83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.08.09 р. Справа № 9/318
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді КурилоГ.Є., суддів Левшиної Г.В., Іванченкової О.М.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк
про стягнення 18 284 грн. 57 коп.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 18 284 грн.57 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №407/20/122-02/05 від 04.07.2005р., додатки до нього, акти приймання виконаних робіт, акти від 26.12.2005р., від 07.09.2006р., претензію № 394 від 25.05.2006р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2006р. було порушено провадження по справі № 9/318.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк, у відзиві № 10 від 10.01.2007р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що самим позивачем були порушені вимоги до експлуатації залізобетонних ємностей.
Позивач звернувся до суду з заявою № 964 від 23.11.2006р. про зміну предмету позову та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м.Київ, суму збитків (в заяві зазначено рос. мовою „ущерба”), понесених внаслідок виявлення під час проведення випробування прихованих дефектів чотирьох залізобетонних резервуарів №70,69,50,55, після виконання робіт за договором №407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. у розмірі 18284 грн.57 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 182 грн. 84 коп., витрати на інформацій-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., та витрат на проведення експертизи у сумі 2 688грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Таким чином, судом розглядаються остаточні позовні вимоги.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2007р. провадження по справі № 9/318 було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технологочіної експертизи, проведення експертизи було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. 08.10.2007р. від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 1155/23 від 28.09.2007р. про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою від 05.01.2009р. проведення експертизи було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз. Листом від 23.02.2009р. № 12/2-15/1262 Кримський науково-дослідному інституту судових експертиз повідомив про неможливість проведення експертизи.
Заступник голови господарського суду Донецької області Ємельянов А.С. розпорядженням від 26.02.2009р. у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Марченко О.А. керуючись ст.46 Господарського процесуального кодексу України справу №9/318 передав на розгляд судді Курило Г.Є.
Господарський суд ухвалою від 18.05.2009р. поновив провадження по справі № 9/318.
Розпорядженням від 16.07.2009р. заступника голови господарського суду Донецької області з 16.07.2009р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі суддів Головуючого судді Курило Г.Є., суддів Левшиної Г.В., Іванченкової О.М.
В процесі розгляду справи сторонами надавались письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких кожна зі сторін наполягали на своїй правові позиції.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -
Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м. Київ (замовник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк (підрядник) був укладений договір № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. (договір).
За своєю правовою природою договір № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 1.1 договору № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. передбачено, що підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, відповідно до специфікації (додаток №1), роботи з облаштування епоксидних покриттів внутрішніх поверхонь бетонних ємностей, загальною площею 1000 м. кв. у промислових приміщеннях замовника.
Загальна площа поверхні бетонних ємностей складає S=100,8 м кв., а саме: 2-й купажний площею 100,8 м. кв., № 69 площею 78,9 м. кв., №70 площею 78,9 м. кв., № 55 площею 67,4 м. кв., № 47 площею 67,4 м. кв., № 50 площею 67,4 м. кв., № 87 площею 67,4 м. кв., № 88 площею 67,4 м. кв., № 88 площею 67,4 м. кв., №89 площею 67,4 м. кв., № 90 площею 67,4 м. кв., № 79 площею 67,4 м. кв., № 76 площею 67,4м.кв., № 75 площею 67,4 м.кв., № 95 площею 67,4 м. кв. (п. 1.2. додатка № 3 до договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору попередня договірна ціна згідно до кошторису (додаток №2, який є невід'ємною частиною договору) складає 60400грн.00коп. з урахуванням ПДВ, і уточнюється по фактично виконаним об'ємам робіт та фактичній витраті матеріалів.
Розділом 3 договору № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. сторони передбачили умови платежів, а саме:
Розрахунок виконується замовником у безготівковому порядку у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 3.1 договору).
До початку виконання робіт замовник перераховує передоплату у розмірі 100% вартості матеріалів у сумі 30400грн.00коп. та 30% вартості виконання робіт у сумі 9000грн.00коп. Загальний розмір передплати складає 39400грн.00 коп. (пункт 3.2 договору).
Остаточний розрахунок провадиться замовником на протязі п'яти банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, враховуючи усунення виявлених у процесі приймання недоліків (пункт 3.4 договору).
Суду надані виписки з банку, відповідно до яких, позивач сплатив відповідачу за виконані роботи грошові кошти в розмірі 60400грн.00коп.
Розділом 8 договору сторони передбачили умови приймання виконаних робіт та гарантійні обов'язки, а саме:
Умовами пункту 8.1 договору встановлено, що після закінчення робіт, підрядник надає замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт. Замовник на протязі 5 днів повинен прийняти роботи або надати мотивовану відмову (пункт 8.2 договору). При виявленні у процесі приймання об'єкту недоліків у виконаній роботі акт не підписується, а підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені недоліки (пункт 8.3 договору)
Підрядник гарантує надійність та якість виконаних робіт на протязі 2 (двох) років зі дня підписання акту про введення об'єкту в експлуатацію. Гарантію на матеріал та роботу з ним надає підрядник шляхом оформлення акту. (пункт 8.4 договору).
Підрядник гарантує високу якість робіт. Поверхня повинна відповідати наступним вимогам: поверхня повинна бути твердою та міцною, покриття не повинно пилити і вбирати жири, вологу; покриття не повинно мати тріщин та деформаційних швів. Допускається утворення незначних кольорових розводів поверхні покриття. Строк гарантії збільшується на період, на протязі якого роботи з усунення недоліків заважали нормальній експлуатації об'єкта (пункти 8.5, 8.6 договору).
Відповідно до пункту 10.3 договору № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005р.
Згідно зі пунктом 3 специфікації на полімерне покриття (додаток № 1 до договору) підрядник зобов'язується виконати ремонті роботи покриття за свій рахунок, якщо полімерне покриття зруйнується раніше, ніж через 1 (один) рік після передання його замовнику. Руйнуванням полімерного покриття підлоги вважається поява тріщин на покритті (якщо до цієї тріщини не призвела тріщина у основі), природне стирання полімерного покриття до бетонної основи або відшарування полімерного покриття від основи.
На умовах, передбачених договором № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р., відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк, виконав підрядні роботи по облаштуванню епоксидних покриттів внутрішніх поверхонь бетонних ємностей. Факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду підтверджується актами приймання виконаних підрядних форми КБ-2в за серпень 2005року, за жовтень 2005 року, за листопад 2005 року.
Вказані акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представником позивача та представником відповідача та завірені їх фірмовими печатками, без будь-яких зауважень до якості прийнятої роботи (тобто, позивач у зв'язку з підписанням цих документів повністю погодився з обсягами, якістю та вартістю виконаних відповідачем робіт).
Комісією підприємства позивача, було складено акт від 26.12.2005р. про те, що при проведенні випробувань 23-26.12 резервуарів № 70, 69, 50, 55 в яких проводились ремонті роботи відповідачем, виявлено течію через тріщини корпусу. Комісія дійшла висновку про необхідність виклику представника відповідача для рішення питання якості виконаних підрядних робіт.
У акті від 26.12.2005р. зазначений договір №807 від 08.07.2005р., тоді як вірний номер договору № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. Позивач в поясненнях № 426 від 27.07.2009р. зазначив, що договір №807 від 08.07.2005р. в акті від 26.12.2005р. був зазначений помилково, про що позивач повідомив відповідача в претензії № 394 від 25.05.2006р.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 394 від 25.05.2006р. з вимогою у 10 строк усунути недоліки виконаних підрядних робіт, або повернути вартість робіт з ремонту 4 резервуарів у сумі 18284грн.57коп. Відповідачу був позивачем направлений додаток до претензії № 485 від 21.06.2006р. Претензія залишена відповідачем без відповіді.
Комісією підприємства позивача у складі: заступника генерального директора за якістю Костенко Е.В., головного інженера ПК№1 Гресь С.Д., ведучого енергетика Денисова В.И., начальника цеху Васильєвої Л.І., без участі представника відповідача був складений акт від 07.09.2006р. про неякісне виконання відповідачем підрядних робіт за договором №407/20/122-02/05 від 04.07.2005р. Акт підписаний всіма членами комісії.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 3 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Судом встановлено, що акт, на якій посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог підписаний 26.12.2005р., при цьому претензія була направлена позивачем тільки 25.05.2006р.
Таким чином, докази того, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м. Київ, негайно повідомив відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м. Донецьк, про неякісне виконання підрядних робіт, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Позивач 10.01.2007р. надав суду висновок спеціаліста № ВС-29 від 12.12.2006р. Севастопольської торгівельно-промислової палати.
Згідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначали судову експертизу, можуть залучатись крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Таким чином, господарський суд, вважає за можливе, прийняти висновок спеціаліста №ВС-29 від 12.12.2006р., як належний доказ проведення по справі № 9/318 фахової експертизи з виявлення причин виникнення течії у залізобетонних ємностей.
З висновку спеціаліста № ВС-29 від 12.12.2006р. вбачається, що на вирішення спеціалісту поставлені наступне запитання: провести дослідження залізобетонних ємностей для виноробної промисловості № 50, 55, 69, 70 на наявність в них течії.
Виконання дослідження доручено експерту 1 категорії Севастопольської торгівельно-промислової палати Мироновій Маргариті Миколаївні, яка має вищу юридичну освіту за спеціальністю «Товарознавство та організація торгівлі промисловими товарами», стаж роботи експертом 30 років, та кваліфікація судового експерта за спеціальністю 12.1 - «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» з 27.05.2004р. свідоцтво № 845 Міністерства юстиції України.
У п. 1 дослідницької частини висновку № ВС-29 вказано, що у присутності посадових осіб позивача, експертом проведений візуальний огляд зовнішніх поверхонь усіх ємностей, на яких відмічаються численні тріщини різної конфігурації, також експертом встановлено, що залізобетоні ємності № 50,55,69,70 мають течію через тріщини стінок.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що залізобетонні ємності № 50, 55, 69, 70 мають тріщини різної конфігурації з зовнішньої сторони. Тоді як відповідач проводив роботи по нанесенню полімерного покриття на внутрішню поверхню вказаних ємностей, тобто причиною течії є руйнування самої залізобетонної ємності.
Як зазначалось, згідно зі пунктом 3 специфікації на полімерне покриття (додаток № 1 до договору) підрядник зобов'язується виконати ремонті роботи покриття за свій рахунок, якщо полімерне покриття зруйнується раніше, ніж через 1 (один) рік після передання його замовнику. Руйнуванням полімерного покриття підлоги вважається поява тріщин на покритті (якщо до цієї тріщини не призвела тріщина у основі), природне стирання полімерного покриття до бетонної основи або відшарування полімерного покриття від основи.
Згідно з приписами ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Але, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем недоведене, що тріщини в залізобетонних ємностях № 50, 55, 69, 70 пов'язані з виконанням відповідачем робіт відповідно до умов договору № 407/20/122-02/05 від 04.07.2005р.
Крім того, позивач (з урахуванням заяви про зміну предмету позову № 964 від 21.11.2006р.) просить стягнути з відповідача суму збитків (російською мовою - ущерб, як зазначено в заяві), понесених в наслідок виявлення під час проведення випробування прихованих дефектів чотирьох залізобетонних резервуарів №70,69,50,55 після виконання робіт за договором №407/20/122-02/05 у розмірі 18 284 грн.57 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 182 грн. 84 коп., витрати на інформацій-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., та витрат на проведення експертизи у сумі 2 688 грн. 00 коп.
Суд зобов'язав позивача в ухвалі від 05.08.2009р. надати письмові пояснення з посиланням на норми права щодо позовних вимог, зазначених в заяві про зміну предмету позову № 964 від 21.11.2006р. Але позивач не обґрунтував свої вимоги з посиланням на норми права.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Позовні вимоги, у розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведені належним чином.
Таким чином, позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що судові витрати, в тому числі і витрати на проведення експертизи треба віднести на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Золота Балка”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Интерстройпрогресс”, м.Донецьк, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 31.08.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя