ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 05-5-16/3724-16/350
27.10.08
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Запоріжській області
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»
Про стягнення 1 889,24 грн. та виселення
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
від позивача Фолієва Ю.Д. -по дор.
від відповідача Єфименко Н.О. -дор.
В засіданні приймали участь
21.10.08р. у судовому засіданні оголошена перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення 1889 грн. 24 коп. неустойки, заборгованості за договором нерухомого майна №2192/д від 26.12.06р.; зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»повернути до державної власності на користь регіонального відділення ФДМУ по Запоріжській області майно, що є об»єктом оренди, а саме: частину даху будівлі загальною площею 32,0 кв.м та площа спільного користування площею 8,02 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168 шляхом підписання Акту прийому-передачі.
Позивач свої позовні вимоги мотивує, тим, що у зв'язку з відмовою у продовженні договірних правовідносин з боку балансоутримувача, позивач повідомив відповідача (листом від 16.01.08р. за вих. №01-22/91) про припинення договірних правовідносин, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 610,611,612, 785 ЦК України.
Позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, просить стягнути неустойку за період з 24.12.2007р. по 15.10.2008р. у розмірі 5268,73 грн.
Відповідач проти позову заперечує, просить у позові відмовити, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву від 27.10.08р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
26.12.2006 р. між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендарем за договором) було укладено договір оренди державного нерухомого майна що знаходиться на балансі Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області №2192/д.
Відповідно до умов договору (п.1.1, п.2.1), за актом прийому-передачі позивачем було передано у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину даху будівлі загальною площею 32,0 кв.м. та площа спільного користування площею 8,02 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна,168.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір вважається укладений з 26.12.06р. по 23.12.07року.
Свої позовні вимоги про розірвання договору позивач обґрунтовує тим, позивач повідомив відповідача (листом від 16.01.08р. за вих. №01-22/91) про припинення договірних правовідносин.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторона за договором яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Порядок та умови розірвання та припинення договору №2192/з від 26.12.2006 року обумовлені сторонами в розділі 10 “Строк дії та умови зміни, припинення або розірвання договору”.
Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або розірвання умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Згідно ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу заяви про припинення дії договору оренди.
Таким чином, суд приходить до висновку, що орендодавець не дотримався вимог ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та в установлений названою нормою строк не попередив орендаря про припинення строку дії договору.
Враховуючи викладене, у суду є всі підстави вважати договір № 2192/з від 26.12.06р. продовженим, відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на той самий термін і на тих самих умовах до 23.12.2008р.
Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Докази, які підтверджують дотримання порядку розірвання договорів передбачених ст. 188 Господарського кодексу України позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимога позивача про виселення орендаря з приміщення, що розташовано по пр- т Леніна, 168 в м. Запоріжжя, яким останній користується на підставі договору № 2192/з від 26.12.2006р. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 75, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Ярмак
Дата підписання 12.12.2008р.