Справа № 357/8651/15-ц
2/357/2981/15
Категорія 45
30 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Антко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, як законного представника ОСОБА_3, третя особа : Служба в справах дітей при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що є власником квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі з 1970 року зареєстровані позивач та її син, на прохання якого позивач зареєструвала в цій квартирі невістку та з 12.06.2012 року свою онучку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. На початку вересня 2013 року невістка забрала невістка забрала всі документи і свою доньку ОСОБА_3 і виїхали проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ. З вересня 2013 року позивач не підтримує відносини з родиною сина. Онучка не приїздила до позивача, не виявляла бажання проживати в її квартирі, а тому ОСОБА_1 просить суд визнати свою онучку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою №75 в буд. № 83 по вул. Шевченка в м. Біла Церква.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2, батько та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належно, направив суду лист де просив проводити розгляд даної справи за його відсутності, позов визнав повністю.
Третя особа не направила до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно , заяв та клопотань суду не подавали.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно свідоцтва на право власності на житло № 23656 від 22.07.1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної власності належить АДРЕСА_2. Та 06.04.2005 року ОСОБА_2 подарував свою частину (1\2) спільної квартири матері ОСОБА_1 Наведені обставини підтверджуються копією свідоцтва на право власності на житло та копією договору дарування частини квартири (а.с.5,6).
Встановленим є те, що відповідно до довідки № 815 від 15.06.2015р. в зазначеній квартирі зареєстровані позивач з 13.10.1998 року та її син ОСОБА_2 з 03.02.1996 року., також, зареєстрована онука ОСОБА_3 з 12.06.2012 року (а.с.8). А невістка позивача, ОСОБА_4 Веніамінова, яка була також, зареєстрованою в даній квартирі з 28.11.2006 р., визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 11.06.2015 року по справі № 357\3939\15-ц. Дане підтверджено копією рішення суду (а.с.14-16).
Відповідно до свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.11).
Відповідно до адресної довідки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована по адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).
Як пояснила в судовому засіданні позивач, її син в 1999 році привіз з Росії свою дружину з малолітньою донькою ОСОБА_3, але спільне життя не склалося, невістка позивача забажала повернутися в Удмуртію та у вересні 2013 року забрала свою доньку ОСОБА_3 і виїхали разом на постійне місце проживання в Удмуртську Республіку Російської Федерації та при цьому не знялися з реєстрації в квартирі позивача.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають по-сусідству з позивачем, суду показали, що з вересня 2013року не бачили в помешканні позивача ні ОСОБА_3, ні її батьків. Зокрема, свідок ОСОБА_5 суду показала, що невістка позивача повідомляла про свій намір повернутися в Росію на постійне проживання. Позивач проживає сама в своїй квартирі, самостійно утримує помешкання.
В судовому засіданні встановленим є те, що ніяких домовленостей чи договорів на користування житлом між сторонами не виникало, встановленим є і те, що всі витрати по утриманню своєї квартири несе позивач самостійно, а реєстрація доньки відповідача ОСОБА_2 в зазначеній квартирі спричиняє незручності позивачу, як власнику квартири, створює перешкоди в оформленні субсидії.
Згідно ст. 405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що донька відповідача без поважних причин не проживає в квартирі позивача більше року, її батьки не ставили питання про вселення ОСОБА_3 у вказане помешкання, добровільно залишили житло у вересні 2013 року, а тому суд вважає за можливе визнати неповнолітню ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житлом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 317,391,405 ЦКУкраїни, ст. ст. 10, 60, 88, 212 - 215, 224 - 227,296 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування квартирою №75 в будинку №83 по вул.. Шевченка в м. Біла Церква Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 04.08.2015 року.
Суддя ОСОБА_8