Справа №1-14/2008
27 травня 2008 року місто Миколаїв.
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Сидорчук К.А., с участю державного обвинувача підполковника юстиції Ігнатова К.В., потерпілого ОСОБА_2. у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця прикордонної застави «Залізний Порт» Одеського прикордонного загону прапорщика
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам'янець -Подільський Хмельницької області, українець, з повною загальною середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, раніше не засуджений, призваний на військову строкову службу Комсомольським РВК міста Херсона у листопаді 1999 року і проходить її за контрактом з квітня 2001 року, зареєстрований і проживає за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, село Залізний порт, вулиця Морська, військова частина А-2138, в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Судовим слідством військовий суд
Прапорщик ОСОБА_1, проходячи військову службу старшиною прикордонної застави «Залізний Порт» Одеського прикордонного загону, що дислокується в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, наприкінці 2007 - на початку 2008 року неодноразово вчиняв таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, яки належали робітнику цієї застави кочегару ОСОБА_3 - при наступних обставинах.
В грудні 2007 року ОСОБА_1 отримав від начальника прикордонної застави «Залізний Порт» Згута для передачі ОСОБА_3 оформлену для видачі заробітної платні особисту пластикову банківську картку останнього з відповідним кодом доступу. При цьому, ОСОБА_1, бажаючи збагатитися, вирішив таємно заволодівати грошовими коштами, яки знаходилися на банківському рахунку ОСОБА_3.
Виконуючи свій умисел, ОСОБА_1 тимчасово залишив у себе вказану картку і код доступу після чого 20 грудня 2007 року зняв за два рази з банківського рахунку ОСОБА_3 в банкоматі, розташованому по вулиці Перекопській в місті Херсоні, 2890 гривень з яких 1690 гривень викрав, а решту передав власникові, як зарплату.
В наступному, ОСОБА_1 5 січня, 2 і 19 лютого, а також 5 березня 2008 року знову отримував з банкоматів в місті Херсоні і Херсонський області гроші ОСОБА_3 і повторно в аналогічний спосіб викрадав їх в розмірі, відповідно, 10, 420, 420 і 10 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 повторно таємно викрав 2550 гривень ОСОБА_3, якими розпорядився на свій розсуд.
Підсудний ОСОБА_1 свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні написаному та пояснив, що проходячи військову службу старшиною прикордонної застави «Залізний Порт» Одеського прикордонного загону, що дислокується в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, наприкінці 2007 - на початку 2008 року неодноразово вчиняв таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, яки належали робітнику цієї застави кочегару ОСОБА_3.
При цьому, він пояснив, що в грудні 2007 року начальник прикордонної застави «Залізний Порт» Згут доручив йому передати ОСОБА_3 оформлену для видачі заробітної платні останньому особисту пластикову банківську картку з відповідним кодом доступу. Однак він, бажаючи збагатитися, вирішив таємно заволодівати грошовими коштами, яки знаходилися на банківському рахунку ОСОБА_3.
Виконуючи свій умисел, він тимчасово залишив у себе вказану картку і код доступу після чого 20 грудня 2007 року зняв за два рази з банківського рахунку ОСОБА_3 в банкоматі, розташованому по вулиці Перекопській в місті Херсоні, 2890 гривень з яких 1690 гривень викрав, а решту передав власникові, пояснивши, що це його зарплата.
В наступному, він 5 січня, 2 і 19 лютого, а також 5 березня 2008 року, - показав далі ОСОБА_1, - він знову отримував з різних банкоматів в місті Херсоні і Херсонський області гроші ОСОБА_3 і повторно в аналогічний спосіб викрадав їх в розмірі, відповідно, 10, 420, 420 і 10 гривень.
Таким чином, він повторно таємно викрав 2550 гривень ОСОБА_3, якими розпорядився на свій розсуд.
Крім визнання підсудним ОСОБА_1 своєї провини, його винність в скоєному підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді.
Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що в березні 2008 року йому стало відомо про те, що старшина прикордонної застави прапорщик ОСОБА_1 з грудня 2007 року до березня 2008 року щомісячно таємно викрадав з його пластикової банківської картки частину його місячної заробітної платні. При цьому, неодноразово знімаючи в банкоматах кошти з його банківського рахунку ОСОБА_1 за декілька прийомів таємно викрав в нього 2550 гривень.
Допитаний в суді свідок Згут пояснив, що в грудні 2007 року вручив ОСОБА_1 для передачі ОСОБА_3 банківську пластикову картку останнього.
Банківськими роздруківками, а також з фотознімками камер спостереження банкоматів підтверджуються факти з'йому грошей з банківського рахунку ОСОБА_3 у вказані дати саме ОСОБА_1.
Оскільки ОСОБА_1 неодноразово - 20 грудня 2007 року 5 січня, 2 і 19 лютого, а також 5 березня 2008 року - таємно протиправно заволодівав чужими грошовими коштами, яки належали робітнику цієї застави кочегару ОСОБА_3, відповідно в розмірі 1690, 10, 420, 420 і 10 гривень, а всього на суму 2550 гривень, то скоєне ним військовий суд гарнізону кваліфікує як вчинення таємного викрадення чужого майна повторно по ч.2 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він до призову у Збройні Сили України і по військовій службі характеризувався виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися і не був засудженим, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, прохання потерпілого про пом'якшення покарання, а також факт його щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного повного відшкодування завданого збитку.
Три останніх обставини військовий суд визнає пом'якшуючими покарання ОСОБА_1.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особу військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у відповідності до ст.69 КК України з врахуванням обставин справи і позитивних даних про його особу, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, ніж передбачено в санкції частини 2 статті 185 КК України, застосувавши статтю 58 того ж кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України на підставі якої, призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України - у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з помісячним відрахуванням в дохід держави 10% з суми грошового забезпечення.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - підписка про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.
Речові докази після набрання вироком чинності:
· банківську пластикову картку з кодом доступу, яки знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - передати власникові для використання за призначенням
· компакт - диск з відеозаписом допиту ОСОБА_1 - зберігати в справі.
На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.