Справа №1-27/2008
23 вересня 2008 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В. при секретареві Гаркавенко О.І., за участю помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Грищенко Р.С.,
розглянув в попередньому засіданні в місті Миколаєві в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-4465 капітана
ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ново-Миколаївка Калінінського району Киргизької РСР, громадянина України, з базової вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні двох дітей 1989 та 1990 року народження, звільненого з військової служби в грудні 2005 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи переведеним для проходження військової служби у військову частину А-4465 в м. Миколаїв, діючі умисно з корисних мотивів, з метою незаконного отримання грошових коштів у вигляді підйомної допомоги на членів сім'ї, ввів в оману командування частини, використавши для цього завідомо підроблені документи.
В один з днів третьої декади травня 2005 року ОСОБА_1 надав в фінансово-економічну службу військової частини А-4465 рапорт про виплату йому підйомної допомоги на членів сім'ї та при цьому використав завідомо підроблені документи, а саме: дві довідки №125 і №126 від 23.05.2005 року про зарахування і навчання його дітей в Миколаївської загальноосвітньої школі № 11 та довідку з гуртожитку військової частини А-4465 за № 1/59/345 від 23.05.2005 року про реєстрацію його дружини в м. Миколаєві, що не відповідало дійсності, оскільки фактично його дружина з дітьми продовжували проживати в с.м.т. Новофедорівка Сакського району АР Крим.
Такими своїми діями ОСОБА_1 ввів в оману посадових осіб фінансово-економічної служби військової частини А-4465, у зв'язку з чим в один з днів листопаду 2005 року незаконно отримав та заволодів грошовими коштами Державного бюджету України у сумі 2591 гривень 03 копійки, які йому було виплачено у вигляді підйомної допомоги.
Зазначені вище дії ОСОБА_1 військовий прокурор кваліфікував за ч.1 ст. 190 КК України та ч.3 ст. 358 ч.3 КК України.
Під час попереднього слухання справи ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи по ст. 6 п.4 КПК України, оскільки він з обвинувальним висновком органу досудового слідства згідний, визнає свою вину в повному обсязі, не позбавлений батьківських прав, на момент прийняття амністії мав неповнолітню дитину 1990 року народження, в зв'язку з чим підпадає під дію ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р.
Помічник військового прокурора в суді заявив, що він не заперечує проти закриття кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 по ст.6 п.4 КПК України, оскільки до нього може бути застосовано ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію» і сам обвинувачений просить про це.
Вислухавши обвинуваченого та думку прокурора військовий суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисних злочинів, санкції яких передбачають покарання не пов'язане з позбавленням волі. Із копії свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Даних про те що він позбавлений батьківських прав в матеріалах справи не має.
Заявою, наданою до суду, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на застосування до нього амністії, закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні умисного злочину, передбаченого ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України, за який законом передбачено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, він не позбавлений батьківських прав, на час набрання чинності Законом України «Про амністію» від 19.04.07 року - тобто на 9.06.2007 року, мав неповнолітню дитину і просить суд застосувати до нього амністію, а також він згоден з підставами, порядком і правовими наслідками звільнення його від кримінальної відповідальності і закриттям кримінальної справи у зв'язку з актом амністії, суд приходить до висновку про те, що на нього розповсюджується дія ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» і на підставі ст. 6 вищезазначеного Закону ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності шляхом закриття провадження по кримінальній справі за ст. 6 п. 4 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 237, 244, 248 КПК України військовий суд
Кримінальну справу відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ст.ст. 190 ч. 1, 358 ч.3 КК України провадженням закрити на підставі п. 4 ст. 6 КПК України, у зв'язку з актом амністії та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - відмінити.
Речові докази по справі:
· рапорт ОСОБА_1. від 23.05.2005року на виплату підйомної допомоги, довідки Миколаївської загальноосвітньої школи № 11 з реєстраційними номерами №125 та № 126 від 23.05.2005 року, довідку гуртожитку військової частини А-4465 з реєстраційним № 1/59/345 від 23.05.2005 року - зберігати в матеріалах справи;
· роздавальну відомість №265 на виплату підйомної допомоги - передати за належністю військовій частині А-4465.
На постанову може бути подана сторонами апеляція у військовий апеляційний суд Військово Морських Сил України через військовий суд Миколаївського гарнізону протягом 7 діб з дня її проголошення.