Справа № 359/5198/15-ц
Провадження № 2/359/1732/2015
22 липня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Гомолі О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог : Служба у справах дітей та сімї Бориспільської міської ради Київської області про встановлення місця проживання дитини, -
11 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із зазначеним позовом, з проханням : визначити з 03 травня 2015 року місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ним, ОСОБА_1 за адресою : Київська область, м. Бориспіль, провул. Л. Толстого, буд. 22-а.
Вимоги обґрунтовано тим, що з 07 серпня 1993 року по 18 вересня 2014 року позивач перебував з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які після розірвання шлюбу проживають разом з ним у будинку його матері ОСОБА_5 за адресою : Київська область, м. Бориспіль, провул. Л. Толстого, 22-а. Відповідач свого ставлення про місце проживання дітей не висловила та не заперечує.
З урахуванням позовних вимог та вимог ст. 19 Сімейного кодексу України, ухвалою суду від 08.07.2015 року відкрито провадження по справі та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено : Службу у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в п.3 прохальної частини позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, натомість надала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Натомість, до суду направила заяву, в якій розгляд справи просила здійснити у її відсутність та при вирішенні справи по суті врахувати інтереси малолітніх дітей.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з 07 серпня 1993 року по 18 вересня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 18 вересня 2014 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ОК № 097263 від 18.09.2014 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с. 4).
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей- син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ТП № 054976 виданого 20.01.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лугинсько-го району Житомирської області (а.с. 7) та дочка ОСОБА_4, 20.02.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ТП № 129650 виданого 11.04.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лугинського району Житомирської області (а.с. 8).
З акту обстеження умов проживання (а.с.9) встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з дітьми та зі своєю мамою ОСОБА_5 Даний будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 5). Будинок придатний для користування сім”ї, діти мають окремі кімнати для проживання.
Відповідач не висловила свого ставлення про місця проживання дочки та сина.
Стаття 3 Конвенції про права дитини, схвалена Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікована Постановою Верховної Ради України за № 789-ХІІ від 27.02.1991 року , проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкра-щому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до вимог ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також зобов'язані поважати дитину.
Згідно вимог ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст.19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом з тим, на момент розгляду справи в суді сторони не звертались до органу опіки та піклування по вирішення спору. Висновку третьої особи без самостійних вимог щодо розвязання спору немає. Проте, представник Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області подала до суду заяву, якою при вирішенні спору поклалась на думку суду та при вирішенні справи просила врахувати інтереси дітей.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги те, що мати дітей позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо місця проживання дітей з батьком, суд прийшов до переконання про необхідність задовольнити позовні вимоги про визначення місця проживання дітей разом з батьком ОСОБА_1
Разом з тим, мати дітей ОСОБА_2 не обмежена у своєму праві на спілкування з дітьми, турботу відносно дітей та участь у їх вихованні, і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дітей щодо встановлення часу спілкування, або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені ОСОБА_1 під час звернення до суду з даним позовом (а.с. 1).
На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 141, 150, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст. 3 Конвенції про права дитини, принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст. 10, 11, 57- 60, 174, 208- 209, 212-215, 218, 293 - 294 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини, третя особа : Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області - задовольнити.
Визначити з 11 червня 2015 року місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком - ОСОБА_1 за адресою : Київська область, м. Бориспіль, провул. Л. Толстого, буд. 22-а.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстро-вана за адресою : АДРЕСА_1, паспорт серії СМ № 896449 виданий 05 грудня 2006 року Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії ВН № 611192 виданий 08 січня 2014 року Лугинським РС УДМС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В.Яковлєва