14 липня 2015 року 810/2786/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Волков А.С., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 00000642201/789 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у сумі 479,27 грн.
Вказаним рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні експортних операцій.
Позивач визнав факти порушення строків розрахунків за деякими з імпортних та експортних операцій, виявлені під час перевірки, та правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 838,89 грн. Однак, у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 479,27 грн. позивач вважає рішення податкового органу безпідставним і неправомірним. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в частині фінансових санкцій, які ним оспорюються, він не порушував визначених законом термінів розрахунків, а висновки податкового органу є помилковими. Позивач стверджував, що за поставлений ним товар на користь нерезидента грошові кошти надійшли на рахунок позивача в межах граничних строків, це підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Відповідач позову не визнав, надіслав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 07.07.2015 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 14.07.2015.
Обидві сторони звернулися до суду з клопотаннями про розгляд справи за відсутності їх представників у порядку письмового провадження.
За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 14.07.2015 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" є юридичною особою, що зареєстрована 30.06.1994 року Обухівською районною державною адміністрацією Київської області. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області.
У березні 2015 року посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 по 01.03.2015 (акт перевірки від 23.03.2015 № 599/10-16-22-01/05509659).
За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94-ВР), що виявилось в несвоєчасному надходженні матеріальних цінностей по імпорту, а саме:
товарно-матеріальні цінності на підставі митної декларації від 17.01.2015 № 600571 на загальну суму 81920,55 євро надійшли у повному обсязі, але товар на суму 620,55 євро надійшов з порушенням визначеного законом терміну на 2 дні;
товарно-матеріальні цінності на підставі митної декларації від 22.01.2015 № 335634 на загальну суму 1563,00 євро надійшли у повному обсязі, але з простроченням визначеного законом терміну на 2 дні.
Крім того, за результатами перевірки посадові особи ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилось в несвоєчасному надходженні валютних коштів за експортований на користь нерезидента товар, а саме:
кошти у сумі 2165,07 доларів США, що надійшли на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 26.01.2015 № 5586, надійшли у повному обсязі, але з порушенням визначеного законом граничного терміну на 1 день;
кошти у сумі 2000,00 доларів США, що надійшли на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 30.01.2015 № 5613, надійшли у повному обсязі, але з порушенням визначеного законом граничного терміну на 1 день;
кошти у сумі 4568,80 доларів США, що надійшли на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 03.02.2015 № 5627, надійшли у повному обсязі, але з порушенням визначеного законом граничного терміну на 4 дні;
кошти у сумі 1200,00 доларів США, що надійшли на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 03.02.2015 № 5629, надійшли у повному обсязі, але з порушенням визначеного законом граничного терміну на 4 дні.
За результатами перевірки Державна податкова інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 00000642201/789, згідно з яким позивачу було визначено грошове зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у сумі 1700,31 грн.
Позивач визнав факти порушення строків надходження імпортованих товарів на митну територію України (стаття 2 Закону № 185/94-ВР) на суму 620,55 євро і 1563,00 євро та правомірність застосування до нього фінансових санкцій (нарахування пені) за вказані правопорушення на суми 207,93 грн. та 174,21 грн. відповідно.
Крім того, позивач визнав факти порушення визначеного законом граничного строку розрахунків за експортований товар (стаття 1 Закону № 185/94-ВР) на суму 4568,80 доларів США і 1200,00 доларів США, однак зазначав, що порушив визначений законом строк не на 4 дні, як стверджував податковий орган, а на 3 дні. Відповідно, позивач визнав правомірність застосування до нього фінансових санкцій (нарахування пені) за вказане правопорушення у сумі 838,90 грн. за три дні прострочення (податковий орган нарахував пеню у сумі 1118,53 грн. за 4 дні прострочення). Проти застосування фінансових санкцій (нарахування пені) у сумі 279,63 грн. (за один день) позивач заперечував.
Позивач також заперечував проти висновків податкового органу з приводу порушення визначених законом граничних строків розрахунків на суми 2165,07 доларів США і 2000,00 доларів США та застосування до нього фінансових санкцій (нарахування пені) за вказані правопорушення на суму 102,39 грн. та 96,95 грн. (разом 199,31 грн.)
Таким чином, позивач визнав правомірність застосування до нього фінансових санкцій (нарахування пені) на загальну суму 1221,04 грн., а заперечував проти застосування до нього санкцій на загальну суму 479,27 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням (у частині), позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.
У січні 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Київський картонно-паперовий комбінат" (постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івкон" СП (Республіка Білорусь) укладено контракт від 02.01.2014 № 361/43/0114 на поставку товару (ящик, виготовлений з гофрованого картону) на загальну суму 500000,00 доларів США.
На виконання вказаного контракту позивач здійснив поставку товару на умовах відстрочення платежу у наведених нижче сумах і у такі дати.
Так, 27.10.2014 позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на суму 7019,04 доларів США (митна декларація від 27.10.2014 № 619238), граничний термін надходження коштів в оплату за товар (90 днів) - 25.01.2015.
Як убачається з акта перевірки (а.с. 21), основна сума оплати за поставлений товар (4853,97 доларів США) одержана позивачем вчасно, залишок коштів у сумі 2165,07 доларів США надійшов на рахунок позивача 26.01.2015 згідно з платіжним дорученням від 26.01.2015 № 5586.
Однак, суд на підставі виписки по валютному рахунку позивача, сформованою ПАТ «ІНГ БАНК Україна», встановив, що датою валютування за платежем на суму 2165,07 доларів США від ТОВ "Івкон" СП на користь позивача є 23.01.2015.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.
Це означає, що платіж на суму 2165,07 доларів США позивач одержав вчасно, а твердження податкового органу про порушення визначеного законом граничного терміну розрахунків не відповідають дійсності.
31 жовтня 2014 року позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на суму 7768,80 доларів США (митна декларація від 31.10.2014 № 619344), граничний термін надходження оплати (90 днів) - 29.01.2015.
Як убачається з акта перевірки (а.с. 21), кошти за поставлений товар одержані позивачем у загальній сумі 7768,80 грн. у такі дати:
2000,00 доларів США - 30.01.2015 згідно з платіжним дорученням від 30.01.2015 № 5613 (кількість днів прострочення -1 день);
4568,80 доларів США - 03.02.2015 згідно з платіжним дорученням від 03.02.2015 № 5627 (кількість днів прострочення - 4 дні);
1200,00 доларів США - 03.02.2015 згідно з платіжним дорученням від 03.02.2015 № 2629 (кількість днів прострочення - 4 дні).
Однак, суд на підставі виписки по валютному рахунку позивача, сформованою ПАТ «ІНГ БАНК Україна», встановив, що датами валютування за платежами, здійсненими ТОВ "Івкон" СП на користь позивача, є такі:
на суму 2000,00 доларів США - 29.01.2015 року;
на суму 4568,80 доларів США - 02.02.2015 року;
на суму 1200,00 доларів США - 02.02.2015 року.
Це означає, що платіж на суму 2000,00 доларів США позивач одержав вчасно, а на платежі загальну суму 5768,80 доларів США (4568,80 та 1200,00 доларів США) - з порушенням визначеного законом граничного терміну на 3 дні, а не на 4 дні, як стверджував податковий орган.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.
Так, статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
У періоді, в якому позивач здійснював експортні операції на користь нерезидента на умовах відстрочення платежу Національний банк України постановою правління від 16.11.2012 № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту, передбачені в статтях 1 та 2 Закону повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У справі, що розглядалась, податковий орган застосував до позивача фінансові санкції (нарахував пеню) за порушення визначених законодавством строків розрахунків за імпортними та експортними операціями у сфері зовнішньо-економічної діяльності.
Позивач оспорював податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, лише в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на суму 479,27 грн. за окремими експортними операціями.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, на підставі наявних у справі матеріалів та доказів, встановив, що твердження податкового органу про порушення позивачем визначених законом строків розрахунків (в частині, що оспорювались позивачем), не відповідають дійсності, адже ґрунтуються на помилковому визначенні дати надходження (зарахування) коштів на рахунок позивача, невірному обчисленні строку розрахунків та визначенні суми фінансових санкцій (пені).
Так, податковий орган не взяв до уваги, що датою надходження коштів слід вважати дату валютування, яка визначається відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а в міжнародних розрахунках - аналогічними правилами міжнародних платіжних систем.
За наведених обставин суд, враховуючи межі заявлених позовних вимог, дійшов висновку про їх обґрунтованість та про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення у частині, що оспорюється позивачем.
Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області в частині визначення Публічному акціонерному товариству "Київський картонно-паперовий комбінат" грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у сумі 479,27 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.