Справа №1-13/2008
22 квітня 2008 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Гаркавенко О.І., з участю державного обвинувача військового прокурора Миколаївського гарнізону полковника юстиції Кашука О.В., потерпілих: ОСОБА_2., ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця за контрактом військової частини А-1080 прапорщика ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баловне Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, раніше не засудженого, вдівця, на утриманні має дитину 1998 року народження, проходить військову службу за контрактом з червня 1994 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Судовим слідством військовий суд
Прапорщик ОСОБА_1. у вільній від служби час 21 квітня 2007 року біля 1 години 30 хвилин, керуючи легковим автомобілем ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1, на підставі довіреності НОМЕР_3 від 19.05.2005 року, бажаючи підвезти до міста Миколаєва своїх знайомих ОСОБА_5. та ОСОБА_6., їхав з ними, а також своєю дружиною ОСОБА_7, через с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області до м. Миколаєва.
При цьому, керуючи вказаним транспортним засобом, рухаючись по вул. Набережній в с Баловне, ОСОБА_1, порушуючи п.п. 1.10., 10.1., 12.1., 12.2., 12.4. Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, швидкість при якій він мав можливість керувати транспортним засобом контролюючи його рух у конкретних умовах, рухався у темний час доби зі швидкістю 80 км на годину, що перевищувало максимально допустиму в межах населеного пункту, відволікся від контролю за рухом автомобіля, раптово змінив напрямок руху, з'їхав праворуч за межі проїзної частини та узбіччя, де скоїв наїзд, на стоячий поблизу будинку НОМЕР_4, саморобний причеп до трактора, спричинив множинні механічні ушкодження та деформацію кузова автомобіля переважно в правій передній частині.
В наслідок зазначеної транспортної події пасажири: ОСОБА_7, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_6., що знаходилася на задньому сидінні праворуч, отримали численні травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, внаслідок чого настала їх смерть .
Підсудний ОСОБА_1. свою вину в викладеному вище визнав у повному обсязі про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають зазначеному вище та пояснив, що близько 1 години 30 хвилин 21 квітня 2007 року, він керуючи легковим автомобілем ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1, їхав з дружиною ОСОБА_1 та знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через с. Баловне в напрямку м. Миколаєва. На якусь мить він сконцентрував
увагу на дружині, оскільки помітив, що ш стало погано, відволікся від контролю за рухом, у зв'язку з чим автомобіль раптово змінив напрямок руху, з'їхав праворуч за межі проїзної частини і узбіччя та зіткнувся з тракторним причепом, який стояв біля дома АДРЕСА_3
Внаслідок зіткнення, його дружина і ОСОБА_6 загинули на місті події, було пошкоджено автомобіль та причеп.
Крім визнання підсудним ОСОБА_1. своєї вини, його винність в скоєному підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді.
Потерпілий ОСОБА_6 в суді показав, що 21 квітня 2007 року біля 6 години ранку йому зателефонував заступник начальника Миколаївського зонального відділу ВСП та повідомив про загибель його дружини ОСОБА_6 в результаті ДТП в с. Баловне Новодеського району Миколаївської області.
Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що, близько 1 години 30 хвилин 21 квітня 2007 року, автомобіль ВАЗ-21099, яким керував ОСОБА_1. та в ньому знаходилися в якості пасажирів - він, ОСОБА_6 і ОСОБА_7., зіткнувся в селі Баловне з тракторним причепом, який стояв за межами проїзної частини, внаслідок чого загинули дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_7. і ОСОБА_6.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_8 показав, що в Ігодині 30 хвилин 21квітня 2007 року він почув на дворі звук удару, після чого вийшов з дому і побачив, що автомобіль ВАЗ зіткнувся з його причепом для трактора. В послідуючому він побачив, що це автомобіль ОСОБА_1 Його дружина - ОСОБА_7., знаходилась на передньому пасажирському сидінні і загинула відразу після зіткнення, а друга жінка, яку витягли, знаходилась на дорозі біля машини, померла через деякий час.
Такі же свідчення по факту загибелі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дав в суді і свідок ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_13 показав, що 21 квітня 2007 року прибувши в складі слідчої групи на місце дорожньо-транспортної події на вул. Набережній в с. Баловне Миколаївської області він побачив біля будинку НОМЕР_4 посеред дороги автомобіль ВАЗ- 21099, який зіткнувся з саморобним причепом для трактора. Автомобіль отримав численні ушкодження переважно в правій частині та дві жінки ОСОБА_12 та ОСОБА_6, які знаходились в момент ДТП в автомобілі ВАЗ загинули. Ним особисто по факту ДТП було складено протокол огляду місця події.
Аналогічні показання дав в суді і допитаний в якості свідка офіцер дізнавач відділення проведення дізнання військової служби правопорядку Миколаївського зонального відділу капітан ОСОБА_14, який також виїжджав на місце ДТП.
З протоколів огляду місця дорожньо-транспортної' пригоди від 21 квітня 2007 року вбачається, що зіткнення транспортного засобу - легкового автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 з причепом для трактора сталося біля будинку АДРЕСА_3 внаслідок чого пошкоджено автомобіль ВАЗ та загинули два пасажири - ОСОБА_7. та ОСОБА_6.
Згідно висновку експертизи №2033 від 20.08.2007 року про дослідження технічного стану автомобілю - рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної події знаходились в технічно працездатному стані та дозволяли водію утримувати автомобіль в обраному (водієм) напрямку руху, не мали будь-яких несправностей, які б призводили до раптових для водія уводам автомобіля вбік від обраного напрямку руху, чи раптовій втраті керування цим автомобілем.
У висновку авто-технічної експертизи №4832 від 27.08.2007 року та додаткової експертизи від № 6210 від 29.09.2007 року, по дослідженню обставин з'їзду з проїзної частини дороги автомобілю ВАЗ-21099 та зіткнення з причепом, експерти вказали, що своєчасно виконуючи вимоги п.п. 1.Ю., Ю.1., 12.1., 12.2., 12.4. Правил дорожнього руху, водій автомобіля ВАЗ-21099 мав би технічну можливість запобігти дорожньо-транспортної події. При цьому зазначено, що невиконання водієм зазначених вимог правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією.
Відповідно до п.п. 1.10., 1О.І., 12.1., 12.2., 12.4.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км./на годину, під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться та стан транспортного засобу щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в темний час доби в умовах недостатньої видимості швидкість повинна бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, тобто повинен рухатись з такою швидкістю яка дозволяла б йому зберігати контроль за управлінням автомобіля виходячи з особистих навиків управління, технічного стану автомобіля, стану дороги, не припускати безконтрольного виїзду за межі проїзної частини дороги, перед зміною напрямку руху повинен впевнитись в тому, що це буде безпечним та не спричинить перешкод чи безпеки іншим учасникам руху.
Згідно висновку судово-медичних експертиз № 644 та № 645 від 4.06.2007 року під час дослідження трупів ОСОБА_6 і ОСОБА_7. виявлені ушкодження:
· у ОСОБА_6 у вигляді - вдавленого уламкового перелому кісток зведення черепу з переходом на основу черепу, кільцевидного перелому основи черепу, субарахноідального крововиливу, косо поперечного перелому нижньої челюсті зліва, перелому великого ріжку під'язичної кістки зліва, саден, синців та крововиливів обличчя, голови, грудної клітини, верхньої правої та нижньої кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких настала загибель потерпілої. Всі зазначені ушкодження являються прижиттєвими, виникли від дії тупих твердих предметів та могли бути спричинені під час дорожньо-транспортної події внаслідок ударів у виступаючі частини салону автомобілю;
· у ОСОБА_1 - перелому кісток основи черепу, чисельних переломів ребер, косо поперечного перелому тіла грудини, нижньої челюсті праворуч. Кісток правого передпліччя, субарахноідального крововиливу, перелому великого ріжку під'язичної кістки зліва, праворуч, розриву міжреберних м'язів, перелому хребтового стовпа в шийному відділі, забою легких, серця, розриву селезінки, відриву правого головного бронха, гемотораксу (400мл.), гемоперітонеуму (100 мл.), чисельних ран, саден, синців та крововиливів обличчя, голови, грудної клітини, верхніх та нижніх кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких настала загибель потерпілої. Всі зазначені ушкодження являються прижиттєвими, виникли від дії тупих твердих предметів та могли бути спричинені під час дорожньо-транспортної події внаслідок ударів у виступаючі частини салону автомобілю.
Відповідно до посвідчення водія НОМЕР_1, виданого Миколаївським ОРЄО 21.08.1997 року, ОСОБА_1. дозволено керувати транспортними засобами, які відносяться до категорій «В», «С», «Д», «Е».
Згідно документів про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що легковий автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 належить громадянину ОСОБА_10
З довіреності НОМЕР_3 вбачається, що представник власника автомобілю ВАЗ-21099 д.н.НОМЕР_1 ОСОБА_11 уповноважує ОСОБА_1 та ОСОБА_12. користуватися, а також розпоряджатися від імені ОСОБА_10 3азначеним автомобілем.
Оскільки ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, автомобілем ВАЗ-21099, порушив п.п. 1.10., 1О.І., 12.1., 12.2., 12.4. Правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого втратив контроль за рухом автомобілю та вчинив наїзд на стоячий тракторний причеп, що спричинило загибель двох осіб, то скоєне ним військовий суд кваліфікує за ст. 286 ч.3 КК України.
Органи досудового слідства в обвинуваченні ОСОБА_1 також зазначили, що останній керував транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим в обвинувальному висновку вказали цю обставину як обтяжуючу покарання підсудного та порушення ним вимог п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху.
При цьому органи досудового слідства виходили зі свідчень ОСОБА_5, який вказував, що ОСОБА_1. вживав алкогольні напої перед тим як сів за кермо автомобіля.
Між тим в судовому засіданні не було встановлено об'єктивних даних які б вказували на те, що підсудний ОСОБА_1. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим суд виключає з його обвинувачення зазначену обставину та порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Суд дійшов до такого висновку, оскільки відповідно до висновку протоколу медичного огляду ОСОБА_1 № 3488 від 21.04.2007 року, за наслідками зборів сечі та крові, алкоголю в організмі останнього виявлено не було.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, кожен окремо показали, що при спілкуванні з ОСОБА_1. на місті події вони не помітили щоб останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Що ж стосується показів свідка ОСОБА_5. на досудовому слідстві, то останній в суді показав, що він не бачив як ОСОБА_1. вживав алкогольні напої і його свідчення на досудовому слідстві було неправильно зафіксовано у протоколі допиту.
Потерпілим ОСОБА_2 в судовому засіданні був заявлений позов до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 296 гривень, яка складається з коштів витрачених на поховання і на спорудження надгробного пам'ятника та моральної шкоди, завданої загибеллю його дружини, на суму 65000 гривень.
В ході судового засідання підсудний ОСОБА_1. відшкодував потерпілому ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у сумі 10000 гривень, у зв'язку з чим останній зменшив свої позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди до 2296 гривень.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_6 надав до суду документи, які підтверджують витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника на загальну суму 12296 гривень.
Що стосується позову про відшкодування мольної шкоди то ОСОБА_6 зазначив про не відновлюваність втрати, в зв'язку з загибеллю його дружини, тяжкість душевних страждань, які зазнав він та його дитина внаслідок втрати близької людини.
Підсудний ОСОБА_1. визнав предмет, підстави та розмір матеріального позову, а також визнав позов про відшкодування моральної шкоди, однак просив суд зменшити суму морального позову, оскільки у нього скрутне матеріальне становище, він також втратив дружину та на утриманні у нього залишилася неповнолітня дитина.
У відповідності до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним позов про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, а позов про відшкодування моральної шкоди, враховуючі тяжкість завданої моральної травми, перенесених душевних страждань - задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. відповідно 2296 гривень та 40000 гривень.
Призначаючи покарання ОСОБА_1. суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, прослужив у Збройних Силах України тривалий час і командуванням характеризувався виключно позитивно, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, також факт його щирого каяття у скоєному, часткове добровільне погашення матеріальних збитків завданих потерпілому ОСОБА_2, прохання потерпілих про поблажливість до підсудного, позитивну характеристику за місцем проживання та прохання командування частини не позбавляти ОСОБА_1 волі і надати йому можливість продовжити службу.
Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого ОСОБА_1. злочину, дані про його особу і наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, військовий місцевий суд приходить до висновку про необхідність при призначенні покарання підсудному застосувати ст.69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ст. 286 ч.3 КК України, а також звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд вважає недоцільним застосовувати до підсудного ст. 54 КК України і позбавляти ОСОБА_1 військового звання, оскільки він скоїв злочин з необережності і цей злочин ніяк не пов'язано з проходженням військової служби.
В той же час, враховуючи, що ОСОБА_1. порушив правила дорожнього руху, що спричинило загибель двох людей суд вважає необхідним позбавити підсудного права керувати транспортними засобами.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.323, 324, 328 КПК України, військовий місцевий суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченому ч.3 ст.286 КК України на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, позбавити його волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом випробувального терміну, тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - по вступу вироку в законну силу - відмінити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2296 (дві тисячі двісті дев'яносто шість) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень.
В решті позивних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Після набрання вироком чинності речові докази по справі:
Речі, в які були одягнуті ОСОБА_7. та ОСОБА_6., а саме: двоє жіночих брюк синього кольору, хутрову куртку, колготи, блузу, в'язаний светр рожевого кольору - знищити;
легковий автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у військовій частині А-1080 в , а також саморобний причеп до трактору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у громадянина ОСОБА_8 - передати за належністю.
Судові витрати в сумі 1399 (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) гривень 90 копійок, які складаються з коштів, витрачених на проведення судових експертиз - стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.