Україна
15 травня 2009 р. справа № 2-а-1004/08/0570
час прийняття постанови: 09.15 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є., Лакушевій Є.В., Асмановій Е.Е.
за участю представника позивача Сіткової І.В.
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 року № 0000682341/3,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 року № 0000682341/3.
В обґрунтування позову посилається на те, що при складанні відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення мають місце порушення: суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, написані прописом, не відповідають сумам, вказаним цифрами - «усього 145 062 грн.», а прописом - «триста дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят грн.. 00 коп.»; штрафна санкція у розмірі 200% та у сумі 90 120 грн. 00 коп. нарахована відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, норми якого вказують, що штрафна санкція нараховується у розмірі 10% суми несплати …, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Позивач вважає, що залишки за даними регістрів бухгалтерського обліку (зворотно-сальдові відомості) не можуть бути ідентифіковані як відомості податкового обліку балансової вартості запасів та не можуть використовуватись при перевірках для встановлення порушень податкового законодавства.
Крім того, позивач зазначає, що в акті перевірки відповідачем не вивчалось питання наявності у підприємства запасів, одержаних безоплатно. Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону вартість таких запасів не враховується для цілей податкового обліку приросту (збитку) балансової вартості. Для цілей бухгалтерського обліку згідно п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси» первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість. Такі запаси враховуються на балансових рахунках запасів підприємства за даними бухгалтерського обліку.
У перевіряємому періоді підприємство здійснювало витрати на реконструкцію та модернізацію об'єктів основних фондів. В цей період витрати на придбання сировини та матеріалів підприємством проводились у двох примірниках: на основне виробництво та реконструкцію і модернізацію основних фондів.
Позивач зазначив, що відповідачем у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку підприємств під час перевірки розрахунку приросту (збитка) балансової вартості запасів помилково не брав д уваги той факт, що по нижче вказаним рахункам бухгалтерського обліку запасів підприємство не включало витрати на придбання запасів при зарахуванні їх на баланс до складу валових витрат, а саме: за рахунком 205 «Будівельні матеріали», - т.щ. на даному рахунку фактичного обліковуються запаси, придбані для капітального будівництва, сальдо рахунку на 31.12.2004 року - 4 697.96 грн.; за рахунком 289 «Транспортно-заготівельні витрати» - 320 490.36 грн.; за рахунком 203 - «Паливо» - 323.21 грн.; за рахунком 204 «Тара та тарні матеріали» - 10 859.18 грн.
Також, як зазначає позивач, в акті перевірки відповідачем не відображена сума валових витрат за 2004 рік, яка фактично складає 53 7775 500 грн., проти задекларованих - 43 885 600 грн. у декларації за 2004 рік.
Крім того, в акті перевірки не врахований той факт, що в 2004 році на підприємстві був реалізований інвестиційний проект «Організація виробництва залізничних цистерн». Відповідно до ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до СПД, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно з укладених контрактом. Відповідно до цього режиму: звільняються на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на новостворених підприємствах, діючих підприємствах тощо.
Тому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.10.2006 року № 0000682341/3.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що позивачем був пропущений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Тому просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
У подальшому до суду не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Враховуючи надані пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
У відповідності з актом планової документальної перевірки № 601/23-113/32583113 від 10.03.2006 року товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш» у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» невірно відображено залишки запасів станом на 30.09.3004 року та станом на 31.12.2004 року в додатках К1/1 декларації за 9 місяців 2004 року та декларації за 2004 рік. У результаті вказаного порушення було занижено суму приросту балансової вартості запасів за 9 місяців 2004 року на 721,7 тис. грн. та за 2004 рік на 215,8 тис. грн. На підставі вказаного акту відповідач - ДПІ у Ленінському районі м. Донецька визначила суму податкового зобов'язання шляхом винесення податкового повідомлення-рішення № 0000682341/3 від 24.10.2006 року з податку на прибуток підприємств у розмірі 54 850 грн. та штрафну санкцію у розмірі 90 212 грн., а всього 145 062 грн.
В обґрунтування фактів встановлених порушень в акті перевірки було зазначено, що згідно даних зворотно-сальдових відомостей загальна сума залишків запасів по рахунках 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 209, 209/1, 22, 289 станом на 30.09.2004 року складає 40288,4 тис. грн., станом на 31.12.2004 року - 21993,1 тис. грн. Згідно з даними додатків К1/1 декларації за 9 місяців 2004 року та декларації за 2004 рік - 39566,7 тис. грн. та 21777,3 тис. грн. відповідно. Таким чином, заниження приросту балансової вартості запасів складає:
- за 9 місяців 2004 року - 721,7 тис. грн. (40288 - 39566,7);
- за 2004 рік - 215,8 тис. грн. (21993,1 - 21777,3).
Як зазначено в акті перевірки, порушення встановлено шляхом порівняння даних зворотно-сальдових відомостей по рахунках 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 209, 209/1, 22, 289 та додатків К1/1 до декларації підприємства за 9 місяців 2004 року та за 2004 рік.
Судом встановлено, що в акті перевірки у розділі 1.12 зазначено про те, що суцільним порядком перевірялися наступні документи:
- книги обліку придбання та продажу - за період з 01.08.2004 року по 30.09.2005 року;
- податкові накладні - за період з 01.08.2004 року по 30.09.2005 року;
- авансові звіти, касові книги, первинні банківські та касові документи - за період з 01.07.2004 року по 30.09.2005 року;
- валютні рахунки, контракти, вантажні митні декларації - за період з 11.07.2003 року по 30.09.2005 року.
При цьому, судом встановлено, що в акті перевірки не містяться відомості щодо порушень відносно невідповідності сум, відображених на рахунках бухгалтерського обліку даним первинних бухгалтерських документів. Тобто обороти по рахунках бухгалтерського обліку запасів ТОВ «Укртрансмаш» за 3 квартал 2004 року та за 2004 рік відповідно до акту перевірки є документально обґрунтованими.
Крім того, судом встановлено, що відповідач у розділі 1.12 взагалі не зазначив про те, що ним перевірялися первинні бухгалтерські документи позивача, що дозволяє вказувати на формування висновків відповідача тільки на підставі документів аналітичного бухгалтерського обліку та податкового обліку, окрім тих, які зазначені в цьому розділі акту перевірки.
При цьому, під час розгляду справи представники відповідача та позивача не заперечували проти відповідності даних первинних бухгалтерських документів рахункам бухгалтерського обліку. З урахуванням положень ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності з якою обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд вважає зазначений факт доведеним.
Судом також встановлено, що під час розгляду вказаної справи Господарським судом Донецької області було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1. На підставі первинних бухгалтерських документів, а також документів податкового обліку перевірити правильність висновків податкового органу, викладених в акті планової документальної перевірки №601/23-113/32583113 від 10.03.2006 року про порушення підприємством вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
2. Чи відповідають залишки запасів за даними бухгалтерського обліку по рахункам 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 209, 209/1, 22, 289 станом на 31.12.2004 року тим, що мають брати участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»?
3. У випадку, коли ТОВ «Укртрансмаш» невірно відобразило дані про залишки запасів при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, чи могла така помилка вплинути на визначення об'єкта оподаткування станом на 31.12.2004 року, якщо брати до уваги, що платника податку занизив валові витрати за 2004 рік та фактично мав від'ємний об'єкт оподаткування?
Експертний висновок був підготовлений, та екземпляр його був наданий представниками позивача у судовому засіданні під час розгляду справи.
Суд дійшов висновку про допустимість зазначеного експертного висновку як доказу, оскільки експертиза була проведена в рамках адміністративної справи за позовом ТОВ «Укртрансмаш» до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000682341/3 від 24.10.2006 року, тобто між тими самими сторонами, з тих самих підстав та предмету спору по адміністративній справі, яка розглянута зазначеним у цій постанові складом суду. Оскільки, Господарським судом Донецької області позовну заяву ТОВ «Укртрансмаш» було залишено без розгляду з причини повторної неявки позивача, останній скористався положеннями ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України та подав цей же позов на загальних підставах до Донецького окружного адміністративного суду.
Таким чином, з огляду на положення ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає зазначений експертний висновок допустимим доказом по справі.
У відповідності з експертним висновком на підставі даних додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2004 року приріст балансової вартості запасів станом на 30.09.2004 року склав 37286,9 тис. грн., а значення приросту балансової вартості запасів станом на 30.09.2004 року за даними регістрів бухгалтерського обліку склало 38009 тис. грн. Відхилення дорівнює 721,7 тис. грн. На підставі даних додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2004 рік приріст балансової вартості запасів станом на 31.12.2004 року склав 19493,9 тис. грн., а значення приросту балансової вартості запасів станом на 31.12.2004 року за даними регістрів бухгалтерського обліку склало 19713 тис. грн. Відхилення дорівнює 219,4 тис. грн.
Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька стосовно порушення підприємством п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке спричинило заниження приросту балансової вартості запасів за квартали 2004 року на 721,7 тис. грн. та за 2004 рік на 219,4 тис. грн., підтверджуються в повному обсязі.
Судом також встановлено, що у відповідності з поясненнями представників позивача в акті перевірки відповідача не врахований той факт, що підприємством у податковій звітності за першою подією не враховувалися витрати на придбання запасів, що у подальшому відображалися станом на 31.12.2004 року по рахунках 205 - «Будівельні матеріали», 289 - «Транспортно-заготівельні витрати», 203 - «Паливо», 204 «Тара та тарні матеріали». Крім того, одночасно вартість вказаних запасів на враховувалася при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у податковому обліку.
Крім того, судом зазначається, що у розділі 2.2 акту перевірки взагалі не зазначено, яким чином перевірено питання обґрунтованості формування валових витрат за спірний період часу. Відповідачем було перенесено дані декларацій з податку на прибуток підприємства, які фактично взагалі не перевірялися шляхом використання первинних документів бухгалтерського обліку.
Таким чином, згідно документів бухгалтерської звітності, зазначеної вище, які досліджувалися при підготовці експертного висновку, підприємство занизило приріст балансової вартості запасів за 3 квартали 2004 року та за 2004 рік та водночас на ту ж суму занизило валові витрати за вказаний період, що за підсумками податкових періодів не призвело до завищення (заниження) об'єкта оподаткування з боку ТОВ «Укртрансмаш».
Судом також встановлено, що відповідач під час проведення перевірки позивача встановлював порушення податкового обліку, використовуючи для своїх висновків тільки регістри бухгалтерського обліку без первинних бухгалтерських документів, чим порушив п.п. 2.3.2 п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ № 327 від 10.08.2005 року, яким встановлено, що за кожним відображеним в акті перевірки фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності і фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
Судом також встановлено, що при експертному дослідженні перевірялися відомості 3.3 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» підприємства за період липень-грудень 2004 року. На підставі зазначених даних експертом було розраховано суму валових витрат підприємства, яка підлягала включенню до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за 2004 рік відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 11.2.1, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до результатів дослідження встановлено, що в порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 11.2.1, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижені валові витрати, що підлягають відображенню у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2004 року на 15609 тис. грн. та за 2004 рік - на 26163,1 тис. грн.
Вказаними вище порушеннями, що призвели до завищення об'єкту оподаткування, у повному обсязі компенсуються встановлені актом перевірки та підтверджені експертним висновком порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які спричинили заниження приросту балансової вартості запасів за 3 квартали 2004 року на 721,7 тис. грн. та за 2004 рік на 219,4 тис. грн.
Експертним висновком також встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, наданих для дослідження, залишки запасів за вказаними даними бухгалтерського обліку по рахунках 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 209, 209/1, 22, 289 станом на 31.12.2004 року відповідають ознакам тих, що мають брати участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, як встановлено експертним дослідженням, за спірний період часу, тобто 3 та 4 квартали 2004 року кореспонденції рахунків «Запаси» з кредитом 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів» не відзначається. На підставі цього судом встановлено, що у вказаному періоді позивач безкоштовно товарно-матеріальні цінності не отримував, до того ж акт перевірки не містить жодного посилання на вказані факти.
Під час розгляду справи представника відповідача не надали суду будь-яких документів, які б свідчили про наявність фактів порушень з боку позивача, які описані в акті перевірки та на підставі яких були здійснені донарахування податку на прибуток підприємств з урахуванням оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000682341/3 від 24.10.2006 року з податку на прибуток підприємств у розмірі 54 850 грн. та штрафну санкцію у розмірі 90 212 грн., а всього 145 062 грн. Отже, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, у відповідності з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також встановлено, що посилання відповідача на пропуск строків звернення до суду з боку позивача є необґрунтованими, оскільки позивач уперше звернувся до Господарського суду Донецької області у листопаді 2006 року (а.с. 97) і протягом розгляду справи у суді першої інстанції, а згодом перегляду судового рішення у суді апеляційної інстанції перебіг процесуальних строків від вказаного моменту до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції (а.с. 98) не здійснювався з огляду на положення ст. 103 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш».
Керуючись ст. ст. 8-11, 14, 15, 17, 23, 69-71, 79, 86, 94, 98, 114, 160-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 року № 0000682341/3, задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька № 0000682341/3 від 24.10.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансмаш» (код ЄДРПОУ 32583113, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 189; р/р 260087772 в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 15 травня 2009 року в присутності представника позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 травня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.