Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
02.07.2009
Справа №2-29/17443-2006А
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність», (вул. Перекопська, 20/2, м. Алушта, 98510).
До відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушті в АР Крим, (вул. Леніна, 22 - А, м. Алушта, 98500).
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Суддя О.І. Башилашвілі
Секретар судового засідання В.В. Романів
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Бисикало Т. А., довіреність №2222/9/10 від 19.10.2007р., начальник юрид. відділу.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність», звернулось з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушті про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення (форма «В1») №0001222301/0 від 07.07.2006р. по акту № 939/23/13795277 від 27.06.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006р.».
Провадження у справі було порушено ухвалою від 31.10.2006р. суддею Омельченко В.А.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.12.2006р., суд зупинив провадження у справі до розгляду по суті Вищим адміністративним судом України справи №11-449.
Ухвалою Заступника Голови господарського суду АРК Тіткова С. Я. від 15.10.2008р., в зв'язку з в зв'язку з припиненням повноважень судді Омельченко В. А., справа передана до провадження судді ГС АРК Башилашвілі О. І. та справі привласнений номер №2-29/17443-2006А.
Судом, неодноразово спрямовувалися запити на адресу сторін по справі, щодо результатів розгляду Вищим адміністративним судом України справи №11-449.
Державна податкова інспекція у м. Алушті в АР Крим, листом від 18.02.2009р. повідомила, що згідно листа Вищого адміністративного суду України, справа №11-449 до суду не надходила та дані , щодо розгляду вказаної справи відсутні, у зв'язку з чим суд поновив провадження у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення рішення не відповідає закону, оскільки винесено відповідачем внаслідок необґрунтованих висновків щодо завишення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 346344,00 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтовано та прийнято внаслідок виявлених під час перевірки порушень закону.
Заявою від 01.06.2009р. позивач змінив предмет позову та просив суд визнати нечинним частково податкове повідомлення - рішення (форма «В1») №0001222301/0 від 07.07.2006р. по акту № 939/23/13795277 від 27.06.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006р.»
Заявою від 04.06.2009р. позивач змінив предмет позову та просить суд: визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001222301/0 від 07.07.2006р. по акту № 939/23/13795277 від 27.06.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність» в частині завищення суми бюджетного відшкодування на 338029,00 грн.
Після з'ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність» за квітень 2006 р. до ДПІ у м. Алушта подало декларацію № 9600 від 22.05.2006р., з заявленою сумою ПДВ до відшкодування в сумі 552462,00 грн.
Керуючись Законами України „Про державну податкову службу в Україні", „Про податок на додану вартість" працівником ДПІ у м. Алушта була проведена позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт за № 939/23/13795277 від 27.06.06 р. Та прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.07.06 № 0001222301/0 про зменшення бюджетного відшкодування у сумі 346344,00 грн.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ послужило наступне.
Основною причиною виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість у квітні 2006 року стало перевищення податкового кредиту по витратах на здійснення реконструкції корпусів та будівництва нових.
Відповідач вважає, що проведення розрахунків отримувачем товарів (послуг) з постачальником таких товарів (послуг) здійснюється у попередньому звітному періоді.
Відповідач посилається на те, що оскільки ТОВ „Міжнародний центр відпочинку „Юність" не підпадає під дію п.п.7.8.2 ст.7 Закону, де зазначаються випадки, коли платник податків може вибрати податковим періодом квартал, та подає до органу державної податкової служби податкову звітність щомісяця, то відповідно попереднім податковим періодом в нашому випадку є березень 2006 року.
Протягом же березня 2006 року позивачем було проведено розрахунків з постачальниками товарів (послуг) на суму податку на додану вартість 206118 грн. Інші розрахунки з постачальниками були проведені в інші звітні (податкові) періоди.
На підставі первинних документів, виключено з суми бюджетного відшкодування ПДВ від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2005р.- 22127,00 грн., листопад 2005р.- 45848,00 грн., грудень 2005р.- 222500,00 грн., січень 2006р.- 43734,00 грн. та податкові накладні включені до складу податкового кредиту у березні 2006р.: п/н №245/6 від 31.03.2006 року на суму 2401,20 грн., у тому числі ПДВ 400,2 гри. від ВАТ «Алуштинський Хлібокомбінат» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 196,74грн; п/н №1371 від 31.03.2006 року на суму 3607,20 грн., у тому числі ПДВ 601,20 грн. від ВАТ «Криммолоко» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 901,66 грн.; п/н №36 від 01.03.2006 року на суму 33500 грн., у тому числі ПДВ 5583,33 грн. та п/н №63 від 24.03.2006 року на суму 15075 грн., у тому числі ПДВ 2512,50 грн. від «Спец. РСУ - 3» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 2316,72грн; п/н №2325 від 28.02.2006 року на суму 264,58 грн., у тому числі ПДВ 44,1 грн. від ВАТ «Кримелектромашторг» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 804,65грн; п/н №321 від 31.03.2006 року на суму 3976,10 грн., у тому числі ПДВ 662,69 грн. від фірми «Квін» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 60,00грн; п/н №10 від 31.03.2006 року на суму 7954,36 грн., у тому числі ПДВ 1325,73 грн. від ПП «Актей» кредитове сальдо по розрахунках з даним постачальником на кінець періоду складає 7954,36грн; п/н №18 від 27.02.2006 року на суму 5195,00 грн., у тому числі ПДВ 865,83 грн. від ПП Маслова М.Д. (сплачено п/д №100 від 27.02.06р. на суму 5195,00грн.); п/н №43 від 09.02.2006 року на суму 5394,00 грн., у тому числі ПДВ 899,00 гри. від ТОВ «„Компхантер» (сплачено п/д №112 від 09.02.06р. на суму 5394,00грн.); п/н №513А від 22.02.2006 року на суму 95,00 грн., у тому числі ПДВ 15,83 грн. від ТОВ «Компхантер» (сплачено п/д №154 від 22.02.06р. на суму 95грн.).
Так, відповідач вважає, що позивачем безпідставно включено до суми бюджетного відшкодування сума 338028,68 грн.
Однак суд не може погодитися з висновками відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Позивач подав 22.05.2006 р. до ДПІ у м.Алушта податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року, в якій в рядку в рядку 25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" зазначена сума в розмірі 552462,00 грн. та в рядку З Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року (Додаток № 3 до податкової декларації за квітень 2006 р.) задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2005 - березень 2006 року), фактично сплачена постачальникам у жовтні 2005 - березні 2006 року також зазначена сума 552462,00 грн.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються пп. 7.7 ст. 7 вказаного Закону.
Згідно пп. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2).
Таким чином, суд вважає, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.
Листом Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 р. N 20296/7/16-1417 роз'яснено, що бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.
Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту переднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).
З огляду на викладені вище норми, суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування в частині 346344,00 грн., оскільки фактична сплата позивачем отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в квітні місяці - попередній період, за який подана декларація.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
- значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Стаття 70 КАС України, встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду обґрунтованість спірного податкового повідомлення рішення в частині завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 338029,00 грн., тому позов підлягає задоволенню.
Вступна та резолютивна чистини постанови оголошені - 02.07.2009р.
Повний текст постанови оформлений та підписаний - 02.07.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр відпочинку «Юність» від 04.06.2009р. про зміну предмету позову.
2. Позов задовольнити.
3. Визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001222301/0 від 07.07.2006р. в частині завищення суми бюджетного відшкодування на суму 338029,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.