ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.07.2015Справа №910/13580/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-інструментальний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані"
про стягнення 144 223,38 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Григор'єва Н.В. (дов. б/н від 15.06.2015 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-інструментальний завод" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 144 223,38 грн., в тому числі 120 003,00 грн. основного боргу, 12 000,30 грн. штрафу, 11 638,34 грн. пені, 581,74 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 03/02 від 03.02.2015 року в частині здійснення оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/13580/15 та призначено справу до розгляду на 25.06.2015 року.
24.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання 25.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 25.06.2015 року представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду спору.
Розглянувши подане позивачем 25.06.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.
Відповідно до статей 69,77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.06.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 30.07.2015 року.
В судовому засіданні 30.07.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.06.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63-А, офіс 3 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
03.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" (далі - покупець) та Приватним акціонерним товариством "Ремонтно-інструментальний завод" (далі - продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 03/02 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця рухоме майно згідно з Додатком, що є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору.
Асортимент, кількість товару, що постачається на умовах даного Договору, визначається сторонами в додатку, що є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна товару визначається сторонами в Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Загальна вартість Договору становить 120 003,00 грн. в тому числі ПДВ 20% (пункт 3.2 Договору).
Пунктом 4.2 сторони погодили, що строк поставки товару - 30 робочих дів з моменту підписання даного Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно Інструкції "Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті" протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Сторонами може бути здійснена оплата шляхом готівкового розрахунку в порядку та у відповідності до умов чинного законодавства, що не потребує змін до даного розділу договору.
Згідно з пунктом 10.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Крім того, 03.02.2015 року сторонами укладено Додаток до Договору, яким сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну товару що постачається.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 120 003,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаним сторонами: актом приймання-передачі від 05.03.2015 року на суму 120 003,00 грн., видатковою накладною № ЛНА-0006 від 05.03.2015 р. на суму 120 003,00 грн. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 05/03 від 05.03.2015 року.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар.
30.04.2015 року між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 03/02 від 03.02.2015 року станом на 30.04.2015 року становить 120 003,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 03/02 від 03.02.2015 року в частині здійснення оплати поставленого товару.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором та його прийняття відповідачем.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.1 Договору, розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно Інструкції "Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті" протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Сторонами може бути здійснена оплата шляхом готівкового розрахунку в порядку та у відповідності до умов чинного законодавства, що не потребує змін до даного розділу договору.
Проте, відповідач у встановлені строки за поставлений товар не розрахувався.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 120 003,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 12 000,30 грн. штрафу, 11 638,34 грн. пені, 581,74 грн. 3 % річних.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до пункту 6.3 Договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати (пункт 5.1 Договору), останній зобов'язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 12 000,30 грн. штрафу, 11 638,34 грн. пені, 581,74 грн. 3 % річних, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-інструментальний завод" задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" (01041, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63-А, офіс 3, код 39408769) на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-інструментальний завод" (81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Львівська, буд. 55, код 32673479) 120 003 (сто двадцять тисяч три) грн. 00 коп. основного боргу, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 30 коп. штрафу, 11 638 (одинадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 34 коп. пені, 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 74 коп. 3 % річних, 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 47 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.08.2015
Суддя С.В. Стасюк