Справа № 1-446/2010 р.
Іменем України
19 листопада 2010 року м. Бориспіль Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді -Журавського В.В.
при секретарях -Хутінаєвій О.Ю., Леоненко А.О.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючу дружину, яка перебуває в стані вагітності, до затримання працюючого: слідчим слідчого відділення Бориспільського міського відділу (з обслуговування м. Борисполя та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області, маючого спеціальне звання: старший лейтенант міліції, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, - у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,-
встановив:
Судовим слідством у справі встановлено, що наказом заступника начальника ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 № 326 о/с віл, 18.05.10 ОСОБА_4 призначено слідчим слідчого відділення Бориспільського міського відділу (з обслуговування міста Борисполя та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області.
У відповідно до статей 22, 114 Кримінально-процесуального кодексу України та функціональних обов'язків, затверджених 01.06.10 начальником СУ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_7, ОСОБА_4, повинен був вжити всіх передбачених законом заходів для повного всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи; не допускати будь яких дій. що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості; обов'язково виконувати вказівки начальника слідчого підрозддлу; при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і провадження слідчих дій приймати самостійно, нести повну відповідальність за законне і своєчасне виконання цих рішень, тощо. Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній праві, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами установами і організаціями, посадовими особами і громадянами
Разом з тим, будучи слідчим, тобто службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище та має право приймати рішення правового характеру, маючи спеціальне звання - старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, всупереч своїм службовим повноваженням, шляхом вимагання, одержав хабар у вигляді грошових коштів в сумі 4000 доларів США від ОСОБА_8, за виконання в інтересах останнього, дій з використанням сйого службового становища, а саме: за винесення постанови про закриття кримінальної справи № 05-2223 за обвинуваченням останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з підстав передбачених КПК України.
Так, у провадженні слідчого відділення Бориспільського МВ (з обслуговування м. Борисполя та Бориспільського району) перебувала кримінальна справа № 05-2223, порушена 02.08.01 щодо ОСОБА_8 за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року). В ході досудового слідства у вказаній справі 27.02.01 ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у вчиненні вищевказаного злочину та 05.08.01 - оголошено в розшук.
28.07.10 у м. Варва Чернігівської області ОСОБА_8М затримано та 29.07.10, працівниками сектору карного розшуку доставлено до Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області.
Цього ж дня, тобто 29.07.10, за письмовою вказівкою начальника слідчого відділення Бориспільського МВ (з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київської області ОСОБА_9, кримінальну справу №05-2223 передано слідчому цього ж міськвідділу ОСОБА_4, який порушуючи вимоги ст. 113 КПК України, без винесення постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження, приступив до проведення досудового слідства та виконав ряд слідчих та процесуальних дій з ОСОБА_8, а саме: ознайомив останнього з постановою про порушення кримінальної справи та вручив її копію, обрав міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, роз'яснив права обвинуваченого, отримав відмову від захисника, пред'явив другий аркуш постанови про притягнення як обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України та допитав як обвинуваченого.
При цьому, ОСОБА_4 забов*язав ОСОБА_8 надати йому до 31.07.10 копію паспорту та довідки про звільнення з місць позбавлення волі.
О 10 години ранку 31.07.10, ОСОБА_8, перебуваючи у службовому кабінеті слідчого Кохана О.М № 74, який розташований на другому поверсі приміщення Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області по вул. Комуністичній, 4, у м. Бориспіль, передав йому запитувані документи, та попросив вирішити справу на його користь. В свою чергу ОСОБА_4 пообіцяв подумати та надав вказівку ОСОБА_8 зібрати характеризуючі особу дані, зокрема отримати від лікаря нарколога та лікаря психіатра довідки про перебування на обліку за місцем проживання, у суді копію вироку про попередню судимість та повідомив, що буде перебувати у відпустці до 14.08.10.
16.08.10 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 та домовився про зустріч наступного дня.
У подальшому, 17.08.10, близько 12 години, ОСОБА_8 зустрівся зі слідчим Коханом О.М. з метою з'ясування обставин подальшого руху кримінальної справи № 05-2223 за його обвинуваченням та попросив закрити вказану справу.
Під час розмови, в цей же день, яка відбулась поблизу приміщення Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області по вул. Комуністичній, 4 у м. Борисполі, а також у внутрішньому дворику цього ж приміщення, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_8, дізнавшись, що він пропонує за виконання свого прохання гроші, висунув останньому вимогу про передачу йому особисто грошових коштів в сумі 5000 доларів США за винесення постанови про закриття кримінальної справи № 05-2223, з розрахунку по 1000 доларів за кожен рік строку покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який може бути призначений судом.
ОСОБА_8, не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді засудження до реального строку покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, та усвідомлюючи, що без передачі хабара його прохання про винесення постанови про закриття кримінальної справи, виконане не буде, змушений був погодитись на вимогу ОСОБА_4, і в ході розмови вони домовились з останнім про зменшення суми хабара до 4000 доларів США.
20.08.10, приблизно о 15 годині, слідчий слідчого відділення Бориспільського | МВ (з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області старший лейтенант міліції ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на отримання від ОСОБА_8 хабара за виконання в інтересах останнього дій з використанням свого службового становища, а саме: за винесення постанови про закриття кримінальної справи № 05-2223 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з підстав передбачених КПК України, відповідно до попередньої домовленості, знаходячись за кермом автомобіля «КІА-Серато», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10, на розі вулиці Комуністичній та провулку Ленінградського у м. Бориспіль, зустрівся з ОСОБА_8, якого запросив до салону вказаного автомобіля, де останній, на вимогу ОСОБА_4
О.М. передав обумовлений хабар у вигляді грошових коштів в сумі 4000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 20.08.10 становить у національній валюті України 31561,2 гривень), поклавши їх за вказівкою ОСОБА_4 у підстаканник між сидіннями водія та пасажира. Одержавши обумовлений хабар, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8, що постанову про закриття кримінальної справи надасть йому після 25.08.10, після чого був затриманий працівниками СБ України.
Отримання хабара ОСОБА_4 було поєднано з його вимаганням - умисним створення ним умов, за яких ОСОБА_8 був змушений дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та законним інтересам.
Підсудний ОСОБА_4, в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що наказом заступника начальника ГУ МВС України в Київській області його було призначено слідчим слідчого відділення Бориспільського міського відділу (з обслуговування міста Борисполя та Бориспільського району) ГУ МВС України в Київській області.
В його провадженні Бориспільського МВ ВС перебувала кримінальна справа, порушена щодо ОСОБА_8 за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року). В ході досудового слідства у вказаній справі відносно ОСОБА_8 іншим слідчим була винесена постанова про притягнення, як обвинуваченого у вчиненні вищевказаного злочину та оголошено його розшук.
У кінці липня 2010 року у м. Варва Чернігівської області ОСОБА_8М затримано і доставлено до Бориспільського МВ ВС.
В той же день, за письмовою вказівкою начальника слідчого відділення ОСОБА_9, кримінальну справу відносно ОСОБА_8М він прийняв до свого провадження і приступив до проведення досудового слідства та виконав ряд слідчих та процесуальних дій з ОСОБА_8, а саме: ознайомив останнього з постановою про порушення кримінальної справи та вручив її копію, обрав міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, роз'яснив права обвинуваченого, отримав відмову від захисника, пред'явив постанову про притягнення як обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України та допитав, як обвинуваченого.
Потім він забов*язав ОСОБА_8 надати йому копію паспорту, довідки про звільнення з місць позбавлення волі.
Коли ж ОСОБА_8 приніс йому ці документи то в розмові з ним попросив вирішити справу на його користь. Він пообіцяв подумати та сказав зібрати характеризуючі особу дані, зокрема отримати від лікаря нарколога та лікаря психіатра довідки про перебування на обліку за місцем проживання, у суді копію вироку про попередню судимість і наступну зустріч відклав до виходу з відпустки.
Після виходу з відпустки йому зателефонував ОСОБА_8 та вони домовились про зустріч наступного дня.
На слідуючий день, а це було 17.08.10, близько 12 години, біля приміщення Бориспільського МВ ВС, ОСОБА_8 попросив закрити його справу. Тоді він висунув останньому вимогу про передачу йому особисто грошових коштів в сумі 5000 доларів США за винесення постанови про закриття кримінальної справи. ОСОБА_8 погодився, але попросив про зменшення суми до 4000 доларів США.
20.08.10, приблизно о 15 годині, попередньо домовившись про місце зустрічі, на розі вулиці Комуністичної та провулку Ленінградського у м. Бориспіль, зустрівся з ОСОБА_8, якого запросив до салону свого автомобіля, де той передав йому гроші, поклавши їх у підстаканник між сидіннями водія та пасажира. Гроші він не встиг перерахувати, оскільки був затриманий працівниками СБ України.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасниками судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що він позбавлений права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.
Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара.
Обираючи покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, його вік, сімейний стан, відношення до вчиненого злочину, обставини, що обтяжують і пом»якшують покарання. Підсудний ОСОБА_4 по місцю навчання в Донецькому юридичному інституті при Донецькому національному університеті, роботі в Сакському МРВ ГУ МВС України в АР Крим, Переяслав-Хмельницькому РВ ГУ МВС України в Київській області, Бориспільському МВ ГУ МВС України в Київській області та по місцю проживання характеризується позитивно, має ряд заохочень керівництва МВС України, нагороджений відзнакою МВС України «За відзнаку в службі 2 ступеня»на обліках у лікарів наркологів-психіатрів не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина, вагітну дружину.
Згідно довідок наданих суду, ОСОБА_11 знаходиться на 32 тижні вагітності з діагнозом «Пахова грижа, загроза передчасних пологів», не працює.
Син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вересні 2010 року переніс операцію з приводу пахової грижі.
Обставин, що у відповідності до ст.67 КК України, обтяжують покарання яке має бути призначене підсудному ОСОБА_4 не встановлено.
До обставин, що пом'якшують покарання, яке має бути призначене підсудному ОСОБА_4, у відповідності до ст..66 КК України, суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітнього сина та вагітної дружини.
На підставі викладеного суд вважає, що міра покарання підсудному повинна бути обрана відповідно до тяжкості вчиненого ним злочину, в межах санкції ч.2 ст.368 КК України і його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, оскільки знаходячись тривалий час під вартою підсудний ОСОБА_4 зробив для себе належні висновки і запевнив суд про недопущення порушень закону в майбутньому, а тому керуючись вимогами ст.ст.75, 76 КК України звільняє його від відбуття основного покарання з випробуванням та встановлює ОСОБА_4 іспитовий строк.
Разом з тим, у відповідності до ст.77 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 52 КК України, а саме - позбавлення спеціального звання, оскільки своїм вчинком ОСОБА_4 дискредитував органи внутрішніх справ і не має права носити звання старший лейтенант міліції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, і призначити йому покарання - 5 (п»ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах внутрішніх справ, з конфіскацією належного йому на праві власності майна, з позбавленням спеціального звання «старший лейтенант міліції».
У відповідності до ст.75, 76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття основного покарання встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та покласти на нього наступні обов»язки:
-не виїзджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
-періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
До вступу вироку в законну силу, засудженому ОСОБА_4 обрати міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі: два цифрові носії CD-RW, CD-R, диктофон «Самсунг» залишити зберігати при справі.
Грошові кошти в сумі 4000 (чотири) тисячі доларів США, які зберігаються в ФЕУ СБ України залишити в їх віданні, користуванні та розпорядженні.
Автомобіль «КІА-Серато» д.н.з. НОМЕР_2, який зберігається в Службі безпеки України, повернути законному володільцю ОСОБА_10.
Посвідчення водія на ім»я ОСОБА_4 йому повернути.
Службове посвідчення співробітника ОВС ОСОБА_4, яке зберігається в камері схову речових доказів прокуратури Київської області повернути до ГУ МВС України в Київській області, технічний паспорт на автомобіль «КІА-Серато», державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_10.
Системний блок комп»ютера, два мобільні телефони, зв»язку ключів з печаткою №22, які зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури Київської області повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_12
З оригіналом згідно
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду ОСОБА_12