Справа № 357/9094/15-а
2-а/357/765/15
30 липня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 18.06.2015 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Цю постанову позивач вважає протиправною, оскільки в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, він мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, показував його інспектору ДПС, який зупинив транспортний засіб, але не передав інспектору в руки, крім того, при винесенні постанови не враховано дані про особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, до уваги не прийнято його пояснення. Позивач просив суд визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 527202 від 18.06.2015 року протиправною та скасувати її.
В суді позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач позов не визнала та пояснила, що оскаржувану постанову нею було винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.06.2015 року, який складено інспектором ДПС ОСОБА_3, до протоколу було додано письмові пояснення двох свідків, які стали очевидцями даного адміністративного правопорушення, справу розглянуто в присутності позивача, під час розгляду справи від нього ніяких заяв, клопотань не надходило, постанову винесено з дотриманням всіх вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 18.06.2015 року старшим інспектором ВДАІ з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ПС2 № 527202 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ним п. 2.1 ПДР України, а саме за те, що він 14.06.2015 року о 22 год. в с.Фастівка по вулиці Радянській керував автомобілем НОМЕР_1 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом, ОСОБА_4 посвідчення водія АІВ 174937 категорії «В» отримував, на обліку позбавлених права керування не перебуває, що слідує з копії вказаної постанови .
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
За п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса /договору/ обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /страхового сертифіката «Зелена картка»/, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вказано в п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення.
Відповідно до ст.251 КпАПУ доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В даному випадку підставою для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є фіксування правопорушення в протоколі про адмінправопорушення.
Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 593356, його складено 14.06.2015 року о 22 год.10 хв. інспектором ДПС ВДАІ ОСОБА_3, в протоколі викладено обставини вказаного вище правопорушення, позивач від підпису в протоколі відмовився, про що зазначено в протоколі і що засвідчили своїми підписами два свідки.
За ч.1 ст.256 КпАПУ у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
В даному протоколі вказано всі необхідні відомості.
Як передбачено ст.245 КпАПУ, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає необгрунтованими посилання позивача на те, що оскаржувану постанову винесено за відсутності доказів скоєння ним адміністративного правопорушення.
Як вказано вище в постанові, одним із доказів по справі є протокол про адміністративне правопорушення, в якому відображено фактичні дані, що мають значення для вирішення даної справи.
Крім того, відповідачем надано до суду письмові пояснення двох свідків -ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 14.06.2015 року, які вказують на те, що стали очевидцями, як водій автомобіля ВАЗ 21099 н.з. АІ 5280 ВХ відмовився пред'являти працівникам ДАІ, які зупинили цей транспортний засіб, посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль.
Про те, що ці пояснення додаються до протоколу, заначено в самому протоколі.
Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка -інспектора ДПС ОСОБА_3, який складав вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів в суді, свідок показав, що 14.06.2015 року він разом з інспектором ДПС ОСОБА_7 несли службу на маршруті № 61.3.2, в селі Фастівка Білоцерківського району на вулиці Радянській було зупинено автомобіль ВАЗ 21099 н.з. АІ 5280 ВХ, оскільки виникли підозри, що транспортним засобом керує особа в стані сп'яніння, водій транспортного засобу відмовився надавати інспектору Кобилінському М.М. посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, а тому відносно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, вони також запросили очевидців, які написали письмові пояснення.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Отже, суд приходить до висновку, що факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, підтверджено в судовому засіданні належними доказами.
При вирішенні спору судом не можуть прийматися до уваги посилання позивача на те, що протокол про адмінправопорушення було складено не за місцем вчинення правопорушення, копію протоколу він одержав тільки 18.06.2015 року, а тому постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності є протиправною.
За положеннями ст.259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
В судовому засіданні було встановлено, що скласти протокол на місці вчинення правопорушення було неможливо, оскільки позивач не повідомляв даних про свою особу, не надавав жодних документів працівникам ДАІ, а тому протокол складено тоді, коли особу позивача було встановлено, справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності розглянуто відповідачем за участю позивача, він мав можливість під час розгляду справи надавати пояснення, докази.
За ст.293 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
А тому проаналізувавши докази по справі, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову було винесено уповноваженою особою в межах її компетенції, вид адмінстягнення обрано в межах санкції статті КУпАП, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, посадовою особою при винесенні постанови було з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не було також порушено порядок і строки розгляду справи.
Отже, підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адмінвідповідальності серії ПС2 № 527202 суд не вбачає і відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 126, 245, 251, 256, 258, 259, 269, 280,293 КУпАП , п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 /зі змінами/, ст.ст.6,17,18, 72, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8