ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/239
17.08.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд»
про
стягнення 2 411 098 грн. 18 коп.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Мартиненко А.С. -по дов. № б/н від 08.07.2009р.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 8/239 від 10.12.2008р. повністю задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд», а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд»827 855,08 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 16 344,87 грн. -3% річних, 8 441,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Підставою для задоволення позовних вимог було встановлення судом порушення з боку відповідача обов'язку щодо оплати вартості отриманих будівельних товарів по договору № 19/06 від 14.06.2006р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 8/239 від 10.12.2008р. відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 8/239 від 16.02.2009р. рішення Господарського суду міста Києва № 8/239 від 10.12.2008р. залишено без змін.
04.03.2009р., в зв'язку з набранням рішеннями законної сили, Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
20.07.2009р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 8/239 від 04.03.2009р., виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 8/239 від 10.12.2008р., таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована наступним.
07.07.2008р. Господарський суд міста Києва видав наказ про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 8/12 від 23.06.2008р., яка набрала законної сили 23.06.2008р. щодо стягнення з ТОВ «Алекс-Буд»на користь ТОВ «ВІШКомбуд»1 769 543,00 грн. основного боргу, 143 290,90 грн. пені, 301 577,14 грн. збитків від інфляції, 31 650,83 грн. трьох відсотків річних, 22 460,62 грн. витрат по сплаті держмита, а також 95,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2 268 618,42 гри.
04.03.2009р. Господарський суд міста Києва видав наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 8/239 від 10.12.2008р., яке набрало законної сили 16.02.2009р. щодо стягнення з ТОВ «ВІШКомбуд»на користь ТОВ «Алекс-Буд»827 855,08 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 16 344,87 грн. трьох відсотків річних, 8 441,99 грн. витрат по сплаті держмита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 852 759,94 грн.
24.07.2008р. головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Пісецька Анастасія Терентіївна відкрила виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008р.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звернув стягнення на грошові кошти ТОВ «Алекс-Буд»у розмірі 2 268618,42 грн., однак грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Алекс-Буд»відсутні.
В свою чергу державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Ю.О. відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу Господарського суду м, Києва № 8/239 від 04.03.2009р. Звернуто стягнення на грошові кошти ТОВ «ВІШКомбуд» у розмірі 852 759,94 грн. Зазначені кошти також не стягнуто по сьогоднішній день.
ТОВ «ВІШКомбуд»не має можливості виконати зобов'язання перед ТОВ «Алекс-Буд»щодо передачі останньому 852 759,94 грн., оскільки борг ТОВ «Алекс-Буд»перед ТОВ «ВІШКомбуд»у розмірі 2 268 618,42 грн. нам не повернуто, а інших коштів ТОВ «ВІШКомбуд»не має.
Крім того, ТОВ «ВІШКомбуд»не в змозі вчасно видавати зарплату своїм працівникам та провадити свою господарську діяльність. Несплата ТОВ «Алекс-Буд»боргу перед ТОВ «ВІШКомбуд»фактично зупинила всі господарські операції ТОВ «ВІШКомбуд».
З огляду на вищевикладене, ТОВ «ВІШКомбуд» керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України 17.07.2009р. надіслало ТОВ «Алекс-Буд»заяву про зарахування зустрічних однорідних безспірних вимог.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язання однієї або обох сторін.
За даним правочином зарахування проводиться на суму меншої грошової вимоги, тобто на вимогу ТОВ «Алекс-Буд»до ТОВ «ВІШКомбуд» на суму у розмірі 852 759,94 грн. Моментом проведення зарахування є 20 липня 2009 року.
Зважаючи на проведення зарахування між сторонами, зобов'язання ТОВ «ВІШКомбуд»перед ТОВ «Алекс-Буд»щодо сплати боргу в сумі у розмірі 852 759,94 грн. за рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 8/239 від 10.12.2008р. є припиненим. А отже, для стягнення на користь ТОВ «Алекс-Буд»додатково цієї ж грошової суми у виконавчому провадженні на підставі наказу Господарського суду м. Києва № 8/239 від 04.03.2009р., підстав немає.
Частина 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України встановила, що якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, відповідач вважає, що є всі підстави для визнання наказу Господарського суду м. Києва № 8/239 від 04.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню та закінчення на підставі цього виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2009р. розгляд заяви було призначено на 12.08.2009р.
В засіданні суду 12.08.2009р. представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009р., в зв'язку з нез'явлення в засідання суду представника позивача, розгляд заяви було відкладено на 17.08.2009р.
Представник позивача в судове засідання 17.08.2009р. не з'явився, вимоги суду викладені в ухвалах від 27.07.2009р. та від 12.08.2009р. не виконав, а саме не подав письмові пояснення або заперечення з приводу поданої відповідачем заяви.
Згідно ч. 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва відзначає
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2008р. у справі № 8/12 позов ТОВ «ВІШКомбуд»до ТОВ «Алекс-Буд»задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Алекс-Буд»на користь ТОВ «ВІШКомбуд»1 769 543 грн. основного боргу, 653 509,18 грн. пені, 301 577,14 грн. збитків від інфляції, 31 650,83 грн. 3% річних, 25 500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2008р. у справі № 8/12 змінено, а саме стягнуто з ТОВ «Алекс-Буд»на користь ТОВ «ВІШКомбуд»1 769 543 грн. основного боргу, 143 290,90 грн. пені, 301 577,14 грн. збитків від інфляції, 31 650,83 грн. 3% річних, 22 460,62 грн. держмита, 95,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2 268 618,42 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
07.07.2008р. Господарським судом міста Києва на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008р. у справі № 8/12 було видано відповідний наказ.
24.07.2008р. головним державним виконавцем Пісецькою А.Т. Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008р. про стягнення з ТОВ «Алекс Буд»на користь ТОВ «ВІШКомбуд»2 268 618,42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2008р. у справі № 8/239, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009р., повністю задоволені позовні вимоги ТОВ «Алекс-Буд»та стягнуто з ТОВ «ВІШКомбуд» 827 855,08 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 16 344,87 грн. 3% річних, 8 441,99 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 852 759,94 грн.
04.03.2009р. Господарський суд міста Києва на виконання рішення № 8/239 від 10.12.2008р., видав відповідний наказ.
13.03.2009р. державним виконавцем Руденко Н.В. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 8/239 від 04.03.2009р. про стягнення з ОВ «ВІШКомбуд»на користь ТОВ «Алекс-Буд» боргу в сумі 852 759,94 грн.
24.07.2008р. головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Пісецька Анастасія Терентіївна відкрила виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 8/12 від 07.07.2008р.
17.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд»надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 120 від 17.07.2009р., що підтверджується поштовою квитанцією № 5934 та описом вкладень кореспонденції від 17.07.2009р.
Відповідно до вищевказаної заяви відповідач зменшив дебіторську заборгованість позивача на суму 852 759,94 грн. за договором № 19/06 від 14.06.2006р. та відобразив в бухгалтерському обліку цю суму, як зменшення кредиторської заборгованості перед позивачем за договором № 19/06 від 14.06.2006р.
Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд»не надсилало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІШКомбуд» відповіді з приводу розгляду заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, зокрема щодо не визнання її. Не було подано такої відповіді позивачем і до суду разом з письмовими поясненнями або запереченнями на заяву відповідача.
В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Пункт 3 статті 203 Господарського кодексу України також встановлює, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:
1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;
2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;
3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.
Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договором, нормами чинного законодавства не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Суд звертає увагу, що наявність заборгованості позивача перед відповідачем на суму 2 268 618,42 грн. по договору № 19/06 від 14.06.2006р. встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008р. у справі № 8/12.
Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 852 759,94 грн. за договором від 14.06.2006р. № 19/06 встановлена рішенням у даній справі.
Судом встановлено, що вимоги є однорідними, оскільки однорідність вимог полягає в тому, що за договором № 19/06 від 14.06.2006р. існує грошове зобов'язання сторін, тобто кожна із сторін виступає як кредитором так і боржником.
Суд звертає увагу, що Закон України «Про виконавче провадження» згідно його преамбули дійсно визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Проте даний закон не містить заборону здійснювати під час виконавчого провадження залік зустрічних однорідних вимог та припиняти відповідні правовідносини. Відсутні такі норми як в процесуальному, так і в матеріальному законодавстві, більш того, статтею 602 Цивільного кодексу України не передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевикладених обставин.
Дана правова позиція підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008р. № 37/275, відповідно до якої вказано, що Закон України «Про виконавче провадження»не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних умов на стадії виконання судового рішення, а отже зарахування можливе при наявності умов, встановлених статтею 601 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено суду належними засобами доказування неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог, яке було проведено відповідно до заяви відповідача.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що між сторонами згідно заяви відповідача № 120 від 17.07.2009р. відбулось зарахування однорідних вимог, а отже зобов'язання ТОВ «ВІШКомбуд»перед ТОВ «Алекс-Буд»щодо сплати боргу в сумі 852 759,94 грн. за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 8/239 від 10.12.2008р. є припиненим.
Частина 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду вчинити такі процесуальні дії:
- виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі наказу;
- визнати наказ таким, що не підлягає виконанню;
- стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувача або боржника, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Оскільки, у даній справі відбулось повне зарахування боргу відповідача перед позивачем, що свідчить про відсутність обов'язку відповідача у зв'язку з його припиненням, суд вважає обґрунтованою заяву відповідача про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 8/239 від 04.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню повністю, а отже такою що підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що положеннями п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, -
Визнати наказ Господарського суду міста Києва № 8/239 від 04.03.2009р. таким, що не підлягає виконанню повністю.
Суддя
Т.Ю.Трофименко