9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Мазурка В.А.,
Перепічая В.С.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (далі - ВАТ “Укртелеком”) про поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 9 грудня 2008 року,
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ “Укртелеком” про поновлення на роботі.
Зазначав, що з 2003 року він працював у відповідача на посаді електромеханіка електрозв'язку центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ “Укртелеком”, проте його було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме за відсутність 4 квітня 2008 року на роботі протягом робочого дня. Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки був відсутній на роботі з поважних причин - у зв'язку з хворобою, що підтверджується письмовими довідками з Тернопільської обласної комунальної лікарні.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 9 жовтня 2008 року позов задоволено: ОСОБА_1 поновлено на посаді електромеханіка електрозв'язку центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ “Укртелеком”.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 9 грудня 2008 року зазначене рішення суду скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Судом установлено, що 4 квітня 2008 року позивач не вийшов на роботу, оскільки в нього погіршився стан здоров'я, у зв'язку із чим він звернувся до Тернопільської обласної клінічної лікарні, в якій його відповідний спеціаліст направив на ендоскопічне дослідження, після проходження якого ОСОБА_1 встановлено діагноз - ерозивний бульбіт та хронічний гастродуоденіт, що підтверджується протоколом ендоскопічного дослідження від 4 квітня 2008 року та довідкою ТОККЛ № 901 від 7 квітня 2008 року.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 4 квітня 2008 року була викликана поважними причинами, зокрема різким погіршенням стану його здоров'я, у зв'язку із чим він вимушений був терміново пройти обстеження в медичному закладі.
Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Апеляційний суд ухвалюючи нове рішення доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції не добув.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду Тернопільської області від 9 грудня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 9 грудня 2008 року скасувати, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 9 жовтня 2008 року залишити в силі.
Ухвала оскарження не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.А. Мазурок
В.С. Перепічай