ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.08.2015Справа № 910/13818/15
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"
доКомунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського р-ну м. Києва
простягнення 208 136 грн 78 коп.
Представники:
від позивача: Лелюх Л.П. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
29.05.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" з вимогами до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського р-ну м. Києва про стягнення 208 136 грн 78 коп. заборгованості за договором на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфтів № ДС-35 від 03.10.2013, в тому числі: 117 627 грн 29 коп. основної заборгованості, 85 201 грн 76 коп. інфляційних втрат та 5 307 грн 73 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфтів № ДС-35 від 03.10.2013 не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 117 627 грн 29 коп., а також у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 85 201 грн 76 коп. втрат від інфляції та 5 307 грн 73 коп. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 порушено провадження у справі № 910/13818/15, розгляд справи призначений на 22.06.2015.
15.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справи.
19.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 розгляд справи відкладено на 03.08.2015, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
Представник відповідача в судове засідання 03.08.2015 не з'явився, вимоги суду не виконав, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 33887497.
У судове засідання 03.08.2015 з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 03.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
03.10.2013 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (підрядник за договором) укладено договір про виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта № ДС-35, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати відновлювальні роботи з ремонту ліфта, а замовник - прийняти і оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, передбачених договором.
Строк дії договору сторонами погоджено сторонами у пункті 9.1., а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість робіт за даним договором складається із вартості робіт по кожному окремому об'єкту згідно кошторисної документації та становить 117 627 грн 29 коп.
У відповідності до пункту 2.7 договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 10 банківських днів після прийняття робіт та підписання і скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.
Здача-прийняття виконаних робіт оформляється актами форми КБ-2в, які підписуються обома сторонами (пункт 3.2. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, позивачем було виконано відновлювальні роботи з ремонту ліфта на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфтів № ДС-35 від 03.10.2013 на загальну суму 117 627 грн 29 коп. Факт, обсяги та вартість виконаних робіт підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року. Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 117 627 грн 29 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати виконаних робіт у розмірі 117 627 грн 29 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Твердження відповідача щодо неможливості вирішення спору, у зв'язку з тим, що було вилучено всі первинні документи щодо правовідносин з позивачем за 2012-2014 роки на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25.03.2014, яка ухвалена на підставі клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Мельника Я.В., яке мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2012-2014 роки службовими особами сторін до актів приймання-виконання робіт та надання послуг, вносилися неправдиві дані щодо їх обсягів (завищувався обсяг фактично виконаних робіт та наданих послуг), не приймаються судом до уваги, оскільки є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що акти виконаних робіт за спірний період були підписані сторонами 24.10.2013 без жодних претензій та заперечень ані до якості робіт, ані до обсягу її виконання, про що свідчать підписані сторонами та посвідчені печатками обох сторін акти виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року на заявлену до стягнення суму.
Крім того, суд зазначає, що статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що саме вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача 117 627 грн 29 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 85 201 грн 76 коп. та 3% річних у розмірі 5 307 грн 73 коп., нарахованих за період з 11.11.2013 по 13.05.2015.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 36657100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 17, літ. Ш, ідентифікаційний код 33308688) основний борг у розмірі 117 627 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 85 201 (вісімдесят п'ять тисяч двісті) грн 76 коп., 3% річних у розмірі 5 307 (п'ять тисяч триста сім) грн 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн 74 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 05.08.2015
Суддя Н.Б. Плотницька