Справа № 2-1300/10р.
Іменем України
01 липня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі - Хутінаєвій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва на право власності та визнання права власності на ? частину житлового будинку, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить встановити факт прийняття ним спадщини фактичними діями після смерті своєї баби ОСОБА_3, яка померла 07.12.2001 року. Крім того просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори на ім.»я відповідача ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на ? частину жилого будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами за адресою вул..Рильського 2 в с.Лозівка м. Бориспіль, Київської області.
З позовної заяви та пояснень позивача слідує, що 02.04.2000 року помер батько позивача, ОСОБА_4.
07.12.2001 року померла баба позивача ОСОБА_3.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами за адресою вул. Рильського 2 в с. Лозівка, м. Бориспіль, Київської області.
Оскільки на момент смерті своєї баби позивач був неповнолітнім то до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, а у відповідності до ст..549 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, шляхом користування майном баби та доглядом за спадковим будинком. Тому вважає, що в силу ст..ст.548, 549 Цивільного кодексу України у встановлений законом шестимісячний строк прийняв спадщину фактичними діями, шляхом вступу у володіння спадковим майном у вигляді предметів домашньої обстановки.
Таким чином позивач вважає, що оскільки його батько ОСОБА_4 помер до відкриття спадщини то до позивача переходить право на спадкування за законом тієї частки, яку б успадкував батько, якби був живий на момент смерті ОСОБА_3
Просить задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечили і пояснили, що 14 листопада 2007 року позивач вже звертався до Бориспільського міськрайонного суду з аналогічним позовом. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду його позов було задоволено в повному обсязі, але рішенням апеляційного суду Київської області від 20 листопада 2008 року рішення Бориспільського міськрайонного суду було скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Тому просять в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 7 грудня 2001 року, тому на дані правовідносини, у відповідності до Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року повинні розповсюджуватись положення Цивільного кодексу України 1963 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами під №2 по вул.. Рильського в с.Лозівка в м.Борисполі, Київської області. Спадкоємцями першої черги за законом були ОСОБА_2 - відповідач по справі та позивач, який у відповідності до ст..529 ЦК України входив в коло спадкоємців за законом першої черги, оскільки не було в живих його батька ОСОБА_4, який би прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, але помер до відкриття спадщини.
14 листопада 2007 року позивач дійсно звертався до Бориспільського міськрайонного суду з позовом в якому вказав, що не міг подати заяву про прийняття спадщини, оскільки був неповнолітнім. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду його позов було задоволено в повному обсязі, але рішенням апеляційного суду Київської області від 20 листопада 2008 року рішення Бориспільського міськрайонного суду було скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. На даний час позивач звернувся з позовом в якому просить визнати фактичне прийняття ним спадщини, а тому дані позови в розумінні ст.549 Цивільного кодексу України не є аналогічними.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем
відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_2 своєчасно звернулась до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою, у зв»язку з чим 30 жовтня 2002 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_3 із заявою до Бориспільської міської державної нотаріальної контори не звертався.
Будучи допитаними в судовому засіданні в якості свідків зі сторони позивача, громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , показали суду, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину шляхом збирання врожаю на присадибній ділянці покійної, підтримував домоволодіння у належному стані, проводив ремонтні роботи.
Суд критично ставиться до показів свідків, оскільки пройшов значний проміжок часу і неможливо встановити достеменно, що ОСОБА_1 вступив в управління домоволодінням спадкодавця, а тому не бере дані покази до уваги, як доказ.
Між тим, задовольняючи позов суд виходить з того, що ОСОБА_1 фактично вступив у володіння спадковим майном, а саме з наданих суду позивачем ОСОБА_1 фотографій особистих речей спадкодавця ОСОБА_10 він став володіти кухонним посудом, господарським інвентарем, сувенірами та предметами домашньої обстановки.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що речі зображені на фото дійсно належали спадкодавцю і пропали з будинку відразу після його смерті. Разом з даними предметами пропали алюмінієві ложки.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 24.06.1983 року, чинної на момент відкриття спадщини, якщо заінтересованою особою протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини не було подано заяви про її прийняття, але дана особа вступила в управління або володіння спадковим майном то суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не продовження пропущеного строку.
Таким чином, суд задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині фактичного прийняття спадщини, задовольняє позов у визнанні недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнає за ним право власності на ? частину домоволодіння під №2 по вул. Рильського в с.Лозівка в м. Борисполі, Київської області, які є похідними від основної позовної вимоги.
У зв»язку з тим, що позов ОСОБА_1 задоволено судом в повному обсязі то судовий збір і судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 10, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 фактично вступив в володіння спадковим майном після смерті своєї баби ОСОБА_3, яка померла 07.12.2001 року.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори на ім.»я ОСОБА_2 30.10.2002 року, за реєстровим номером 3063.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 07.12.2001 року на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за адресою с.Лозівка в м.Борисполі, Київської області, вул. Рильського 2.
Судовий збір по справі в розмірі 300 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120 грн. 00 коп. сплачені позивачем ОСОБА_1 при подачі позову, стягнути з ОСОБА_2 на його користь.
Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис ОСОБА_11
З оригіналом згідно
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду ОСОБА_11