Справа № 591/5406/14-к Провадження № 1-кс/591/807/14
04 серпня 2014 року Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю заявника - ОСОБА_3 розглянувши в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Прокуратури Сумської області з приводу невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Заявник свої вимоги мотивує тим, що він подав до прокуратури Сумської області декілька заяв про вчинення кримінальних правопорушень, які виразилися у фальшування матеріалів кримінального провадження працівниками Тростянецького відділку міліції, Тростянецької прокуратури та суду, надання свідками завідомо неправдивих пояснень та застосування недозволених засобі проведення досудового розслідування. На вказані заяви він 11.07.2014 року отримав три відповіді з яких дізнався, що до ЄРДР його повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення внесені не були. Просить зобов'язати службову особу прокуратури Сумської області виконати вимоги ст. 214 КПК Українги та внести його заяви про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав.
Службова особа дії якої оскаржуються на розгляд справи не з'явилася.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши подану скаргу та надані слідчому судді матеріали, вважаю скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Також, згідно п.4 ч.5 ст. 214 КПК України відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні повинні мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З наведеного вбачається, що обов'язок внесення до ЄРДР стосується тих відомостей, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що заявник поштою подав:
- до Генеральної прокуратури України заяву від 06.06.2014 року в якій повідомив про застосування недозволених засобів проведення досудового розслідування до нього та свідків, а також просив притягнути до відповідальності працівників міліції, прокуратури та суду за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності. Також просив притягнути до кримінальної відповідальності свідків, які з точки зору заявника надали неправдиві пояснення у кримінальній справі за його обвинуваченням.
- до Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014 року з приводу притягнення до відповідальності свідків та потерпілих за надання суду завідомо неправдивих пояснень.
- до апеляційного суду Сумської області від 02.07.2014 року з приводу незаконного притягнення, з точки зору заявника, до кримінальної відповідальності та неналежного розгляду прокуратурою його скарг
- до апеляційного суду Сумської області від 03.07.2014 року з приводу надання, з точки зору заявника, неправдивих пояснень свідками у кримінальній справі за його обвинуваченням
-до апеляційного суду Сумської області від 07.07.2014 року з приводу зобов'язання Тростянецької районної прокуратури повернути до справи дві заяв свідків, які були направлені до прокуратури судом та з точки зору заявника зникли у прокуратурі.
Вказані заяви були спрямовані для розгляду за належністю до прокуратури Сумської області, якою 11.07.2014 року надано три відповіді за номерами 17-3222-14, 17-3222-14 та 04/2/2-319-13 про відсутні підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
На думку слідчого судді вказані дії не в повній мірі відповідають вимогам закону.
Незважаючи на те, що вказана заява 06.06.2014 року в частині, що стосується недозволених заходів досудового розслідування з боку працівників Тростянецького відділку міліції, формально відповідала вимогам щодо повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та за своїм змістом, в цій частині, не могла бути визнана явно безпідставною, службовими особами Прокуратури Сумської області в супереч вимогам ст. 214 КПК України вказане повідомлення заявника про вчинене кримінальне правопорушення не було зареєстроване у відповідній книзі обліку заяв, повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та не виконанні інші вимоги ст. 214 КПК України (зокрема щодо внесення відомостей до ЄРДР).
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, це положення, якщо його тлумачити як загальний обов'язок держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб. Якщо б це було не так, загальна правова заборона катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, попри своє фундаментальне значення, була б неефективною на практиці, і в деяких випадках представники держави могли б фактично безкарно порушувати права тих, хто перебуває під їхнім контролем (рішення у справі "Ассенов та інші проти Болгарії", рішення у справі "Лабіта проти Італії"). Розслідування за небезпідставним твердженням про неналежне поводження має бути ретельним та ефективним. Це означає, що органи влади мають завжди намагатись встановити події та не покладатися на поспішні або безпідставні висновки для закінчення розслідування чи для обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони мають вживати всіх необхідних та доступних заходів, щоб отримати докази відносно подій, в тому числі, inter alia, свідчення очевидців та результати експертиз (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини", рішення у справі "Гюль проти Туреччини").
Стосовно інших вимог заявника необхідно зазначити, що системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Із змісту заяв ОСОБА_3 (окрім заяви від 06.06.2014 року в частині що стосується недозволених методів проведення досудового розслідування) вбачається, що останній просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, в результаті його незгоди з процесуальними діями та рішеннями у кримінальному провадженні за його обвинуваченням. Окрім того, ОСОБА_3 надає у цих заявах власну оцінку дослідженим у суді доказам.
З пояснень заявника встановлено, що судове рішення за наслідками розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 не набрало законної сили та триває процедура його апеляційного оскарження. У зв'язку з чим, оцінку наданих сторонами кримінального провадження доказами (в тому числі поясненням свідків та потерпілих) має бути надана судом, що вирішує справу.
За наведених обставин, вважаю що скарга підлягає частковому задоволенню в частині зобов'язання відповідної службової особи внести до ЄРДР повідомлення заявника наведене у заяві від 06.06.2014 року про застосування недозволених заходів досудового розслідування до заявника та свідків з боку працівників Тростянецького відділку міліції. В задоволенні скарги в іншій частині вважаю за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати службову особу Прокуратури Сумської області, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, виконати вимоги ст. 214 КПК України за повідомленнями ОСОБА_3 від 06.06.2014 року про вчинення кримінального правопорушення працівниками Тростянецького РВ УМВС України в Сумській області, яке виразилося у застосуванні недозволених заходів досудового розслідування до ОСОБА_4 та свідків.
В іншій частині скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя