02.06.08р.
Справа № 22/172-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо- збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
про стягнення 6933 грн. 60 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники :
Від позивача Степашкіна А.В.
Від відповідача Селяков О.В
Позивач просить стягнути 6933грн. 60 коп. зайво списаного залізничного тарифу у вересні 2007 року.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що оскільки перевезення здійснювалося у міжнародному сполученні, позивач мав звернутися з претензією до Укрзалізниці за положеннями СМГС.
В засіданні 29.05.08. оголошувалася перерва до 02.06.08.
Між сторонами укладено договір № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп/1672 від 22.12.06. Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги Згідно умов вказаного договору Залізниця надає Позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та проводить розрахунки за ці послуги.
Згідно п. 3.2 договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми з особового рахунку Вантажовласника (Позивача) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток та ін.
У вересні 2007 року при виконанні зазначеного договору залізниця списала з особового рахунку позивача залізничний тариф у розмірі 196317 грн. 60 коп. за переліком №0409 від 04.09.07. за 54 накладними, переліченими у позовній заяві. Позивач вважає, що зазначена сума нарахована невірно, помилково застосовані не ті ставки. Працівниками станції Терни були зроблені виправлення в дублікатах накладних сум тарифних ставок, проте 6933 грн. 60 коп. були необґрунтовано списані, і підлягають поверненню.
На адресу відповідача позивачем направлялася претензія, проте в претензійному порядку сторони спірне питання не вирішили.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до Угоди про міжнародне залізничне сполучення (далі -Угода), до якої Україна приєдналась 05.06.1992 року.
Згідно пункту 1 статті 30 Угоди право подання позову, яке основане на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявляти претензію до залізниці. Позов може бути заявлено тільки після пред'явлення претензії відповідно до статті 29.
Статтею 29 Угоди встановлено, що право на пред'явлення претензій, основаних на договорі перевезення, належить відправнику чи одержувачу (п.1). Претензії про повернення сум, сплачених по договору перевезення, можуть бути пред'явлені тією особою, яка здійснила даний платіж, і тільки до тієї залізниці, яка стягнула ці суми (п.3).
Згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди претензії пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у Додатку №19 до Угоди. Під терміном “залізниця” Угода розуміє усі залізниці однієї держави. Додаток №19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні Головне комерційне Управління “Укрзалізниці”.
Позивачем направлялася претензія на адресу державного підприємства “Придніпровська залізниця”.
Доказів звернення з претензією до Головного комерційного Управління “Укрзалізниці” позивач не надав, тобто в даному випадку пред'явлення позивачем претензії, що випливає з міжнародного перевезення вантажу, до інших органів транспорту України не можна вважати вжиттям заходів досудового врегулювання спору у встановленому Угодою порядку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 29, 30 Угоди про міжнародне залізничне сполучення, пунктом 1 статті 80, статтями 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі припинити.
Суддя Л.Д.Пуппо
Ухвала підписана 17.08.09.