Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
"07" серпня 2009 р. Справа № 16/39б (5/216Б/42Б/15Б/7Б)
Кредитори:
1. Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція (вул. Поштова, 2, м. Ніжин, 16600)
2. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині
(вул. Подвойського, 7, м. Ніжин, 16600)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дока”
(вул. Орджонікидзе, 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84307)
4. Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Музична, 1а, м. Чернігів, 14014)
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинбуд"
(вул. Радгоспна, 21, с.Крути, Ніжинський район, 16600
6. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (представницький орган - Ніжинський міськрайонний центр зайнятості)
(вул. Об'їжджа, 120, м. Ніжин, 16600)
БАНКРУТ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Зест лімітед”
(вул. Носівський шлях, 19А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600)
про визнання боржника банкрутом
Судді: Фесюра М.В.(головуючий)
Белов С.В.
Сидоренко А.С.
Представники:
Від кредитора-5: Мурза М.В.
В судовому засіданні присутній ліквідатор Буличов С.О., представник працівників боржника Гордієнко Є.І.
Ухвала винесена після перерви, оголошеної в засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 21.12.2006р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “Зест лімітед”, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Буличова С.О. Ухвалою суду від 22.06.2009р. строк ліквідаційної процедури та термін дії повноважень ліквідатора продовжено до 21.12.2009р.
В межах справи про визнання боржника банкрутом надійшла скарга кредитора - ТОВ „Ніжинбуд” на дії ліквідатора Буличова С.О., в якій скаржник просить суд визнати дії ліквідатора такими, що призвели до порушення прав кредитора - ТОВ „Ніжинбуд”, зобов'язати ліквідатора надати звіт про проведення незалежної експертної оцінки заставного майна , реалізованого з аукціону 14.04.2008р., та протокол загальних зборів кредиторів від 11.03.2009р., та усунути арбітражного керуючого Буличова С.О. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ „Зест лімітед”.
Скаржник у скарзі вказує на те , що при розгляді господарським судом Чернігівської області справи № 5/33 за позовом ВАТ «Ніжинбуд»до ТОВ «Зест лімітед»про звернення стягнення на заставне майно було з'ясовано, що заставне майно продане на аукціоні відповідно до протоколів засідання комітету кредиторів № 2 від 27.07.2007р. та № 5 від 21.03.2008р. На думку скаржника, це були збори кредиторів і при їх проведенні було порушено його право щодо участі у зборах через ненаправлення ліквідатором письмового повідомлення про їх скликання.
Крім того, скаржник зазначає, що його було позбавлено права участі у проведенні зборів кредиторів 11.03.2009р., а також на його вимогу ліквідатором не надано копій протоколу цих зборів та звіту про оцінку майна. Натомість, ліквідатор 20.10.2008р. направив заяву про повернення грошових коштів , посилаючись на те, що 25.12.2006р. всупереч закону з рахунку банкрута на рахунок кредитора перераховано суму 98576,5 грн. В подальшому ,18.03.2009р., ліквідатор направив ТОВ «Ніжинбуд»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦКУ
Скаржник вважає, що ліквідатор в порушення ч.2 ст.26, ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зарахував зустрічні однорідні вимоги і в такий спосіб частково погасив кредиторські вимоги ТОВ «Ніжинбуд»на суму 62466,06 грн.
У зв'язку з викладеним та на підставі ст.ст.3-1,16 24,25,29,35-37 вищенаведеного Закону ТОВ «Ніжинбуд»вважає, що його скарга має бути задоволена.
В судовому засіданні представник скаржника зазначив, що оцінка майна була оплачена не ліквідатором, а сторонньою юридичною особою, заставне майно було продане з порушенням вимог чинного законодавства без повідомлення заставодержателя
Ліквідатор надав заперечення проти скарги, викладені у відзиві, вважає свої дії законними , а отже, на його думку, у задоволенні скарги має бути відмовлено.
Ліквідатор зазначає, що подана скарга у частині підстав , які в ній вказані, вже розглядалась господарським судом у даній справі , про що є ухвала від 07.07.2009р.
Звернення скаржника від 26.11.2008р. про перерахування заставному кредитору коштів, отриманих від реалізації заставного майна не могло бути задоволено, оскільки на момент такого звернення у провадженні суду вже була справи № 5/33 про звернення стягнення на заставне майно, при цьому в задоволені позову скаржника було відмовлено.
Крім того, як вказує ліквідатор, йому стало відомо, що колишнім керівником боржника після введення ліквідаційної процедури на адресу ТОВ «Ніжинбуд»були перераховані кошти на загальну суму 181054,07 грн., у зв'язку з чим кредитору була направлена вимога про повернення зазначених коштів.
На думку ліквідатора, оскільки вартість реалізованого з аукціону заставного майна склала 62466,06 грн., тому з врахуванням зустрічних однорідних вимог, кредитор винен банкруту 118588,01 грн.
Крім того, ліквідатор зазначив, що оцінка майна була здійснена ПП «Експертна фірма «АС-Експерт», і скаржником не вказано , які саме повноваження були перевищені ліквідатором.
07.08.2009р. в судовому засіданні ліквідатор надав додатковий відзив, в якому зазначив, що можливо боржник передав частину свого майна скаржнику, за що були перераховані кошти 22 та 25.12.2006р. До такого висновку, на його думку, слід прийти , проаналізувавши баланс станом на 01.04.2006р., тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, з якого випливає наявність оборотних активів, вартість яких станом на 01.07.2006р. суттєво зменшилась. Ліквідатор вважає цей факт цілком обґрунтованим припущенням, однак підтвердити його не може через відсутність документів. Також, у ліквідатора відсутня угода, за якою були перераховані кошти на рахунок ТОВ «Ніжинбуд»26.12.2006р.
Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд
05.02.2009р. від ТОВ «Ніжинбуд»надійшла скарга на дії ліквідатора Буличова С.О. з вимогою, зокрема, визнати дії ліквідатора такими, що призвели до порушення прав кредитора в тому числі через те, що при розгляді господарським судом Чернігівської області справи № 5/33 за позовом ВАТ «Ніжинбуд»до ТОВ «Зест лімітед» про звернення стягнення на заставне майно було з'ясовано, що заставне майно продане на аукціоні відповідно до протоколів засідання комітету кредиторів № 2 від 27.07.2007р. та № 5 від 21.03.2008р. На думку скаржника, це були збори кредиторів і при їх проведенні було порушено його право щодо участі у зборах через ненаправлення ліквідатором письмового повідомлення про їх скликання.
Ухвалою суду в даній справі від 07.04.2009р. скарга на дії ліквідатора була відхилена виходячи з наступного:
1. Скаржник - представник працівників боржника ТОВ “ЗЕСТ лімітед” Барило А.П. не є кредитором ТОВ “ЗЕСТ лімітед”;
2. Скаржник - ТОВ “Ніжинбуд” на дату перших загальних зборів кредиторів 15.12.2006р. взагалі не був кредитором боржника, а що стосується продажу майна, то рішення комітету кредиторів приймалося за участю первісного кредитора - ЧОД ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” на зборах комітету кредиторів від 27.07.07р.;
3. Рішення щодо продажу майна приймалось одноголосно;
4. Ліквідатор діяв, в даному випадку відповідно до рішень комітету кредиторів від 2.07.07р. та від 21.03.08р., а не приймав це рішення одноособово, тобто всі дії ліквідатора координувались комітетом кредиторів, які представляють інтереси усіх кредиторів у даній справі, в тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніжинбуд”;
5. Рішення зборів кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним.
Таким чином, скарга, яка є предметом теперішнього судового розгляду з підстав неповідомлення ТОВ «Ніжинбуд»про проведення засідань комітету кредиторів 27.07.2007р. та 21.03.2008р. задоволенню не підлягає.
Крім того, слід звернути увагу, що як скаржника , так і банк, який уступив скаржнику право вимоги заставного кредитора, не було обрано до комітету кредиторів. Відповідно до ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на час процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів, який від імені всіх кредиторів уповноважений виконувати функції , передбачені законом, в тому числі й встановлювати порядок продажу майна банкрута, як це передбачено ч.1 ст.30 вищенаведеного Закону.
Статтею 16 цього Закону не передбачено застережень щодо неможливості прийняття комітетом кредиторів рішень в питаннях, віднесених до його компетенції, в разі відсутності на засіданні когось з кредиторів, не обраного до комітету.
За таких обставин неповідомлення ліквідатором скаржника про час проведення зборів комітету кредиторів 27.07.2007р. , 21.03.2008р.,11.03.2009р. не може бути визнано таким, що порушило права кредитора -скаржника.
Вимога скаржника щодо зобов'язання ліквідатора надати кредитору звіт про оцінку майна та протокол загальних зборів кредиторів від 11.03.2009р. задоволенню не підлягає, оскільки ні ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка визначає повноваження ліквідатора, ні ст.29 цього Закону, яка регулює оцінку майна банкрута, не встановлено обов'язку ліквідатора вручати кожному кредитору копію звіту про оцінку майна та копію протоколу засідань кредиторів. Скаржником не доведено факту чинення перешкод ліквідатором для ознайомлення з будь - якими документами, що складаються в ході ліквідаційної процедури, а також для зняття з них копій безпосередньо кредитором. Протоколу загальних зборів кредиторів від 11.03.2009р. не існує, оскільки в цей день проводилось засідання комітету кредиторів, за результатами якого складено відповідний протокол, що знаходиться в матеріалах справи.
Твердження скаржника щодо порушення ліквідатором порядку продажу майна судом не приймаються, оскільки продаж здійснювався у спосіб, на умовах та за початковою ціною, визначеними комітетом кредиторів (протокол № 2 від 27.07.2007р.).
Також не можуть бути прийняті до уваги і твердження скаржника щодо нездійснення ліквідатором оплати вартості оцінки майна , оскільки лист підприємства «АБС»щодо оплати ним оцінки не є належним доказом , натомість ліквідатором надані до матеріалів справи оригінали договору № 3/6 від 20.03.2008р., рахунку № 36 від 20.03.2008р., акту прийому передачі робіт по експертній оцінці від 20.03.2008р.,платіжного доручення № 1 від 14.07.2008р., які підтверджують оплату ліквідатором з рахунку банкрута вартості експертної оцінки в сумі 4500 грн., яка була проведена ПП «Експертна фірма «АС -Експерт»
Вимога скаржника усунути арбітражного керуючого Буличова С.О. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ „Зест лімітед” не підлягає задоволенню, оскільки припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора відповідно до ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” можливе лише за зверненням комітету кредиторів.
Скарга в іншій частині щодо неправомірності зарахування ліквідатором зустрічних однорідних вимог підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до руху коштів по рахунку банкрута , 22.12.2006р. ТОВ «Ніжинбуд»перерахувало банкруту 82502,57 грн. з призначенням платежу «оплата за будівлі та споруди згідно договору б/н від 13.12.2006р.», 25.12.2006р. ТОВ «Ніжинбуд» перерахувало банкруту 98626,5 грн. з призначенням платежу «оплата за з/б вироби згідно договору № 011/12 від 13.12.2006р.».
25.12.2006р. та 26.12.2006р. платіжними дорученнями № 21 та № 22 банкрут повернув ТОВ «Ніжинбуд»кошти , відповідно, у розмірах 82477,57 грн. та 98576,5 грн.
20.10.2008р. ліквідатор направив скаржнику заяву про повернення грошових коштів в сумі 181054,07 грн., як такі , що набуті без достатньої правової підстави, а 18.03.2009р. направив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України.
Ліквідатор вважає, що кредитор , перерахувавши 22 та 25.12.2006р. кошти на рахунок банкрута, повинен був звернутись із заявою про визнання поточних кредиторських вимог на перераховану суму, яка , в свою чергу, повинна була відшкодовуватись кредитору в четверту чергу задоволення, але була перерахована директором боржника після визнання останнього банкрутом у першу чергу. За таких обставин, на думку ліквідатора, зобов'язання перед заставним кредитором у розмірі 62466,06 грн. (кошти отримані від реалізації заставного майна) може бути припинено шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги банкрута на таку ж суму, яка була безпідставно повернена кредитору.
Але з таким висновком ліквідатора погодитись неможливо.
Боржника було визнано банкрутом 21.12.2006р. та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Буличова С.О.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з 21.12.2006р. підприємницька діяльність банкрута завершилась.
Як слідує з призначення платежу, кошти перераховувались за майно банкрута, порядок продажу якого встановлюється ст.30 вищенаведеного Закону.
Ліквідатор, висловлюючи припущення про реальне виконання угод боржником по передачі майна скаржнику до введення ліквідаційної процедури, доказів такого виконання не надав. Отже відсутні підстави вважати, що кошти, перераховані скаржником, є дебіторською заборгованістю останнього, яка підлягає включенню до ліквідаційної маси.
Відповідно до ст.23 вищенаведеного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, що виникли під час процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.
Виходячи зі змісту наведеної норми, а також з норми про припинення підприємницької діяльності банкрута, такі вимоги, які відносяться до поточних, можуть виникати лише до відкриття ліквідаційної процедури. Отже перераховані скаржником кошти на рахунок банкрута після винесення постанови від 21.12.2006р. підлягали поверненню, оскільки перераховані на підставі угод не погоджених з розпорядником та за майно, яке скаржнику не продавалось в порядку, встановленому ст.30 вищенаведеного Закону. Зазначені кошти не можуть бути визнані поточними кредиторськими вимогами, а відтак і погашатись ТОВ «Ніжинбуд»в четверту чергу задоволення.
Ліквідатор на це уваги не звернув, врахувавши лише обставини, які є похідними від безпідставного отримання банкрутом коштів кредитора.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Отже кошти в сумі 62466,06 грн., отримані від реалізації заставного майна, мали бути перераховані ТОВ «Ніжинбуд»в порядку першочергового погашення вимог заставного кредитора відповідно до ст.31 вищенаведеного Закону.
На підставі викладеного скарга підлягає частковому задоволенню, дії ліквідатора в частині припинення зобов'язання перед ТОВ «Ніжинбуд»шляхом одностороннього зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 62466,06 грн. мають бути визнані такими, що порушують права кредитора.
Керуючись ст.ст. 24, 25,26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ,суд -
1. Скаргу задовольнити частково.
2. Дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Зест лімітед»Буличова Сергія Олександровича в частині припинення зобов'язання перед товариством з обмеженою відповідальністю «Ніжинбуд»шляхом одностороннього зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 62466,06 грн. визнати такими, що порушують права заставного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинбуд».
3. В решті скарги відмовити.
Судді М.В.Фесюра
С.В.Белов
А.С.Сидоренко