВ „Техпромконтракт” по операції з продажу товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг товариству з обмеженою відповідальністю „Донецька парфумерна компанія” у березні 2008 року на суму 125000000 грн. Вивченням отриманих від банківських установ відомостей про рух грошових коштів по поточних рахунках позивача за березень 2008 року фактів перерахування грошових коштів на його користь від ТОВ „Донецька парфумерна компанія” не встановлено.
Судом також витребувані документи фінансово-господарської діяльності ТОВ „Донецька парфумерна компанія” в слідчому відділі Управління податкової міліції ДПА у Донецькій області, які стосувалися договірних відносин між вказаним підприємством та позивачем, оскільки співробітниками податкової міліції під час досудового слідства по кримінальній справі №180-468, що була порушена за ст.212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ „Техпромконтракт”. На виконання ухвали від зазначеного підрозділу була отримана відповідь про те, що відповідні документи договірних відносин між ТОВ „Техпромконтракт” та ТОВ „Донецька парфумерна компанія” під час проведення слідчих дій не вилучалися та в кримінальній справі відсутні.
Судом під час розгляду справи також витребувалися зазначені документи і в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, але третя особа без заявлення самостійних вимог по справі надала інформацію про відсутність таких документів, які б підтверджували наявні договірні відносини між вказаними вище суб'єктами господарювання.
Крім того, відповідач та його представники під час розгляду справи не надали документів, які б підтверджували наявність фінансово-господарських відносин між зазначеними вище підприємствами, зокрема протягом березня 2008 року.
Отже, з огляду на вимоги ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач не довів правомірність висновку про наявність договірних відносин між ТОВ „Техпромконтракт” та ТОВ „Донецька парфумерна компанія” у березні 2008 року.
Крім того, судом встановлено, що у відповідності із ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
На підставі п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
При цьому, у відповідності з п.1.6 Наказу ДПА України №327 від 10.08.2005 року „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” із змінами до доповненнями за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. В акті невиїзної перевірки від 07.08.2008 року, проведеної ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (а.с.7-12), обставини фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ „Донецька парфумерна компанія” не відображені.
Крім того, у порушення п.1.7 названого Наказу в акті перевірки йдеться про факти виявлених порушень податкового законодавства з боку ТОВ „Техпромконтракт” без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про те, що на підставі тільки даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, а також уточнюючого розрахунку за вказаний податковий період із додатками відповідач - ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька не міг встановити факт порушення вимог чинного податкового законодавства, оскільки безпосередньо в зазначених документах податкової звітності були відсутні будь-які арифметичні або методологічні помилки, які могли бути допущені позивачем.
Судом також встановлено, що на підставі ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Саме ці обставини й мали місце, та відповідним чином були наявні підстави для проведення позапланової перевірки позивача з приводу зазначення в податковій декларації даних, які не співпадають з даними, наведеними у податковій декларації за цей же податковий період, поданій ТОВ „Донецька парфумерна компанія” до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.
До того ж, судом під час розгляду справи допитаний в якості свідка директор товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька парфумерна компанія” ОСОБА_1, який пояснив, що протягом 1 кварталу 2008 року очолюване ним підприємство не мало фінансово-господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт”, а обсяг операцій по підприємству „Донецька парфумерна компанія”, починаючи з 2008 року та до визнання його банкрутом, затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу 04.06.2008 року, дорівнював приблизно 10000 грн. на місяць.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року товариства з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт” від 07.08.2008 року не містить будь-якої доказової інформації про порушення вимог чинного податкового законодавства з боку позивача, і відповідно не міг бути підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008 року №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26104586 грн., з якого основний платіж 24861510 грн. та штрафна санкцій 1243076 грн., оскільки не наведено жодного доказу здійснення фінансово-господарської операції між ТОВ „Техпромконтракт” та ТОВ „Донецька парфумерна компанія”.
Тому суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008 року №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26104586 грн., з якого основний платіж 24861510 грн. та штрафна санкцій 1243076 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.08.2008 року №0002181500/0/10790 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26104586 грн., з якого основний платіж 24861510 грн. та штрафна санкцій 1243076 грн., винесене Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт”.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техпромконтракт”, код ЄДРПОУ 35420562, м.Донецьк, вул. Куйбишева, 58, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 15 січня 2009 року в присутності представників відповідача.
Повний текст постанови складений та підписаний 20.01.2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.