Справа № 1-31/2008
24 грудня 2008 року місто Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Дудар І.В., з участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., захисника-адвоката ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-4465 молодшого сержанта ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, раніше не засудженого, на військовій службі за контрактом з квітня 2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.424 та ч.1 ст. 421 КК України.
Судовим слідством військовий суд
Молодший сержант ОСОБА_1 проходячи військову службу за контрактом в військовій частині А-4465, що дислокується в місті Миколаїв, на посаді командира другого відділення пожежного взводу, діючи навмисно, всупереч інтересам служби, перевищуючи надані йому владу та службові повноваження, являючись начальником за військовим званням та за посадою неодноразово протягом липня-вересня 2008 року застосував насильство та нестатутні засоби впливу відносно підлеглих йому солдатів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_3.
Так, 6 липня 2008 року близько 05 години ранку ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у спальному приміщенні будучи незадоволений тим, що підлеглі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повільно виконали його команду «Підйом» та неналежним чином заправили ліжка, наніс кулаком правої руки по 4 удари в груди кожному окремо, після чого наніс ОСОБА_6 ще не менше 10 сильних ударів кулаками рук та ногами в область спини, ніг та грудей.
17 липня 2008 року, о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи злочинну діяльність, в приміщенні боксу №1, з приводу неналежного виконання своїх службових обов'язків та з метою примусити військовослужбовців строковою служби беззаперечно виконувати його вказівки, застосував до підлеглих йому солдат ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. насильство - наніс по 3 сильних удари кулаком правої руки в область грудей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та 4 удари ОСОБА_6, від яких військовослужбовці відчули фізичний біль та страждання.
В один із днів першої декади серпня 2008 року о 1 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знову, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з зазначених вище підстав застосував до підлеглих військовослужбовців солдат ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6., нестатутні засоби впливу, примусив останніх прокинутись у час не передбачений для цього розпорядком дня та танцювати для нього, що вони виконали, після чого змусив ОСОБА_3. та ОСОБА_5 виконати фізичну вправу "згинання та розгинання рук в упорі лежачи", що заподіяло істотну шкоду, а також застосував до солдата ОСОБА_3., насильство, виражене у нанесені одного сильного удару в область грудей останнього.
Через декілька днів ОСОБА_1 в передобідній час в приміщенні боксу №1, будучи незадовільний діями ОСОБА_6 при проваджені парково-господарських робіт застосував до останнього насильство у вигляді нанесення біля 6 ударів руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши фізичний біль та страждання.
15 вересня 2008 року о 20 годині 30 хвилин, не припиняючи своїх протиправних дій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у спальному приміщенні знову застосував насильство до підлеглих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, завдавши останнім по 1 удару кулаком область грудей, а ОСОБА_6 - 2 ударів, від яких військовослужбовці відчули фізичний біль та страждання.
Крім того, оскільки ОСОБА_1, застосовуючи насильство до підлеглих 6 липня та 15 вересня 2008 року, знаходився у складі добового наряду в якості начальника пожежного наряду військової частини А-4465, то такими діями ОСОБА_1 були спричинені тяжкі наслідки, запобігання яким входило в його обов'язки, як особи добового наряду.
Підсудний ОСОБА_1 свою провину в викладеному вище фактично визнав в повному обсязі за виключенням нанесення 1 удару в один з днів першої декади серпня 2008 року ОСОБА_3 після виконання останнім фізичної вправи і знаходження його в цей час в нетверезому стані. Про обставини скоєного ОСОБА_1 дав свідчення відповідні викладеному вище та пояснив, що дійсно являючись начальником за військовим званням та посадою, він неодноразово протягом липня-вересня 2008 року застосовував до своїх підлеглих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 насильство, а також нестатутні засоби впливу, примушував їх танцювати та виконувати в непередбачений розкладом дня фізичні вправи.
Також ОСОБА_1 підтвердив, що 6 липня і 15 вересня 2008 року він допускав насильство до підлеглих будучи особою добового наряду - начальником пожежного наряду і в його обов'язки входило підтримування внутрішнього порядку та слідкування за дотриманням і виконанням розпорядку дня в пожежному взводі військової частини А-4465.
Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.
Показаннями потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3, допитаних в судовому засіданні, а також оголошеними в суді показаннями ОСОБА_5 і ОСОБА_6, підтверджуються обставини, час, місце та спосіб застосування ОСОБА_1 насильства та нестатутних засобів впливу, щодо них -відповідно 6 та 17 липня, двічі в першій декаді серпня та 15 вересня 2008 року, як це зазначено в описової частині вироку.
Той факт, що ОСОБА_1 був начальником за військовим званням та за посадою для військовослужбовців строкової служби солдат ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також 6 липня і 15 вересня 2008 року входив до складу добового наряду в якості начальника пожежного наряду, підтверджується витягами з наказів командира військової частини А-4465 та відомостями пожежного наряду по частині.
Згідно висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнано придатним до проходження військової служби.
Що ж стосується твердження ОСОБА_1 про те, що в серпні 2008 року він не наносів 1 удару ОСОБА_3 після виконання останнім фізичної вправи, а також, що в цей час він був у тверезому стані, то суд розцінює таке його твердження як спосіб захисту, оскільки ця його
заява спростовується не тільки послідовними показаннями потерпілих в судовому засіданні, а також їх показаннями на досудовому слідстві.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1, даючи показання сам зазначив про те, що не пам'ятає всіх обставин, часу та місця застосування ним насильства до підлеглих та підтвердив факт перебування ним на службі у нетверезому стані.
Таким чином суд вважає що винність ОСОБА_1 у скоєних ним злочинів знайшла підтвердження у повному обсязі.
Оскільки молодший сержант ОСОБА_1, являючись начальником за військовим званням та посадою неодноразово протягом липня-вересня 2008 року застосовував до підлеглих військовослужбовців строкової служби солдат ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 насильство та нестатутні засоби впливу, що заподіяло істотну шкоду у вигляді порушення прав військовослужбовців порушенні розпорядку дня і підриву авторитету військових начальників, і при цьому 6 липня і 15 вересня 2008 року допускав ці дії будучи особою добового наряду, в обов'язки якої входило запобігання таким діям, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене ним військовий суд кваліфікує по ч.1 ст.421 і ч.2 ст.424 КК України.
Суд дійшов висновку про те, що дії молодшого сержанта ОСОБА_1, як особи, що входила в добовий наряд військової частини А-4465, по застосуванню насильства щодо підлеглих солдат ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спричинили тяжкі наслідки, запобігання яким входило в його обов'язки, в зв'язку з тим, що усупереч вимогам Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, останній не тільки не вживав заходів щодо запобігання правопорушенням, а і сам скоїв кримінальний злочин.
В якості обставин, яки обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд визнає - вчинення злочину ним повторно та у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та по військовій службі командуванням характеризується тільки з позитивного боку, його матеріальний та сімейний стан, оскільки його батько має тяжке захворювання та на даний час не працює, прохання потерпілих про поблажливість до підсудного, а також факт його щирого каяття і визнання неправомірності своїх дій та добровільне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_3.
Враховуючи ступінь тяжкості скоєних злочинів ОСОБА_1, особу винного і обставини справи пом'якшуючи покарання, а також той факт, що ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 10 жовтня 2008 року, військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м'якого покарання ніж передбачено санкціями ст. 424 ч. 2, 421 ч.1 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.
Крім того, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, суд, з урахуванням пом'якшуючих обставин, а також його позитивної службової характеристики, вважає недоцільним застосовувати відносно нього ст. 54 КК України і позбавляти його військового звання.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.421 і ч.2 ст.424 КК України на підставі яких, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту:
· по ч.1 ст.421 КК України - строком на 3 (три) місяця;
· по ч.2 ст.424 КК України - строком на 4 (чотири) місяця.
За сукупністю скоєних злочинів, у відповідності до ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляду арешту строком на 4 (чотири) місяця з утримувати його на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту прибуття на гауптвахту для відбуття покарання, з урахуванням строку затримання та попереднього ув'язнення з 10 жовтня 2008 року по 24 грудня 2008 року.
Запобіжний захід у відношення ОСОБА_1 - взяття під варту - змінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили та звільнити його з під варти в залі суду.
Арешт на майно ОСОБА_1 скасувати.
На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.