29.05.08р.
Справа № 22/190-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 5 529 грн. 60 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача: Колесніченко І.В. - дов. № 52-02/725 від 06.05.08.
Від відповідача: Філоненко Т.А. - дов. № 313 від 01.01.08.
Селяков О.В., дов №62 від 01.01.08
Позивач просить стягнути 5529 грн. 60 коп. безпідставно списаного тарифу за перевізними документами 35973248, 35973249, 35973250.
Відповідач, проти позову заперечує, оскільки залізницею повернуто суму 3700 грн., по накладній № 35973248 пропущений строк позовної давності. Тобто, сума яка підлягає розгляду становить 1123,20 грн.
У жовтні 2007 року з особового рахунку позивача, згідно переліків залізничних документів № 0310 від 03.10.07 та № 1210 від 12.10.07 списана сума в розмірі 5529,60 грн. , в тому числі ПДВ 921 грн. 60 коп. за перевезення під час переадресування порожніх вагонів за вище переліченими накладними.
Згідно наказів № 30 від 07.10.07 та №140 від 29.09.07 вагони, які слідували за накладними №№35973248, 35973249, 35973250 були переадресовані позивачу зі станції Рокувата на станцію Шмаково Придніпровської залізниці для навантаження руди.
Як зазначає позивач, він не був ні одержувачем, а ні відправником даних вагонів та не надавав заяву на переадресування порожніх вагонів, які слідували за зазначеними накладними, тому оплачувати тариф не повинен.
Позивачем відповідачу була пред'явлена претензія №53-02/1979 від 26.12.07, яка залишена без відповіді.
В судовому засіданні відповідачем надані докази (розширений перелік залізничних документів станом на 08.04.08 Тех ПД №1) повернення 3700 грн. на особовий рахунок позивача, тому в цій частині позову провадження у справі слід припинити з віднесенням судових витрат на відповідача.
Що стосується накладної № 35973248, то списання 750,60 грн. відбулося 03.10.07, позов заявлений 08.04.08, тобто позивачем пропущений строк позовної давності, в зазначеній частині позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
За залізничними накладними №№35973249, 35973250 розгляду підлягає сума 1123,20 грн. Суд вбачає списання цієї суми правомірним, а позов в цій частині таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного: спірні вагони не подавалися позивачу під навантаження для виконання планів перевезення, що робиться без нарахування тарифу, а як зазначалося вище згідно наказів № 30 від 07.10.07 та №140 від 29.09.07 порожні вагони, які слідували за накладними №№35973248, 35973249, 35973250, були переадресовані позивачу (із зазначенням його одержувачем) зі станції Рокувата на станцію Шмаково Придніпровської залізниці. Вагони проходили за перевізними документами, тобто як вантаж на своїх осях, від них позивач не відмовився, а прийняв і розкредитував, про що в дорожніх відомостях є відмітка і підпис представником позивача.
Керуючись статтею 62 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В частині суми 3700 грн. провадження у справі припинити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг 68 грн.25 коп. державного мита, 78 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
Суддя Л.Д.Пуппо
Рішення підписано 17.08.09.