Справа №1-9/2008
21 березня 2008 року місто Миколаїв.
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Сидорчук К.А. с участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., потерпілих ОСОБА_2.,ОСОБА_3. та захисника - адвоката ОСОБА_4. у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1890 капітана ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві, українець, з базовою вищою освітою, не одружений, раніше не судимий, призваний на військову службу Заводським РВК міста Миколаєва у липні 1996 року і проходить її на офіцерських посадах з червня 2000 року, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.424 КК України.
Судовим слідством військовий суд
Капітан ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою - начальником стрільбища військової частини А-1890, яка дислокується близько селища Ульянівка Миколаївського району Миколаївської області - в липні 2007 року з метою отримання коштів від здачі металевого брухту вирішив перевищити надану йому владу і службові повноваження.
Реалізуючі свій умисел він, після 15 годин 14 липня того ж року, знаходячись на території військового стрільбища, умисно виходячи за межі наданих йому посадових прав і повноважень, наказав підлеглим йому за військовим званням та посадою старшому солдату ОСОБА_3 і солдату ОСОБА_2 розподіляти шляхом механічного втручання на чорний і кольоровий метали зібрані перед цим на території військового стрільбища уламки відстріляних протитанкових гранат, що останні й стали виконувати на рейках для руху мішеней поблизу командних пунктів №1 і №2 вказаного стрільбища.
Через деякий час, виконання згаданими підлеглими такого наказу ОСОБА_1 привело до вибуху одного з вказаних уламків в руках у ОСОБА_2, внаслідок якого йому ОСОБА_2 заподіяні поранення: поєднана травма голови, тулуба та кінцівок у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з раною ділянки правої брові і чисельними поверхневими осколковими ранами м'яких тканин з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин тулуба з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; відкритих переломів 2-ї та 3-ї п'ясних кісток правої кісті з пошкодженням сухожилків розгиначів, що ускладнились розвитком розгинальної контрактури 2-го і 3-го п'ясно-фалангових суглобів правої кісті із незначним порушенням функції та чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин з фіксованими
в них металевими сторонніми тілами, які відносіться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а також ОСОБА_3 ОСОБА_2 заподіяні поранення: поєднана травма голови, тулуба та кінцівок у вигляді чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин голови з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; гематоми правої підключичної ділянки; відкритого крайового перелому верхньої третини (епіфізу) правої плечової кістки з раною на правому передпліччі та фіксованим в м'яких тканинах правого плеча металевим стороннім тілом, які також відносіться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що заподіяло істотну шкоду.
Підсудний ОСОБА_1 свою провину в викладеному вище не визнав і пояснив, що ніяких неправомірних наказів підлеглим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не віддавав і, таким чином, надану йому владу і службові повноваження не перевищував. Що стосується вибуху, якій стався після 15 годин 14 липня 2007 року і заподіяв останнім поранення, - продовжував ОСОБА_1, - то, на його думку, він стався внаслідок незаконних дії самих потерпілих в чому він вбачає свою недбалість.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його провина у скоєному підтверджується доказами дослідженими в суді.
Потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що після 15 години 14 липня 2007 року, знаходячись на рейках для руху мішеней поблизу командних пунктів №1 і №2 військового стрільбища військової частини А-1890, він разом з ОСОБА_2 за наказом ОСОБА_1, розподіляв на чорний і кольоровий метали зібрані ними перед цим на мішеному полі військового стрільбища уламки відстріляних протитанкових гранат для здачі в наступному в пункт прийому металів. Через деякий час, виконання ними такого наказу ОСОБА_1 привело до вибуху одного з вказаних уламків в руках у ОСОБА_2, внаслідок якого їм ОСОБА_2 заподіяні численні поранення, в зв'язку з чим вони тривало лікувалися.
Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що після 15 години 14 липня 2007 року знаходячись на рейках для руху мішеней поблизу командних пунктів №1 і №2 військового стрільбища, він разом з солдатом ОСОБА_3 на виконання наказу ОСОБА_1, розділяв на чорний і кольоровий метали шляхом механічного пошкодження зібрані ними перед цим на мішеному полі військового стрільбища уламки відстріляних протитанкових гранат. Під час виконання цього наказу, - продовжував ОСОБА_2, - в його в руках вибухнув один з уламків внаслідок чого йому і ОСОБА_3 ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження і вони тривало лікувалися.
За висновками судово-медичних експертів №150 і №149 поєднана травма голови, тулуба та кінцівок у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з раною ділянки правої брові і чисельними поверхневими осколковими ранами м'яких тканин з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин тулуба з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; відкритих переломів 2-ї та 3-ї п'ясних кісток правої кісті з пошкодженням сухожилків розгиначів, що ускладнились розвитком розгинальної контрактури 2-го і 3-го п'ясно-фалангових суглобів правої кісті із незначним порушенням функції та чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин з фіксованими в них металевими сторонніми тілами, що мав ОСОБА_2, а також поєднана травма голови, тулуба та кінцівок у вигляді чисельних поверхневих осколкових ран м'яких тканин голови з фіксованими в них металевими сторонніми тілами; гематоми правої підключичної ділянки; відкритого крайового перелому верхньої третини (епіфізу) правої плечової кістки з раною на правому передпліччі та фіксованим в м'яких тканинах правого плеча металевим стороннім тілом, що мав ОСОБА_3 -в кожному випадку відносіться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров'я. Крім того, експертами зазначено, що всі перераховані вище ушкодження утворилися в результаті вибуху вибухового пристрою, що підтверджується характером цих ушкоджень та наявністю металевих сторонніх тіл у м'яких тканинах.
Згідно витягів з наказів командира військової частини А-1890, вивчених в суді, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проходили військову службу у вказаній військовій частини у військових званнях «солдат» і «старший солдат», а підсудний ОСОБА_1 у військовому званні "капітан" і, таким чином, відповідно до ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України останній являвся для них начальником за військовим званням.
Крім того, відповідно до наказу командира тієї ж частини №253 від 30 грудня 2002 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника військового стрільбища військової частини А-1890, а солдати ОСОБА_3 і ОСОБА_2 наказом №84 від 28 квітня 2007 року, призначені на посади старшого електрика-оператора та електрика-оператора військового стрільбища в зв'язку з чим ОСОБА_1 був для останніх начальником за посадою.
Відповідно до ст.98 «Положення зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України», затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 10 листопада 2005 року, суворо забороняється торкати снаряди, ракети, міни, авіабомби та інші вибухонебезпечні предмети, а також передбачувані місця їх знаходження у ґрунті.
Заява ОСОБА_1 про те, що вибух, якій заподіяв його підлеглим поранення 14 липня 2007 року, стався внаслідок його недбалості, яка полягає в тому, що він нібито не зміг запобігти незаконним діям потерпілих щодо самовільного збору на мішеному полі і подальшого розподілу металевих уламків відстріляних гранат, суд вважає необ'єктивними з наступних підстав.
З свідчень потерпілих в суді встановлено, що ініціатива збору на мішеному полі військового стрільбища уламків відстріляних протитанкових гранат і подальшого їх розподілу на кольорові і чорні метали виходила від ОСОБА_1. При цьому, віддаючи вищевказані накази підлеглим, ОСОБА_1 дав їм зрозуміти, що це потрібно для подальшої здачі уламків у пункт прийому металів.
Допитаний в суді свідок солдат ОСОБА_5, - підлеглий ОСОБА_1, - показав, що він являється очевидцем того, як 14 липня 2007 року ОСОБА_1 віддавши потерпілим наказ розділяти на чорний і кольоровий метали шляхом механічного пошкодження зібрані перед цим на мішеному полі уламки відстріляних протитанкових гранат і для полегшення виконання таких дій передав їм металеву кувалду. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 сам особисто показував йому і потерпілим, як за допомогою кувалди треба розбивати і розподіляти вищевказані уламки. Більш того, ОСОБА_5 пояснив, що 13 липня того ж року він також за наказами ОСОБА_1 спочатку збирав вищевказані уламки на мішеному полі, розділяв їх на кольоровий та чорний метали, а після цього за указівкою останнього приховував мішки з уламками.
Свідок ОСОБА_6 - командир військової частини А-1890 - в суді показав, що з слів колишніх військовослужбовців строкової служби - підлеглих ОСОБА_1 - йому стало відомо, що і раніше ОСОБА_1 в порушення заходів безпеки організовував несанкціонований збір на мішеному полі військового стрільбища уламків відстріляних протитанкових гранат і подальшу їх здачу у пункт прийому металів.
З пояснень допитаної в суді свідка ОСОБА_7 встановлено, що під час розбивання металевих уламків ОСОБА_1 неодноразово підходив до підлеглих і слідкував за ходом виконання свого розпорядження.
Враховуючи послідовність таких свідчень потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а також те, що вони узгоджуються з показами допитаних в суді свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, суд вважає за можливе покласти їх разом з іншими доказами в основу вироку, а непослідовність і суперечливість свідчень підсудного ОСОБА_1 - розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
Твердження ОСОБА_1 про те, що нібито потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а також вказані свідки зводять на нього наклеп суд вважає надуманим, оскільки ні сам ОСОБА_1 ні допитані в суді потерпілі і свідки не назвали підстав для такого наклепу. При таких даних суд вважає вказане твердження підсудного способом захисту від пред'явленого обвинувачення.
Оскільки ОСОБА_1, будучи начальником підлеглих йому за військовим званням та посадою ОСОБА_3 і ОСОБА_2 14 липня 2007 року умисно виходячи за межі наданих йому посадових прав і повноважень, наказав останнім розподіляти шляхом механічного втручання на чорний і кольоровий метали зібрані на території військового стрільбища військової частини А-1890 уламки відстріляних протитанкових гранат, і внаслідок виконання такого наказу стався вибух одного з уламків, що завдало кожному з потерпілих тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, то скоєне ним військовий суд кваліфікує як перевищення військовою службовою особою влади і службових повноважень, що заподіяло істотну шкоду по ч.1 ст.424 КК України.
Суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1, віддавши вищевказаний наказ підлеглим ОСОБА_3 і ОСОБА_2, скоїв умисне перевищення наданої йому влади і службових повноважень, виходячи з того, що останній завідомо вчинив дії, які ніхто не мав права виконувати або дозволяти і саме виконання такого наказу підлеглими призвело до наслідків у вигляді вибуху і завданню тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості цим підлеглим.
При цьому, саме заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (в зв'язку з чим останній був звільнений з військової служби за станом здоров'я) внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1, суд визнає істотною шкодою, оскільки вона полягає у порушенні прав підлеглих через завдання суттєвої шкоди їх здоров'ю.
Органи досудового слідства звинувачуючи ОСОБА_1 у скоєнні перевищення наданої йому влади і службових повноважень поставили йому в провину ще й епізод віддання у післяобідній час 13 липня 2007 року наказу підлеглим ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 зібрати на території військового стрільбища військової частини А-1890 уламки відстріляних протитанкових гранат.
Між тим, як встановлено в суді, вказані дії не знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з заподіянням істотної шкоди у вигляді завданням потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок вибуху 14 липня 2007 року.
При таких даних військовий суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 вказаний епізод його протиправної діяльності.
Військовим прокурором Миколаївського гарнізону заявлені цивільні позови до підсудного ОСОБА_1:
- в інтересах військової частини А-2428 про стягнення з останнього коштів, витрачених
за лікування потерпілого ОСОБА_3 з 14 по 15 липня 2007 року на суму 104 грн. 93 коп.
· в інтересах Миколаївської міської лікарні №4 про стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених за лікування потерпілих ОСОБА_3 з 14 по 15 липня 2007 року на суму 404 грн. 34 коп.
· в інтересах Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства Оборони України про стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених за лікування потерпілих ОСОБА_3 з 15 липня по 13 серпня 2007 року на суму 3547 грн. і ОСОБА_2 - з 15 липня по 14 вересня того ж року на суму 7165; з 19 жовтня 2007 року по 8 січня 2008 року на суму 10510 грн. 68 коп.; і з 10 по 21 січня 2008 року на суму 1469 грн. 98 коп., а всього разом - на суму 22692 грн.46 коп.
Вказані матеріальні претензії складаються з вартості стаціонарного лікування потерпілих в хірургічному відділенні А-2428, відділенні мікрохірургії Миколаївської міської лікарні №4 та відділенні травматології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства Оборони України, а саме: вартості клінічних та лабораторних досліджень, медикаментів, харчування, господарчих та комунальних витрат, а також амортизації обладнання, що підтверджується довідками - розрахунками вищевказаних сум, копіями історій хвороби потерпілих, а також їх свідченнями.
Підсудний ОСОБА_1 заявлені позови не визнав у повному обсязі.
Вивчивши матеріали цивільних позовів військового прокурора Миколаївського гарнізону, допитавши підсудного, потерпілих та свідків, військовий суд вважає встановленим, що шкода здоров'ю потерпілих завдана внаслідок умисних злочинних дій
підсудного ОСОБА_1, які потягли неодноразове стаціонарне лікування у вищевказані періоди, в зв'язку з чим позови являються обґрунтованими і підлягають задоволенню та стягненню з підсудного ОСОБА_1 на підставі ст.1206 ЦК України в повному обсязі:
· на користь військової частини А-2428 - в розмірі 104 грн. 93 коп.;
· на користь Миколаївської міської лікарні №4 - в розмірі 404 грн. 34 коп.;
· на користь Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства Оборони України - на суму 22692 грн.46 коп.
Суд вважає за необхідне судові витрати, що складаються з коштів, виплачених потерпілому ОСОБА_3 з кошторису військового суду Миколаївського гарнізону на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом його в судові засідання в розмірі 166 гривень 56 копійок стягнути з підсудного ОСОБА_1 на рахунок держави.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що до призову в Збройні Сили і по військовій службі він характеризувався тільки позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався і раніше не був засуджений, виховувався одною матерю, прослужив у Збройних Силах України тривалий час, звільнений з військової служби в дисциплінарному порядку з позбавленням військового звання, а також його стан здоров'я.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_1 мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч. 1 ст.424 КК України у вигляді обмеження волі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, військовий суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.424 КК України на підставі якої піддати його обмеженню волі стоком на 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - підписка про невиїзд - до набрання вироком чинності - залишити без зміни.
Цивільні позови військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства Оборони України, військової частини А-2428 і Миколаївської міської лікарні №4 до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А-2428 - 104 (сто чотири) гривні 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської лікарні №4 - 404 (чотириста чотири) гривні 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства Оборони України - 22 692 (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто дві) гривні 66 копійок.
Речові докази:
- штани камуфльовані, черевики з високими берцями, футболку зеленого кольору, дві
онучі - після набрання вироком чинності знищити;
- 14 металевих осколків, вилучених з тіла ОСОБА_2, два стабілізатори від пострілу
протитанкових гранат АТ-4, металеві та пластикові частини від пострілів протитанкових
гранати SMAW, шість металевих частин від пострілу протитанкових гранат ПГ-7В - після
набрання вироку чинності передати за належністю у військову частину А-1890.
Судові витрати яки складаються з коштів, виплачених потерпілому ОСОБА_3 на відшкодування витрат, пов'язаних з його викликом в судові засідання в розмірі 166 гривень 56 копійок стягнути з підсудного ОСОБА_1 на рахунок держави.
На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.