Справа № 1-96/2010 р.
Іменем України
02 квітня 2010 року м.Бориспіль Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді -Журавського В.В.
при секретарі -Хутінаєвій О.Ю.
за участю прокурора -Рифи Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не військовозлбов»язаного, в силу ст.89 КК України не судимого - у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,-
встановив:
03.04.2009 року, близько 22 години, 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходився біля кафе «Б-52», розташованого по вул.Київський Шлях 2/2, що в м.Бориспіль, Київської області, де відпочивав з друзями.
В цей час він помітив потерпілого ОСОБА_2, який проходив біля кафе. Помітивши потерпілого, якого він наглядно знав, але жодних стосунків не підтримував, ОСОБА_1 став ображати його нецензурною лайкою, але ОСОБА_2 не звертав на нього ніякої уваги.
ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок в частині відпочинку громадян, порушуючи встановлені у суспільстві правила поведінки, моральності, маючи на меті, супроводити свої дії насильством із заподіянням тілесних ушкоджень, умисно наніс удар потерпілому кулаком в обличчя, чим заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Крім цього, під час вчинення вищевказаних хуліганських дій ОСОБА_1, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого той впав і втратив свідомість.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої губи, забою м»яких тканин обличчя, голови, саден голови, забою головного мозку, забою шийного відділу хребта. Дані тілесні ушкодження за своїм характером потягли тривалий розлад здоров»я, на строк понад 21 день і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень сурудньої тяжкості.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, визнав цивільний позов на суму 23000 грн. та пояснив, що був раніше судимий за ч.1 ст.309 КК України з приводу вживання наркотиків. З того часу наркотики не вживає. Працює газозварником на пункті різки металу.
03.04.2009 року, близько 22 години 30 хвилин, він знаходився біля кафе «Б-52», розташованого по вул. Київський Шлях 2/2, що в м.Бориспіль, Київської області, де відпочивав з друзями. Під час відпочинку він випив дві пляшки пива.
В цей час він помітив потерпілого ОСОБА_2, який проходив біля кафе. Потерпілого він наглядно знав, але жодних стосунків не підтримував. Він покликав потерпілого, але той не звернув на нього ніякої уваги. Тоді він виражаючись в адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, наздогнав його та вдарив кулаком в обличчя.
Від удару потерпілий ОСОБА_2 впав на асфальт, а він пішов далі пити пиво. Будь якої причини бити ОСОБА_2 у нього не було.
У скоєному щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілого ОСОБА_2 та просить не позбавляти його волі.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні та визнавши цивільний позов на суму 23000 грн..
Тому суд, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасниками судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.
Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, що кваліфікується, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючими ознаками якої є прояв явної неповаги до суспільства, що супроводжується насильством із заподіянням тілесних ушкоджень.
Крім цього, знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, що кваліфікується, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.
Обираючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України не судимий, перебуває не обліку у лікаря нарколога, з приводу вживання наркотиків.
Злочин вчинений ОСОБА_1, передбачений ч.1 ст.296 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставиною, що у відповідності до ст..67 КК України, обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудному, у відповідності до ст..66 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2, який просить призначити ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і покладається у цьому на розсуд суду.
На підставі викладеного суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1 повинна бути обрана відповідно до тяжкості вчинененого ним злочину, в межах санкцій статтей, які передбачають покарання за дані злочини і вважає, що його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 на суму 23000 грн., з яких 3000 грн. матеріальна шкода, а 20000 грн. моральна - слід задовольнити і стягнути з ОСОБА_1, оскільки потерпілому завдана матеріальна шкода та він переніс моральні та фізичні страждання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.1 ст.296 КК України -2 роки обмеження волі;
за ч.1 ст.122 КК України -2 роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в три роки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов»язки:
-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і навчання;
-періодично реєструватись в органах кримінально виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу, засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу, підписку про невиїзд - залишити без змін.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, а всього 23000 (двадцять три тисячі) грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_4
З оригіналом згідно
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду ОСОБА_4