Рішення від 26.10.2011 по справі 2-259/11

дата документу :

Справа № 2-259/11р.

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарях - Хутінаєвій О.Ю., Поповійчук М.В., Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Закрите акціонерне товариство “ПриватБанк”в особі філії “Розрахунковий центр Приватбанку”про поділ майна набутого в шлюбі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому з врахуванням уточнених позовних вимог вказала, що в період подружнього життя в зареєстрованому шлюбі з відповідачем сумісно було набуте наступне майно:

-домоволодіння №34, по вул. Чапаєва, у с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, вартістю 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп;

-земельна ділянка, площею 0,500 га, розташована за адресою: Київська область, Бориспільського району, с. Вороньків, вул. Чапаєва, 34, вартістю 132841 (сто тридцять дві тисячі вісімсот сорок одна) гривня 00 коп;

-автомобіль “MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.0”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 220000 (двісті двадцять тисяч) гривень 00 коп.

У відповідності до ст.ст. 60, 69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і є об'єктом права їх спільної сумісної власності. Дружина і чоловік мають право на поділ такого майна.

Позивач та відповідач неодноразово намагались вчинити добровільний розподіл вказаного вище майна у відповідності до часток своєї фінансової участі та часток вкладених приватних коштів у його набутті. Однак, з вини відповідача колишнє подружжя згоди про безконфліктний поділ свого майна не досягло. Після розірвання шлюбу спільне розпорядження та використання вказаного вище майна позивачем та відповідачем стало неможливим внаслідок відсутності згоди між ними. За таких обставин, у відповідності до ст. 71 СК України, з метою поділу вказаного майна позивач вирішила звернулись до суду.

Положенням ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Беручи до уваги інтереси неповнолітньої дитини, яка залишається проживати з позивачем, відповідно до вимог ст. 71 СК України, позивач вважає за можливе відступити

від принципу рівності часток подружжя та виділити позивачу в натурі домоволодіння №34, по вул. Чапаєва, у с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, вартістю 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. та земельну ділянку, площею 0,500 га, розташовану за тією ж адресою, вартістю 132841 (сто тридцять дві тисячі вісімсот сорок одна) гривня 00 коп. Загальна вартість цього майна складає 212841 (двісті дванадцять тисяч вісімсот сорок одна) гривня 00 коп.

У власності відповідача залишити автомобіль “MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.0”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 220000 (двісті двадцять тисяч) гривень 00 коп.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і просить його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і пояснив, що дане майно не підлягає поділу, оскільки нерухоме майно знаходиться в іпотеці банку, а автомобіль в заставі банку. Відповідач в листі до банку повідомив про неможливість сплати кредиту за автомобіль і віддав його в рахунок погашення кредиту.

Представник третьої особи ЗАТ “ПриватБанк” в особі філії “Розрахунковий центр Приватбанку”проти задоволення позову заперечив та пояснив, що вищевказане нерухоме майно перебувало під обтяженням іпотекою. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду позовні вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі і звернуто стягнення на предмет іпотеки та продаж його з прилюдних торгів. На даний час рішення набрало законної сили і виконується, а тому майно поділу не підлягає.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Так, сторони дійсно перебували в шлюбі з 04.12.2003 року по 25.11.2008 року. За час перебування в шлюбі ОСОБА_2 02.09.2005 року на підставі договору купівлі- продажу придбав домоволодіння №34, по вул. Чапаєва, у с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області та земельну ділянку, площею 0,500 га за цією ж адресою

01.09.2005 ОСОБА_2 за письмовою згодою дружини ОСОБА_1 уклав з ЗАТ “ПриватБанк” в особі філії “Розрахунковий центр Приватбанку” кредитний договір та 02.09.2005 року договір іпотеки для забезпечення виконання кредитного договору.

Згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду позовні вимоги ПАТ “ПриватБанк”в особі філії “Розрахунковий центр Приватбанку”про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в повному обсязі. В даний час майно обтяжене іпотекою і згідно виконавчих листів суду передано на реалізацію.

У відповідності до ст.3 Закону України “Про іпотеку”іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею

вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,

права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не

зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані

після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права

чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно

до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою

іпотекодержателя лише у разі її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

На підставі ст.4 вищевказаного Закону нотаріусом, як особою, на яку відповідно до

законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень

нерухомого майна іпотекою накладена заборона на його відчуження.

Статтею 6 Закону передбачено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Судом встановлено, що таку згоду ОСОБА_1 давала і була попереджена нотаріусом про наслідки правочину.

Банк, як іпотекодержатель не дає згоди на відчуження майна, а тому воно не підлягає поділу.

Автомобіль “MITSUBISHI PAJERO WAGON 3.0”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 також перебуває в заставі і відчуженню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 10, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя набутого в шлюбі, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння №34, по вул. Чапаєва в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області; земельної ділянки площею 0,500 га по вул. Чапаєва 34 в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області та виділення у власність ОСОБА_2 автомобіля PADJERO WAGON 3.0” 2008 року випуску -відмовити.

Сплачені ОСОБА_1 при подачі позову судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу, витрати пов”язані з проведенням судових експертиз віднести на її рахунок.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя підпис ОСОБА_3