Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
28.05.2009
Справа №2-27/1806-2009
За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 5
До відповідача Поштовського Житлово-комунального підприємства, смт. Поштове, Бахчисарайський район, вул.. Чкалівська, буд. 11А
Про стягнення 199 371,45 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
представники:
Від позивача - Міркін, дор. у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить суд стягнути заборгованість у сумі 199 371,45 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 193721,65 грн., 3% річних у розмірі 424,99 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1238,66 грн., пеню в сумі 3986,15 грн., також просить стягнути судові витрати.
Позивач заявою від 28.05.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 174495,85 грн. основного боргу, 424,99 грн. - 3% річних, інфляційних нарахувань у розмірі 1238,66 грн. і 3986,15 грн. пені. Вказане обґрунтовує тим, що при друкуванні позовної заяви було невірно вказано суму основного боргу, вірною є сума у розмірі 196721,65 грн. В зв'язку з укладенням з відповідачем договорів №6 від 25.03.2009 р. і №5 ВІД 25.03.2009 Р. сума основного боргу зменшилася на суму 22225,80 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (рекомендованою кореспонденцією).
Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідач не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
19.06.2007 року між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно - каналізаційного господарства - Водоканал ( правонаступником якого є позивач по справі ) і відповідачем - Абонент було укладено договір № 409 на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію.
У відповідності до п. 2.2 вищевказаного договору, позивач забовязався забезпечувати відповідача питною холодною водою при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а відповідач прийняв на себе забовязання споживати вказані послуги у кількості, що перевищує встановлений ліміт, а для організацій. що фінансуються з бюджетів всіх рівнів на суму, що не перевищує суму, визначену кошторисом на отримання відповідача в частині оплати послуг по водопостачанню і водовідведенню. При цьому відповідач прийняв на себе забовязання своєчасно сплачувати надані йому послуги по водовідведенню і водопостачанню.
Відповідно до п. 4.2.1 вказаного договору оплата проводиться шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 75% від вартості споживаних послуг за попередній місяць ( який був перед звітним ). Авансовий платіж вноситься відповідачем до 15 числа звітнього місяця. Остаточний розрахунок за отримані послуги по водопостачанню і водовідведенню проводиться на протязі 3 банківських днів з моменту отримання відповідачем виставленого позивачем рахунку за споживані послуги. Звітнім місяцем вважається місяць, в якому безспосердньо надавалися послуги за даним договором.
Відповідно до п. 14.1 вищевказаного договору даний договір був укладений на строк до 19.06.2009 р. і вступає в силу з дня його укладення.
Суду не було представлено доказів того, що даний договір був розірваний сторонами або визнаний недійним у встановленому законом порядку.
Факт надання позивачем послуг з водопостачання і водовідведення підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №409 від 23.01.2009 р., №409 від 18.02.2009 р. і №409 від 19.03.2009 р.
У виконання вищевказаних умов договору № 409 від 19.06.2007 р. позивачем відповідачу були виписані і надіслані наступні рахунки №409 від 23.01.2009 р. на суму 82577,65 грн., №409 від 18.02.2009 р. на суму 61872,77 грн. і №409 від 19.03.2009 р. на суму 77615,23 грн. Таким чином, було надано послуг на загальну суму 222065,65 грн.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Судом встановлено, що відповідачем не у повному обсязі, у порушення умов вищевказаного договору, проводилася сплата наданих позивачем по справі послуг, а саме: в лютому 2009 р. відповідачем була сплачена заборгованість у розмірі 25344 грн.
В подальшому 25.03.2009 р. між відповідачем по справі ( первоначальний кредитор ) і позивачем по справі ( новий кредитор ) було укладено договір №5 уступки права вимоги.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору первоначальний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до ТОВ «Алеф - Віталь - Крим» ( Боржник ) про стягнення боргу у розмірі 17622,12 грн., який є вартістю наданих в березні 2009 р. послуг водопостачання, водовідведення і вивозу твердих побутових відходів.
Також 25.03.2009 р. між відповідачем по справі ( первоначальний кредитор ) і позивачем по справі ( новий кредитор ) було укладено договір №5 уступки права вимоги.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору первоначальний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до ТОВ «Атлантіс» ( Боржник ) про стягнення боргу у розмірі 4603,68 грн., який є вартістю наданих в березні 2009 р. послуг водопостачання, водовідведення і вивозу твердих побутових відходів.
Суду не представлено доказів того, що вищевказані договори були сторонами розірвані або визнанні недійсними у встановленому законом порядку.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що заборгованість, що значилася за відповідачем по справі, зменшилася ще на суму 22225,80 грн.
Факт сплати заборгованості у розмірі 22225,80 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 30.03.2009 р.
З урахуванням вказаного, розмір основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, складає 174495,85 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за надані послуги по водопостачанню і водовідведенню станом на 26.05.2009 р., який був підписаний уповноваженими представниками обох сторін, що свідчить про визнання відповідачем вищевказаної заборгованості.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.п. 11.1.1 договору № 409 від 19.06.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків в комунальну каналізацію у разі спливу строку на сплату, вказаного в розділі 4 вказаного договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.
З урахуванням наявної суми заборгованості сума пені складає 3986,15 грн. за період з 27.01.2009 р. по 24.03.2009 р.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином 3% річних за вказаний період складають 424,99 грн.
Розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 1238,66 грн.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням останніх уточнень.
У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Поштовського Житлово - комунального підприємства, смт. Поштове, Бахчисарайський район, вул.. Чкалівська, буд. 11А, ( п/р 26003272283305 в ВАТ «ЕБРС», м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 25142132 ) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 5, ( п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 174495,85 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1238,66 грн., 3 % у розмірі 424,99 грн., пеню у розмірі 3986,15 грн.
3. Стягнути з Поштовського Житлово - комунального підприємства, смт. Поштове, Бахчисарайський район, вул.. Чкалівська, буд. 11А, ( п/р 26003272283305 в ВАТ «ЕБРС», м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 25142132 ) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 5, ( п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506 ) державне мито у сумі 1993,72 грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.