ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" вересня 2010 р. Справа № 2a-2949/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
прокурора: не з"явився,
представника позивача: не з"явився,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська область,76492
до відповідача: ОСОБА_1, вул. Г.Мазепи, 160-А/11,м. Івано-Франківськ,76000
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 530,00 грн.,-
20 серпня 2010 року Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій на загальну суму 1530 грн. по постановах №092908 від 16.02.10р., №094577 від 13.04.2010р., №094695 від 13.05.2010р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 10.02.2010р., 31.03.2010р., 29.04.2010р. складено акти за №177799, №170728, №170901 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої у трьох випадках виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо відповідача винесені постанови про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1530 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Прокурор в судове засідання не з”явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася. Суду подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.
Відповідач повторно в судове засідання не з”явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак повістка про виклик до суду двічі поверталася на адресу суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 17.08.2010р. відповідач зареєстрований за адресою (м.Івано-Франківськ, вул.Г.Мазепи 160А/11), куди сааме і направлялися повістки.
Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справві, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Крім того, відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи і не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву, матеріали справи, оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 визначає порядок здійснення державного контролю шляхом проведення посадовими особами органу державного контролю планових, позапланових та рейдових перевірок. Так, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал. Вона проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.
У ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільний перевізник -це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п.п.21, 22 Постанови КМУ від 08.11.2008 року №1567).
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (п.29 даної постанови).
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року та 29 квітня 2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилися рейдові перевірки та було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки у всіх трьох випадках. В день складання акту перевірки від 10.02.2010 року відповідач з ним ознайомився та пояснив, що ліцензійну картку виробить. В наступних двох випадках (31.03.2010 року та 29.04.2010 року) відповідач відмовився від підписання акту та надання пояснень, про що особами, котрі проводили перевірку, зроблено відмітку в актах перевірок.
У всіх випадках виявлення порушення відповідача вимог законодавства про автомобільний транспорт він повідомлявся належним чином про дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що свідчать запрошення на розгляд справи та поштові повідомлення з відміткою про вручення їх адресату (а.с.7, 36, 37).
Неявка відповідача на розгляд справ про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт не перешкоджала розгляду таких справ.
Відповідно до довідки територіального управління Головавторансінспекції в Івано-Франківській області від 31.08.2010 року відповідач згідно даних регіонального реєстру ліцензій не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Вказане вказує на відсутність у відповідача на момент проведення перевірок ліцензійної картки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно застосовано фінансові санкції на загальну суму 1530 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідно до постанов №092908 від 16.02.10р., №094577 від 13.04.2010р., №094695 від 13.05.2010р., винесених начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області.
Вказані постанови ОСОБА_1 отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їх адресату (а.с. 9, 14, 17), на день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул.Мазепи,160-А/11, м.Івано-Франківськ, 76000) в дохід держави на рахунок державного бюджету №31110106700002,УДК в.м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100) фінансові санкції згідно постанов №092908 від 16.02.2010 року, №094577 від 13.04.2010 року, №094695 від 13.05.2010 року в розмірі 1 530,00 грн. (одна тисяча п"ятсот тридцять гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст.254 КАС України.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 21.09.10 року.