21 липня 2015 року м.Київ 810/353/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно - будівельна інспекції України з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання зупинити будівельні роботи на об'єкті "Будівництво багатоквартирного житлового будинку", розташованого за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 128.
В обгрунтування доводів позовної заяви позивач зазначає, що ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи за відсутністю у неї документа, який надає право на виконання будівельних робіт, а саме декларації про початок виконання будівельних робіт. Так, позивач зазначає, що наказом від 03.10.2014 № 251 Державної архутектурно-будівельної інспекції України скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 21.07.2014. Таким чином, позивач стверджує, що станом на момент звернення до суду з вказаним позовом, право на виконання будівельних робіт у відповідача відсутнє, а об'єкт будівництва є самочинним, що в свою чергу, свідчить про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи, що замовник будівництва - ОСОБА_1 ухиляється від участі у здійсненні архітектурного-будівельного контролю та продовжує виконання будівельних робіт з грубим порушенням вимог містобудівного законодавства, позивач просив суд зобов'язати громадянку ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку», розташованого за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 128.
У судовому засіданні 21.07.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання, призначене на 21.07.2015, не з'явився та явку уповноважених представників до суду не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом із довідкою Державного комітету зв'язку та інформатизації України ф. 19 "повертається за терміном зберігання". Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Причини неявки суду не повідомив, будь яких заяв чи клопотань, а також заперечень на адміністративний позов до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з цим, суд протокольною ухвалою від 21.07.2015 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження в межах строку розгляду адміністративних справ.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що в квітні 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області була проведена позапланова перевірка щодо дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою вул. Київська, 128, м.Обухів, Київської області. В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення гр. ОСОБА_1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягає у здійсненні будівництва житлового будинку на земельній ділянці за вказаною адресою без отримання документу, що дає право на виконання таких будівельних робіт.
За результатами перевірки складено Акт від 28.04.2014 та гр. ОСОБА_1 надано припис №С-2904/1 з вимогою негайно зупинити будівельні роботи до усунення виявлених порушень.
В травні 2014 року на підставі направлення на проведення перевірки № 1301.14/08/01 від 16.05.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Київська, 128, м.Обухів, Київської область.
За результатами перевірки складено Акт від 26.05.2014 та надано припис №С-2905/10 від 29.05.2014, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені правопорушення в термін до 29.06.2014, та в цей же термін повідомити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення зазначених в Акті порушень.
В липні 2014 гр. ОСОБА_1 було подано до Державної архітектурно-будівельної інспекцієї України декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку» розташованого за адресою Київська область, м.Обухів, вул.Київська, 128 (зареєстрована за № ІV 083142020326 від 21.07.2014). Водночас, проектної документації будівництва, документів підтверджуючих про призначення відповідальних осіб за здійснення технічного та авторського нагляду, а також інформації щодо генеральної підрядної організації замовником будівництва зазначеного об'єкту Інспекції надано не було.
Разом з цим, під час перевірки достовірності даних, наведених у наданій відповідачем декларації, контролюючим органом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 639 від 05.06.2014 скасовані у зв'язку з невідповідністю намірів забудови до містобудівних обмежень, державних будівельним нормам та правилам. Крім того, відповідно до листа № 4 від 22.08.2014 ПП «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро» (яке відповідно даних поданої декларації є розробником проектної документації) проектну документацію з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Київській, 128 у м. Обухові Київської області не розробляло та не укладало договорів з гр. ОСОБА_1 на виконання проектних робіт.
За результатами перевірки складено Акт від 22.08.2014.
За наведених обставин, декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку», розташованого за адресою: Київська область м. Обухів вул. Київська, 128, зареєстровану за № ІУ 083142020326 від 21.07.2014 скасовано на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 03.10.2014 № 251, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на його адресу відповідного листа № 40-19-4799 від 13.10.2014.
Вважаючи, що відповідач виконує будівельні роботи без затвердженого проекту будівництва, а також документа, який надає право на виконання будівельних робіт, тобто всупереч нормам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чим порушує інтереси громадськості та держави, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання гр. ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку», розташованого за адресою: Київська область м. Обухів вул. Київська, 128.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду на підставі статей 6, 17-19, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства, а також Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У свою чергу, стаття 38 зазначеного Закону передбачає, шо в разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено єдиний випадок звернення органу державного нагляду до суду з позовною заявою, а саме про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Разом з цим, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено основні принципи державного нагляду (контролю), одним із яких є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3).
З метою здійснення контролю, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, в тому числі невідповідності будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, або якщо такі роботи виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання, або відсутності дозволу на виконання будівельних робіт (стаття 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності, а також спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.
Крім того, приписами даної статті передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Так, у частині 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначається, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається в порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий
документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Таким чином, з наведеного вбачається, що зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг - є одним із заходів реагування контролюючого органу, а прийняття рішення про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг покладається виключно на адміністративний суд, який оформлює рішення у вигляді постанови за результатами розгляду справи за позовом органу державного нагляду.
При цьому, суд звертає увагу, що порядок звернення до адміністративного суду, а також строки такого звернення передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи предметом яких є застосування у випадках передбачених законом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням підлягають розгляду в порядку скороченого провадження.
В той же час, частиною 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 183-2 цього Кодексу встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.
Слід зазначити, що враховуючи норми чинного законодавства, днем виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду є день складання органом державного нагляду акта за результатами перевірки суб'єкта господарювання або виробничих об'єктів.
Таким чином, за результатами здійснення заходу державного нагляду та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган державного нагляду у 15-денний строк з дня складення акта звертається до окружного адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений зовсім інший порядок застосування процедури заходів державного реагування.
Відповідно до норм даної статті суб'єкт владних повноважень, яким з метою реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства, вжито відповідних заходів, має право не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування, звернутись до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжитих заходів, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.
Положеннями статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено також вимоги до адміністративного позову про підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та порядок розгляду зазначеної категорії справ.
Отже, з огляду на зазначене, орган державного нагляду (контролю) має право повністю або частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг шляхом прийняття відповідного розпорядчого документа, та не пізніше наступного дня після його видання (прийняття) звернутись до суду за підтвердженням вжитого заходу реагування.
З аналізу зазначених норм, вбачається, що чинним законодавством імперативно передбачено лише два порядки зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг внаслідок виявлення контролюючим органом під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із даним позовом в загальному порядку, без дотримання строків та порядку, які передбчені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинста України з вимогою про зобов'язання гр. ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку», розташованого за адресою: Київська область м. Обухів вул. Київська, 128. При цьому, будь-яких вимог про підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктом владних повноважень заходів реагування, в порядку статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем також у позові не заявлялось.
На запитання суду з яких передбачених законом підстав позивач звернувся до суду в загальному порядку, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що у даному випадку позивач використав аналогію закону.
Водночас, доводи позивача про застосування до спірних правовідносин аналогії закону не приймаються судом до уваги з огляду на таке.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України № v3526323-09 від 30.01.2009 аналогія закону - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При цьому, обов'язковою умовою при вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права є повна або часткова відсутність правових норм, якими регулюються спірні правовідносини.
Проте, як було зазначено судом, чинним законодавством чітко встановлені правові норми регулювання відносин в сфері здійснення заходів державного нагляду, а саме: зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг внаслідок виявлення контролюючим органом під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства та встановлено певний порядок здійснення цих заходів.
У свою чергу, суд звертає увагу, що державний нагляд (контроль) повинен здійснюватись лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Таким чином, застосування аналогії закону в даному випадку є неприпустимим, а звернення до суду в загальному порядку з посиланням на статті 6, 17-19, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства, а також Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI з вимогою зобов'язання зупинити виконання робіт є безпідставним, оскільки наведені законодавчі норми на які посилається позивач у позові такого права йому не надають, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
При цьому, судом встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт - багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 128. Ухвалою суду від 23.02.2015 було відкрито провадження в даній адміністративній справі № 810/354/15.
Отже, фактично позивач скористався наданим сттаттею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правом на звернення до суду із позовом про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт - багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 128.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, беручи до уваги ті обставини, що, у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з такими позовними вимогами, а також те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України вже скористалась правом захисту порушених прав, свобод та інтересів в порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, і доказів понесення нею судових витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.