30.07.2015 Справа № 907/710/15
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Буштино, Тячівський район
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Сюрте, Ужгородський район
про стягнення суми 101890,94 грн.
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від позивача - ОСОБА_3 (дов.№610 від 19.06.15)
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 101890,94 грн., в т.ч. 64247,70 грн. - основної суми боргу, 3212,39 грн. - штрафу, 12382,79 грн. - пені, 844,50 грн. - 3% річних, 21203,56 грн. - інфляційних втрат за договором купівлі-продажу №0023/14 від 01.10.14.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі строк не оплатив товар у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла та рахувалася прострочена заборгованість у розмірі 64247,70 грн. За порушення строків виконання зобов'язання позивач, відповідно до умов договору, нарахував, крім суми основного боргу, штраф у розмірі 3212,39 грн., суму 844,50 грн. - 3% річних, пеню у сумі 12382,79 грн. та інфляційні витрати у сумі 21203,56 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд, проте участь представника у судове засідання не забезпечив, письмових заперечень по суті вимог не надав, а тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір купівлі-продажу №0023/14 від 01.10.14 (далі - договір), згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця продовольчий товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за продовольчий товар та приймати його на умовах даного договору. Купівля-продаж кожної партії здійснюється на підставі накладної згідно замовлень покупця; загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару (1.2-1.3 договору).
На виконання вказаного договору позивач, згідно видаткових накладних №0872 від 22.02.14 на суму 3903,84 грн., №0887 від 28.10.14 на суму 291,42 грн., №0894 від 03.11.14 на суму 994,44 грн., №0904 від 06.11.14 на суму 3698,64 грн., №0905 від 06.11.14 на суму 129,60 грн., №0906 від 06.11.14 на суму 341,22 грн., №0907 від 06.11.14 на суму 196,56 грн., №0921 від 12.11.14 на суму 4310,40 грн., №0938 від 18.11.14 на суму 2048,64 грн., №0939 від 18.11.14 на суму 5055,60 грн., №0108 від 17.03.15 на суму 16987,74 грн., №0110 від 18.03.15 на суму 10352,70 грн., №0111 від 18.03.15 на суму 17180,82 грн., №0133 від 31.03.15 на суму 1075,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 66566,82 грн., а відповідач прийняв вказаний товар.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п.4.3 договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару на складі покупця та підписання сторонами відповідних накладних.
Згідно п.п.6.1-6.3 договору розрахунки проводяться шляхом готівкового розрахунку або безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 7 банківських днів з моменту отримання товару покупця; оплата за отриманий товар здійснюється покупцем за умови отримання від продавця належно оформлених у встановленому чинним законодавством документів; днем здійснення платежу, а , отже днем виконання свого платіжного зобов'язання покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на користь продавця.
Як вбачається матеріалів справи та доказів, наданих позивачем, відповідач частково оплатив поставлений товар згідно видаткової накладної №0872 від 22.02.14, тому неоплаченою сумою згідно вказаної видаткової накладної є сума 1584,72 грн. Загальна сума основної заборгованості згідно поданих видаткових накладних, що неоплачені відповідачем, становить 64247,70 грн.
Факт передачі товару позивачем та отримання відповідачем доведено позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані відповідачем.
У відповідності до умов п.п.8.1,8.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню згідно кожної видаткової накладної , що згідно поданого позивачем розрахунку становить суму 12382,79 грн. Поданий позивачем розрахунок, зокрема щодо періоду нарахування пені, здійснений з дотриманням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Згідно п.8.2. договору за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції покупець виплачує продавцю за вимогою останнього штраф у розмірі 5% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився. Відповідно до умов вказаного пункту договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 3212,39 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пеня, як вид неустойки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого зобов'язання. Таким чином, штраф та пеня є різними видами неустойки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару позивач за період з 15.10.14 по 22.06.15 нарахував відповідачу суму 844,50 грн. - 3% річних та за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року інфляційні втрати, сума яких згідно поданого розрахунку позивача становить 21203,56 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 101890,94 грн., в т.ч. 64247,70 грн. - основної суми боргу, 3212,39 грн. - штрафу, 12382,79 грн. - пені, 844,50 грн. - 3% річних, 21203,56 грн. - інфляційних втрат, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає задоволенню повністю.
Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Щодо клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму заявленого позову та судового збору суд констатує, що оскільки позивачем не додано доказів сплати судового збору за її подання, а також не доведено підстави та необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову та яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, відтак у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити повністю.
Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2037,82 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_2):
- суму 101890,94 грн., в т.ч. 64247,70 грн. - основної суми боргу, 3212,39 грн. - штрафу, 12382,79 грн. - пені, 844,50 грн. - 3% річних, 21203,56 грн. - інфляційних втрат;
- суму 2037,82 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
У клопотанні позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.08.15.
Суддя О.В. Васьковський