ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2011 р. Справа № 2a-3642/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Хоми О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігро Трейд Україна»до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення за №0002711503 від 21.07.2011 року, -
04.11.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вігро Трейд Україна» (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення за №0002711503 від 21.07.2011 року про визначення грошових зобов'язань з сплати земельного податку за 2008-2010 роки в розмірі 128 013, 42 гривень, в тому числі 25 602, 68 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог діючого законодавства оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням безпідставно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку та застосовано штрафні (фінансові) санкції за вчинення дій, які не утворюють собою порушення податкового законодавства та не можуть слугувати підставою для їх застосування. Вважає, що висновки викладені в акті перевірки, за наслідками розгляду якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, оскільки пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», на підставі якого органом державної податкової служби визначено базу оподаткування визнано в судовому порядку незаконним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, подала письмове заперечення проти нього. Суду пояснив, що пунктом 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка вступила в силу з дати прийняття цього рішення, і Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську при проведенні перевірки встановлено факт заниження позивачем податкового зобов'язання по земельному податку. З посиланням на лист виконкому Івано-Франківської міської ради, суду пояснила, що постанова суду якою визнано незаконним пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким введено в дію нову нормативну грошову оцінку землі, набрала законної сили, у відповідності до ухвали Вищого адміністративного суду України, 22.12.2010 року, а тому до правовідносин, що мали місце в 2008, 2009 та 2010 роках підлягає застосуванню нормативно грошова оцінка земель згідно вказаного рішення міської ради, не зважаючи на висновок суду касаційної інстанції про неправомірність введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року. Також зазначила, що пункт 1 вказаного рішення, яким затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська залишився чинним. Тому вважає, що діючою є нормативна грошова оцінка земель м. Івано-Франківська затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачу в період 2008, 2009, 2010 років на підставі актів на право постійного користування від 30.12.1998 року та від 11.08.1999 року належали на праві постійного землекористування земельні ділянки по вулиці Надрічна, 5 та Коновальця, 225 «в», в місті Івано-Франківську, площею 0, 4 га та 0,35 га, відповідно, позивач є платником земельного податку у вказані періоди.
10.11.2008 року позивачем подано відповідачу податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік, яким задекларовано до сплати 32292, 88 гривень такого податку, аналогічно, 29.01.2009 року позивачем подано відповідачу податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, яким задекларовано 58 921, 60 гривень такого податку, а також 29.10.2010 року подано податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, яким задекларовано 62 397, 97 гривень земельного податку.
Податкові зобов'язання із земельного податку позивачем визначені відповідно до витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 29.10.2008 року за №1-1/806 та за №1-1/807, виданих управлінням земельних відносин Івано-Франківської міської ради на підставі рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативно-грошової оцінки земель міста Івано-Франківська».
Визначені податкові зобов'язання по земельному податку за 2008, 2009 та 2010 роки у вищевказаних податкових розрахунках, позивачем виконано в повному обсязі, а самостійно задекларовані суми земельного податку сплачено.
29.04.2011 року позивачем подано уточнені податкові декларації із земельного податку за 2008, 2009 та 2010 роки зі зменшенням податкових зобов'язань по земельному податку в розмірах: за 2008 рік на 17 113, 95 гривень, за 2009 рік на 41 435, 47 гривень та за 2010 рік - 43 880, 16 гривень.
Судом встановлено, що зменшення сум грошових зобов'язань із земельного податку у вказаних розмірах позивачем здійснено внаслідок розрахунку сум земельного податку за 2008, 2009 та 2010 роки згідно бази оподаткування, виходячи із нормативно-грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, яка затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 12.03.1999 року.
01.07.2011 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача, висновками якої зменшення податкових зобов'язань по земельному податку в розмірах за 2008 рік на 17 113, 95 гривень, за 2009 рік на 41 435, 47 гривень та за 2010 рік - 43 880, 16 гривень визначено як порушення статтей 271, 286 Податкового кодексу України та безпідставним заниженням податкових зобов'язань. За результатами проведеної перевірки складено акт №5320/15-3.
За наслідками розгляду вказаного акту відповідачем 21.07.2011 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0002711503 про визначення позивачу грошових зобов'язань з сплати земельного податку за 2008-2010 роки в розмірі 102 410, 74 гривень та застосування 25 602, 68 гривень штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому засіданні встановлено, що пунктом 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка вступила в силу з дати прийняття цього рішення.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року у справі №2а-1965/2009 за позовом відкритого акціонерного товариства «Родон», відкритого акціонерного товариства «Полімер», відкритого акціонерного товариства «Промприлад», відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали», відкритого акціонерного товариства «Залізобетон», відкритого акціонерного товариства «Індуктор» до Івано-Франківської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод», відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», закрите акціонерне товариство «Солід», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державна податкова інспекція м. Івано-Франківська, визнано незаконним пункт 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-1965/09/0907 апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року у справі №-35155/10, №-35475/10 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 року скасовано, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 року, залишено в силі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року у справі №-35155/10, №-35475/10, рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська станом на 01.07.2007 року, виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто».
Пунктом 2 цього рішення вказану нормативну грошову оцінку земель міста введено в дію з дати прийняття даного рішення та визнано такою, що втратила чинність нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно частини 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Отже, нормативна грошова оцінка земель прямо впливає на розмір плати за землю.
Відповідно до приписів статей 14, 17, 20 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Згідно частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Статтею 4 цього Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Таким чином, оскільки грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, який вноситься до держбюджету та формує його доходну частину, тому суд касаційної інстанції прийшов до переконливого висновку про неправомірність рішення відповідача в частині введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року.
Суд зазначає, що на момент подання позивачем уточнених податкових декларацій 29.04.2011 року, положення пункту 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким введено в дію на території Івано-Франківської міської ради нову нормативну грошову оцінку земельних ділянок, визнане незаконними. Саме, на підставі вищевказаного положення рішення органу місцевого самоврядування, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про заниження позивачем земельного податку на 2008, 2009 та 2010 роки, що й слугувало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На переконання суду, рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій не може ґрунтуватись на незаконному рішенні іншого суб'єкта владних повноважень, яке визнано незаконним в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог частини 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду про визнання вищевказаного нормативно-правового акта незаконним опубліковано у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що пункт 1 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», яким затверджено матеріали нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року, залишився чинним, тому на даний час діючою є нормативно-грошова оцінка земель м. Івано-Франківська затверджена рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року, не обґрунтовують заперечень проти заявленого позову.
Саме пунктом 2 вищевказаного Рішення, було введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська. Пункт 2 рішення визнано незаконним в судовому порядку. Тому невірними є вищевказані посилання представника відповідача, оскільки не введені в дію, а лише затверджені матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська не можуть застосовуватись при розрахунку земельного податку.
З цих же підстав не може прийматися до уваги органом державної податкової служби та обґрунтовувати визначення грошових зобов'язань витягами з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 29.10.2008 року за №1-1/806 та за №1-1/807, виданого управлінням земельних відносин Івано-Франківської міської ради, на які в своїх запереченнях посилається відповідач, оскільки вони містять розрахунок оцінки землі згідно її нормативно грошової оцінки, яка не введена в дію.
Крім того, визнання незаконним пункту 2 Рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року має також наслідком відновлення чинності нормативно грошової оцінки земель, затвердженої рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року, відповідно до якої позивачем здійснено перерахунок земельного податку за 2008, 2009 та 2010 роки, і який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Судом також враховується, що рішенням сесії Івано-Франківської міської ради шостого демократичного скликання від 25.06.2011 року №248-Х/І внесено зміни до рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», згідно пункту 2 якого змінена редакція вказаного нормативно-правового акту набуває чинності з 01.01.2012 року (а.с.63).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель міста Івано-Франківська, у відповідності до якої відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначено розмір земельного податку позивачу за 2008, 2009 та 2010 роки набуває чинності з 01.01.2012 року, що виключає її застосування до правовідносин сплати земельного податку за минулі періоди, в тому числі за 2008, 2009 та 2010 рік.
Також невірним є твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин з приводу визначення бази оподаткування земельним податком підлягає застосуванню нормативно грошова оцінка землі, що введена в дію пунктом 2 рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року з моменту прийняття такого рішення до моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання незаконним вказаного пункту рішення міської ради, оскільки таке твердження прямо суперечить висновку Вищого адміністративного суду України про неправомірність введення в дію нової грошової оцінки в середині бюджетного року.
Враховуючи вищевикладене, є протиправним та таким, що підлягає до скасування податкове повідомлення-рішення за №0002711503 від 21.07.2011 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Вігро Трейд Україна» грошових зобов'язань з сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 128 013, 42 гривень, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0002711503 від 21.07.2011 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Вігро Трейд Україна» грошових зобов'язань з сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 128 013, 42 гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 06.12.2011 року.