20 липня 2015 року м. Київ 810/1862/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача - Ткачук Т.О.,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного університету державної податкової служби України
третя особа: в.о. ректора Національного університету державної податкової служби України Пашко Павло Володимирович
про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на службі
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного університету державної податкової служби України, третя особа: Пашко Павло Володимирович про (з урахуванням заяви від 19.05.2015):
- визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Національного університету державної податкової служби України від 27.03.2015 № 406 «Про рішення щодо висновків службового розслідування» за підписом виконуючого обов'язки ректора Пашка П.В. в частині «За вчинення дисциплінарного проступку, що проявилося у порушеннях вимог статтей 1, 7 та 8 Дисциплінарного статуту органів ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460, на підставі статтей 2, 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції»;
- поновлення лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету Державної податкової служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправним наказ від 27.03.2015 № 406, яким на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції, оскільки будь-яких порушень службової дисципліни він не допускав, а вчинив дії спрямовані на припинення правопорушення, яке сталося 02.02.2015.
Крім того, позивач вказав, що при проведенні службового розслідування відповідачем були порушені вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а також застосовано крайній захід дисциплінарного випливу, яким є звільнення, хоча у висновках службового розслідування комісія рекомендувала накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У судовому засіданні позивач та представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що спірний наказ ніяким чином не порушує права та законні інтереси ОСОБА_1, оскільки ніяких правових наслідків для позивача не несе, так як даний документ є лише зовнішнім виявом бачення надзвичайної події, що сталася 02.02.2015 в Університеті керівництвом Національного університету, а тому предмет спору у даній справі відсутній. Також, представник відповідача пояснив, що позивача не було звільнено з займаної посади, відповідний наказ не приймався та до відмова позивача у встановленому законом порядку не доводився, тому підстави для його поновлення на службі відсутні.
В ході судового розгляду представник відповідача підтримав доводи заперечення та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Третя особа та/або її уповноважені представники у судове засідання не з'являлись. Про дату час та місце судового розгляду третя особа була повідомлена належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від третьої особи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та відповідно до наказу від 29.09.2014 № 280-к перебуває на посаді заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної податкової служби України.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту трудової книжки ОСОБА_1, на час розгляду даної справи в суді та прийняття рішення у справі, позивач фактично не звільнений з даної посади.
Водночас, відповідачем прийнято наказ від 27.03.2015 № 406 «Про рішення щодо висновків службового розслідування» відповідно до пункту 2 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що проявилося у порушеннях вимог статей 1,7,8 Дисциплінарного статуту органів ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460, на підставі статей 2, 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції.
Вказаний наказ було прийнято на підставі висновку службового розслідування від 17.03.2015.
Так, на підставі Наказу від 02.02.2015 № 46 (пункт 1) В.о. ректора Пашко П.В. було призначено службове розслідування (пункт 1 наказу) за фактом подій 02.02.2015 на Факультеті підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції. Створено комісію для проведення службового розслідування.
У подальшому, до вказано наказу наказом від 04.02.2015 № 51 було внесено зміни та викладено пункт 1 Наказу від 02.02.2015 № 46 в наступній редакції: «Про призначення службового розслідування за фактом подій 02.02.2015 та рапорту В.о. начальника факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції ОСОБА_4. від 02.02.2015 на Факультеті підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції».
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, 02.02.2015 на ім'я виконуючого обов'язки ректора Національного університету ДПС України надійшов рапорт виконуючого обов'язки начальника факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції підполковника податкової міліції ОСОБА_4. про виникнення надзвичайної події на ранковому шикуванні особового складу.
Як зазначено у висновку службового розслідування, на ранкове шикування четвертого курсу біля 07.40 прибув полковник податкової міліції ОСОБА_7, який відрекомендував себе як новопризначений в.о. заступника начальника факультету зі стройової частини та режиму, та довів до особового складу курсу інформацію щодо кадрових змін в університеті.
В той же час, на плац підійшли ОСОБА_3, який перебував у черговій відпустці відповідно до наказу університету від 12.01.2015 № 4-в, заступник начальника 4 курсу лейтенант податкової міліції ОСОБА_1, заступник начальника 4 курсу лейтенант податкової міліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9, невідома на той момент громадянка.
ОСОБА_7 підійшов до вищезазначених осіб та вихопив з рук громадянки аркуші паперу, намагаючись їх пошкодити. ОСОБА_9 протестуючи проти таких дій ОСОБА_7, заявила, що вона є діючим народним депутатом України.
ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_8, тримаючи за руки та одяг ОСОБА_7, намагались вилучити в останнього зазначені папери. Такі позастатутні відносини відбувались в присутності курсантів 4 курсу та були зафіксовані на пристрій відеозапису.
З огляду на зазначене, у висновку службового розслідування вказано, що такі дії ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 порушили вимоги ст. 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України , ч. 9, ч. 10 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України.
При цьому, зазначено, що в ході протиправних дій папери були пошкоджені. Після цього ОСОБА_9 (з її слів) викликала на місце події міліцію.
Таким чином, в результаті службового розслідування встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку полковником податкової міліції ОСОБА_3, лейтенантом податкової міліції ОСОБА_1, лейтенантом податкової міліції ОСОБА_8 та полковником податкової міліції ОСОБА_7, які порушили вимоги ст. 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України щодо обов'язку неухильного виконання вимог наказів начальників.
У зв'язку із викладеним, комісією зроблено висновок, що за вчинення дисциплінарного проступку, що проявилося у порушенні вимог статті 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 1 та ст. 7 Дисциплінарного статуту органів ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460, на підставі статей 2, 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Проте, у рішенні щодо висновків службового розслідування, проведеного на підставі наказу Національного університету ДПС України від 02.02.2015 № 46, В.о. ректора - Пашко П.В., дійшов висновку, що до позивача підлягає застосуванню крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення. Мотивуючи прийняте рішення В.о. ректора Пашко П.В. зазначив, що службовим розслідуванням встановлено, що керівний склад факультету, а саме: полковник податкової міліції ОСОБА_3, полковник податкової міліції ОСОБА_7, лейтенант податкової міліції ОСОБА_1, лейтенант податкової міліції ОСОБА_8 були учасниками позастатутних відносин, які відбулись 02.02.2015. Своїми діями зазначені особи порушили вимоги статті 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту, вчинивши у присутності своїх підлеглих та колег по службі дії, які дискредитують звання начальницького складу.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, а також поновлення на службі в органах податкової міліції.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 353.1 ст. 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з п. 354.1 ст. 1354 Податкового кодексу України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
При цьому, під дисциплінарним проступком, згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту, розуміється невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Стаття 7 Дисциплінарного статуту визначає, що Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до частини першої статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Абзацом 7 статті 2 Дисциплінарного статуту закріплено, що начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника. Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 передбачає порядок накладання дисциплінарних стягнень.
Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Отже, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006. При цьому, при накладенні такого стягнення мають бути враховані тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З метою встановлення об'єктивної істини у даній справі, а також з'ясування обставин за яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, судом в ході судового розгляду був переглянутий відеозапис на якому зафіксовані події, що сталися 02.02.2015, а також оглянуто матеріали особової справи позивача та допитані в якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_4. та ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що під час факультетського розводу до курсантів підійшла ОСОБА_9, яку полковник ОСОБА_7 перехватив та вирвав у неї документи в результаті чого він та позивач стримували ОСОБА_7 та намагалися повернути документи. На питання суду до свідка щодо кваліфікації його дій відповів, що припиняв протиправні дії ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_4. заначив, що не був свідком подій, які відбулись за участю народного депутата ОСОБА_9 і бачив лише, як дана особа почала промову перед особовим складом факультету податкової міліції. При цьому, зазначив, що в цілому щодо особи позивача негативних характеристик надати не може, водночас вказав, що в комплексі подій, які стались позивач має бути звільнений.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зауважив, що позивач напав на нього, чим вчинив посягання на його честь та гідність. Як пояснив ОСОБА_7 його схопили за руки три особи, зокрема, позивач - ОСОБА_1, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_3, які порвали його верхній одяг та нанесли травму, а саме, вивихнули руку.
На запитання суду стосовно характеристики позивача ОСОБА_7 відповів, що ані позитивного, ані негативного відносно позивача нічого сказати не може.
У свою чергу, з переглянутого судом відеозапису, який наявний в матеріалах справи відносно подій 02.02.2015, вбачається, що ОСОБА_7 дійсно силоміць відібрав у громадянки, яка намагалась довести до його відома, що вона є народним депутатом Верховної Ради України, папери і на її неодноразові вимоги не повертав їх.
Водночас, ОСОБА_1 намагався припинити такі дії ОСОБА_7 шляхом тримання останнього за руку досить нетривалий час. При цьому суд звертає увагу, що з відеозапису не вбачається, що позивач виражався нецензурною лексикою (з урахуванням того, що зазначив відповідач у запереченнях на позов), наніс якісь тілесні ушкодження ОСОБА_7, а також порвав його одяг. Крім того, будь-яких документальних доказів, на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 порвав одяг та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 суду не надав.
Судом також були вивчені численні пояснювальні курсантів даного учбового закладу, які були відібрані, у зв'язку з подіями, що сталися 02.02.2015. У більшості пояснювальних щодо дій ОСОБА_7 курсанти використовують термін «вирвав», «вихватив» з рук папери ОСОБА_9 У свою чергу дії ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, вони кваліфікують як такі, що були спрямовані на намагання зупинити дії ОСОБА_7, який чинив опір. При цьому, суд звертає увагу, що даним поясненням відповідна правова оцінка у висновку службового розслідування надана не була.
Отже, фактично позивач здійснив дії щодо стримання ОСОБА_7 у спробі відібрати папери у ОСОБА_9, і тим самим намагався припинити порушення та будь-яких нападів на ОСОБА_7 не вчиняв.
Також судом було переглянуто відеозапис з брифінгу народного депутата ОСОБА_9 з якого вбачається, що остання також повідомила, що 02.02.2015 у Національному університеті державної податкової служби України полковником податкової міліції ОСОБА_7 в неї були силоміць відібрані папери. У свою чергу, лейтенанти податкової міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а також полковник податкової міліції ОСОБА_3 намагалися захистити її та повернути папери народному депутату.
З огляду на вказане, судом не встановлено порушень позивачем вимог Дисциплінарного статуту, з урахуванням тих обставин, що останній намагався фактично припинити порушення. Навпаки, позивач фактично захищав особу від протиправних посягань іншої особи як того вимагає стаття 7 Дисципілнарного статуту.
Відносно тези, наведеної у висновку службового розслідування, що позивачем порушено вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України щодо обов'язку неухильного виконання вимог наказів начальників, суд зазначає про таке.
По-перше, у висновку службового розслідування чітко не наведено, який саме наказ і з приводу чого не був виконаний саме позивачем, а також не зазначено ким видавався даний наказ, коли, і в якій формі він був доведений до відома позивача.
В цьому контексті суд також звертає увагу, що у висновку службового розслідування відсутній системний виклад обставин, наявна значна кількість інформації за відсутності причинно-наслідкового зв'язку, а також логічних висновків по завершенню викладення того чи іншого епізоду.
По-друге, при наданні пояснень в.о. начальника факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівник податкової міліції підполковник податкової міліції ОСОБА_4. також не пояснив, які саме його накази як керівника не були виконані безпосередньо позивачем, як і коли ці накази були доведені до позивача.
У свою чергу, у висновку службового розслідування зазначено про те, що приблизно о 7-50 ОСОБА_3 без погодження з в.о. начальника ФПМ ОСОБА_4. всупереч його усному розпорядженню 28.01.2015 віддав наказ керівникам курсів шикувати 1,2,3,4 курси на площі біля центру технічних технологій. Водночас, жодних висновків щодо невиконання якихось наказів саме позивачем із чітким зазначенням, коли ці накази приймались, як доводились до позивача у висновку не наведено.
При цьому позивач пояснив, що будь-яких вказівок щодо скасування передбаченого розпорядком дня факультетського шикування ОСОБА_4. не давав.
Дані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_8, який зазначив, що вказівок про відміну факультетського шикування 02.02.2015 він не отримував.
Крім того, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_1, суд встановив, що позивач протягом проходження служби жодного разу не був притягнений до відповідальності. Також, суд звертає увагу, що відповідно до службової характеристики, яка підписана в.о. начальника факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції підполковника податкової міліції ОСОБА_4. від 20.02.2015, ОСОБА_1 зарекомендував себе як особа, що має хорошу професійну підготовку, точно виконує накази, уміє зрозуміти їх суть і задумку керівника, має достатні для своєї посади звання та загальну культуру, скромний простий та доступний в спілкуванні тощо.
Проте, приймаючи наказ від 27.03.2015 № 406 тих обставини, що позивач не притягувався до відповідальності та має в цілому позитивну характеристику прийнято до уваги не було.
Крім того, судом було встановлено, що відповідно до висновку за результатами службового розслідування стосовно в.о. заступника начальника факультету податкової міліції з стройової частини та режиму Національного університету ДПС України полковника податкової міліції ОСОБА_7 було притягнуто до відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Водночас, покарання застосоване до ОСОБА_7 у вигляді догани є неспівмірним з покаранням, яке було застосовано до ОСОБА_1 у вигляді крайнього заходу - звільнення з органів податкової міліції, з огляду на те, що останній взагалі не вчиняв порушення.
Також відповідно до положень службового розслідування комісія дійшла висновку про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, водночас третя особа, приймаючи наказ від 23.07.2015 № 406 вирішила застосувати крайній захід у вигляді звільнення без наведення належної мотивації чому відносно позивача застосовано крайній захід, а відносно ОСОБА_7 лише сувора догана. Незважаючи на те, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_7, як кваліфіковано їх дії у рішенні щодо висновків службового розслідування, "були учасниками позастатутних відносин".
Судом також було перевірено обставини щодо дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування.
Зокрема, нормативно-правовим актом, який прийнято на підставі статті 14 Дисциплінарного статуту та який визначає порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ є Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до пункту 3.4. Інструкції розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Водночас, службове розслідування було проведено за відсутності безпосереднього керівника позивача, оскільки останні підписано особами, які не є безпосередніми начальниками позивача. На запитання представника позивача відносно даної обставини представник відповідача не зміг надати відповідь.
Також, пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Зі вказаною нормою кореспондуються положення абзацу 5 статті 14 Дисциплінарного статуту, яким обумовлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Таким чином, враховуючи викладене, складанню висновку має передувати отримання виконавцем від особи, щодо якої проводиться службове розслідування, відповідних письмових пояснень або складання акта про відмову особи в їх наданні. При цьому факт відмови від надання пояснень, згідно з абзацом 6 підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Інструкції, відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.
Водночас з матеріалів службового розслідування вбачається, що висновок було складено та затверджено без отримання письмових пояснень від позивача. Також не було складено акт про відмову в їх наданні, у разі якщо б позивач відмовився б їх надавати, що є порушенням вимог Інструкції та Дисциплінарного статуту. Таке порушення фактично позбавило позивача захисту від можливих порушень його прав та законних інтересів, у той час як відповідно до п.п.6.2.2 п.6.2 Інструкції виконавець зобов'язаний дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що оспорюваний наказ від 27.03.2015 № 406 не порушує права та законні інтереси позивача, оскільки саме на підставі цього наказу позивач може бути фактично звільнений.
Отже, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, з урахуванням того, що судом не встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з огляду на те, що службове розслідування, проведене з порушенням норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Національного університету державної податкової служби України від 27.03.2015 № 406 «Про рішення щодо висновків службового розслідування» за підписом виконуючого обов'язки ректора Пашка П.В. в частині «За вчинення дисциплінарного проступку, що проявилося у порушеннях вимог статтей 1,7,8 Дисциплінарного статуту органів ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460, на підставі статтей 2, 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції» підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині поновлення лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції Національного університету Державної податкової служби України суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено судом, та вбачається з особової справи та трудової книжки ОСОБА_1, будь-які записи стосовно звільнення останнього з Національного університету державної податкової служби України у них відсутні.
Також, відповідно до довідки від 26.05.2015 факультету податкової міліції лейтенант податкової міліції ОСОБА_1 станом на 26.05.2015 проходить службу у Національному університеті державної податкової служби України.
До того ж, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив той факт, що позивача фактично не звільнено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивача не було звільнено з посади, підстави для поновлення його на посаді відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Національного університету державної податкової служби України від 27.03.2015 № 406 «Про рішення щодо висновків службового розслідування» в частині: «За вчинення дисциплінарного проступку, що проявилося у порушеннях вимог ст.ст. 1, 7 та 8 Дисциплінарного статуту органів ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460, на підставі статей 2, 12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ заступника начальника 4 курсу факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів податкової міліції».
3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 липня 2015 р.