Справа № 11 -а-202/2008 Категорія ст. 289 ч. 2 КК України.
Головуючий в суді 1 -ї інстанції Валігура Д.М. Доповідач Приндюк М.В.
7 лютого 2008 року Судова колегія в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Приндюк М.В.
суддів Глиняного В.П., Лук'янець Л.Ф.
за участю прокурора Карпука Ю.А.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2007 року.
Зазначеною постановою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України направлено для проведення додаткового розслідування.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд зазначив, що під час досудового слідства було допущено такі порушення та неповноту, які не можуть бути усунуті в ході судового слідства, оскільки не притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що зазначені судом питання можуть бути виконані шляхом надання доручень органу, що проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.
Крім того, прокурор вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю зібраними по справі доказами, а тому підстав для направлення справи на додаткове розслідування не вбачається.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав апеляції прокурора, захисника, який також не підтримав апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні умисного злочину за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 8 липня 2007 року приблизно о 12 год. 30 хв. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись на автомийці по АДРЕСА_1, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом. Продовжуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що власник ОСОБА_3 залишив легковий автомобіль «Форд Мустанг», транзитний номер НОМЕР_1, чорного кольору для мийки, сів за кермо вищевказаного автомобіля і разом з невстановленою слідством особою незаконно заволодів транспортним засобом, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 34 497 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволодів транспортним засобом, чим завдав значної матеріальної шкоди потерпілому, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх осіб неможливий. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, а також вимог ст. 94 КПК України, в якій визначені приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Згідно вимог ст. 26 КПК України справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова слідчого про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.
Зазначених вимог органи досудового слідства не дотрималися.
Як вбачається з даних, які містяться в обвинувальному висновку, органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, чим завдав значної матеріальної шкоди потерпілому /а.с. 113/.
Разом з тим, таке рішення органів досудового слідства суперечить даним, які містяться в поясненнях самого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4
ОСОБА_2 під час досудового слідства та в судовому засіданні дав показання про те, що злочин вчинив за попередньою змовою з ОСОБА_4
ОСОБА_4 був допитаний під час досудового слідства у якості свідка та не заперечував своєї причетності до вчинення злочину.
Таким чином, висновок органу досудового слідства про те, що ОСОБА_2 вчинив злочин з невстановленою слідством особою, є хибним, оскільки ця особа встановлена.
Натомість, 16 серпня 2007 року слідчий безпідставно виніс постанову про виділення матеріалів кримінальної справи щодо невстановленої слідством особи в окреме провадження та порушив кримінальну справу по факту незаконного заволодіння транспортним засобом невстановленою слідством особою за ст. 289 ч. 2 КК України.
За таких обставин, суд першої інстанції позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу та правильно встановити фактичні обставини справи.
Тому рішення суду першої інстанції про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування є обгрунтованим, оскільки відповідно до вимог ст. 26 КПК України справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись в одному провадженні.
Колегія суддів не має підстав для скасування постанови суду, так як вважає, що злочин вчинив ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_4, тому така справа повинна розглядатися в одному провадженні.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2007 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, направлено для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.