ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27 липня 2010 р. Справа № 18/15-24/36
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Липко І. І., за участю представника позивача ОСОБА_1 і представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача № 1033 від 26 липня 2010 р.,
до господарського суду Івано-Франківської області звернулось ВАТ "Державний Ощадний банк України" із позовом про визнання за ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Косівського відділення № 6345 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 434,1 м2 у будинку № 1А на майдані Незалежності у м. Косові і на нежитлові приміщення загальною площею 60 м2 у будинку № 2 по вул. С. Бандери у м. Косові та про зобов'язання Коломийського міжрайонного бюро технічної документації видати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення.
В засіданні, яке відбулось 27 липня 2010 р., представник позивача подав клопотання № 1033, із змісту якого вбачається, що позивач просить суд в передбаченому статтями 30 та 32 ГПК України порядку викликати в судове засідання для дачі пояснень по суті справи колишнього керуючого Косівським відділенням Ощадного банку ОСОБА_3 та колишнього депутата Косівської міської ради ОСОБА_4, мотивуючи це тим, що пояснення вказаних осіб мають істотне значення для правильного вирішення судом даного спору.
Крім того, у своєму клопотанні позивач просить витребувати від Івано-Франківського обласного управління Національного банку України дозволи на відкриття ТВБВ № 040 Косівського відділення Ощадбанку в будівлі № 2 по вул. Бандери в м. Косові.
Відповідно до ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Так, зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ч. 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно вимог ч. 3 ст. 38 ГПК України, сторона, яка порушує перед господарським судом клопотання про витребування доказів, повинна докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вона вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
На підставі викладених вимог процесуального закону, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд на даний час не вбачає підстав для виклику в засідання осіб, про яких йде мова у клопотанні позивача.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що згідно положень статей 30, 33 ГПК України, зазначені особи не позбавлені права подати суду письмові пояснення про знані їм відомості та обставини у справі.
Що стосується клопотання позивача в частині витребування від Івано-Франківського обласного управління Національного банку України доказів, зокрема, дозволів на відкриття ТВБВ № 040 Косівського відділення Ощадбанку в будівлі № 2 по вул. Бандери в м. Косові, слід зазначити таке.
Із змісту клопотання вбачається, що позивач, порушуючи питання перед судом про витребування указаних доказів належним чином не дотримався згаданих ч. 3 ст. 38 ГПК України вимог, оскільки не зазначив підстав, з яких він вважає, що ці докази має Івано-Франківське обласне управління Національного банку України, обставин, які можуть підтвердити ці докази тощо.
Разом з тим, як пояснив суду в засіданні представник позивача, при видачі такого дозволу на відкриття відділення Ощадбанку за вказаною адресою досліджувалось питання юридичного статусу відповідного приміщення. А, оскільки, у позивача ці документи не збереглись, було порушено питання щодо їх витребовування від Івано-Франківського обласного управління Національного банку України, яке й надавало цей дозвіл.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Зважаючи на викладене, керуючись статтями 30, 38, 86 ГПК України, суд
витребувати від Івано-Франківського обласного управління Національного банку України матеріали, необхідні для вирішення спору у справі № 18/15-24/36.
Івано-Франківському обласному управлінню Національного банку України (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 19) у строк до 01 вересня 2010 р. надіслати господарському суду Івано-Франківської області (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16) належним чином засвідчені копії усіх наявних матеріалів щодо надання дозволів на відкриття ТВБВ № 040 Косівського відділення Ощадбанку в будівлі № 2 по вул. Бандери в м. Косові, Івано-Франківської області.
Суддя І. В. Ткаченко
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
27.07.10