Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
10.09.2009
Справа №2-21/3258.1-2009
за позовом Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство», м. Бахчисарай, вул. Промислова, 4;
До відповідачів 1. Верхореченської сільської ради, Бахчисарайський район, с. Верхоріччя, вул. Радянська, 10;
2. Виконавчого комітету Верхореченської сільської ради, Бахчисарайський район, с. Верхоріччя, вул. Радянська, 10;
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державного підприємства «Мисливське господарство «Бахчисарайське», м. Бахчисарай, вул. Гайдара, 1;
Про визнання права власності.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач не з'явився;
Відповідачі 1. не з'явився;
2. не з'явився;
Третя особа Резніченко Є.А., довіреність б/н від 18.05.2009 р., представник; Звенигородський Ю.О., довіреність б/н від 15.01.2009 р., представник.
Сутність спору: Позивач - Державне підприємство «Бахчисарайське лісове господарство», м. Бахчисарай, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - Верхореченської сільської ради, Виконавчого комітету Верхореченської сільської ради, у якій просить визнати за Державним підприємством «Бахчисарайське лісове господарство» право власності на будинок - кордон «Лісник», розташований на території Верхореченської сільської ради, Верхореченське лісництво, квартал № 68.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 03 березня 2008 р. позов було задоволено. Визнано за Державним підприємством «Бахчисарайське лісове господарство» право власності на будинок - кордон «Лісник», розташований на території Верхореченської сільської ради, Верхореченське лісництво, квартал № 68.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 р. рішення Господарського суду АР Крим від 03 березня 2008 р. у справі № 2-8/253-2008 було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 квітня 2009 р. рішення Господарського суду АР Крим від 03 березня 2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 р. у справі № 2-8/253-2008 було скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 червня 2009 р. справу № 2-21/3258.1-2009 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І., крім того, до участі в справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Мисливське господарство «Бахчисарайське», м. Бахчисарай.
Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 20 серпня 2009 р. з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було виключено Авілова Євгена Костянтиновича.
07 вересня 2009 р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 02.09.2009 р. за № 257, у якій позивач відзиває позовну заяву у зв'язку з врегулюванням питання власності.
09 вересня 2009 р. на адресу суду надійшла телеграма від Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство», м. Бахчисарай, у якій позивач просить розглядати справу у відсутність його представника, позовну заяву відкликає та просить залишити її без розгляду, у зв'язку з врегулюванням спору відповідно наказу Державного комітету лісового господарства.
Заяви позивача про відкликання позову та залишення його без розгляду, а також телеграма про відкликання позовної заяви та залишення її без розгляду не можуть бути задоволені, оскільки підстави залишення позову без розгляду викладені у статті 81 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпними. Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачено таких підстав залишення позову без розгляду - як врегулювання спору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надіслав телеграму, у якій просить розглядати справу у відсутність його представника.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про день та місце слухання справи були повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомили.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи по суті. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду справи.
Представник третьої особи (ДП «Мисливське господарство «Бахчисарайське») у судове засідання з'явився.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третьої особи, суд, -
02.03.2007 року Наказом № 76 Держкомлісгоспу України був затверджений Статут Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство».
Відповідно до статті 1 Статуту Державного підприємства «Бахчисарайське лісове господарство», затвердженого Наказом Держкомлісу України за № 76 від 02.03.2007 року, Державне підприємство «Бахчисарайське лісове господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до складу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства являючись його структурним підрозділом на правах юридичної особи.
Згідно з пунктами 5.1. 5.2. даного статуту, майно підприємства становить основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на правах повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечить чинному законодавству та цьому статуту.
Позивач звернувся з вимогами про визнання за Державним підприємством «Бахчисарайське лісове господарство» права власності на будинок - кордон «Лісник», розташований на території Верхореченської сільської ради, Верхореченське лісництво, квартал № 68.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу (стаття 318 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статті 2 Цивільного кодексу України такими суб'єктами є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Стаття 329 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Відповідно до вимог статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Позивачу у постійне користування передані ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
Згідно інвентарної карти спірне майно було побудовано за рахунок державних коштів державного лісогосподарського підприємства Бахчисараю у 1974 році та є основним засобом лісогосподарського виробництва для ведення лісового господарства - розвитку рекреаційної діяльності.
Наказом № 2 від 14.01.2009 р. Державного комітету лісового господарства України «Про передачу нерухомого майна» закріплено за державним підприємством «Бахчисарайське лісове господарство» Ѕ будинку - кордону в урочищі «Лісникове» (с. Верхоріччя, Бахчисарайський район) та Ѕ будинку - кордону в урочищі «Фінарос» (вул.. Фінарос, 1, с. Верхоріччя, Бахчисарайський район); закріплено за державним підприємством «Бахчисарайське мисливське господарство» Ѕ будинку - кордону в урочищі «Лісникове» (с. Верхоріччя, Бахчисарайський район) та Ѕ будинку - кордону в урочищі «Фінарос» (вул.. Фінарос, 1, с. Верхоріччя, Бахчисарайський район).
Отже, виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що спірне майно у частині Ѕ передане позивачу у відання.
За статтею 392 Цивільного кодексу України з позовом про визнання права власності може звертатися власник майна, чиї права не визнаються, порушуються чи оспорюються.
Позивач не надав доказів на підтвердження передачі йому саме у власність спірного майна органом управління державним майном.
Таким чином, суд не має підстав визнати порушеними права позивача та правомірними вимоги щодо визнання права власності на будинок - кордон «Лісник», розташований на території Верхореченської сільської ради, Верхореченське лісництво, квартал № 68, за підставами, зазначеними у позовній заяві.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15 вересня 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 316, 318, 328, 329, 326, 392 Цивільного Кодексу України, ст. 73 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.