Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
29 липня 2015 року справа №805/504/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.,
суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д..
за участі позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року по адміністративній справі № 805/504/15-а за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач-2), Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (далі - відповідач-3) про:
- визнання незаконним та скасування наказів Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7 № 805 від 29 липня 2014 року та № 1535 від 12 серпня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у відповідності до п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу;
- поновлення капітана міліції ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділення держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;
- стягнення з Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення судом рішення;
- визнання незаконним та скасування наказу № 333 л/с від 5 вересня 2014 року начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в частині встановлення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні 16 років 0 місяців 1 день.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що він не обізнаний, за які саме дії, які були кваліфіковані як такі, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, стали підставою прийняття вищезазначених наказів. Позивач вважав, що був звільнений з порушенням порядку дисциплінарного стягнення у виді звільнення, оскільки з наказом про призначення службового розслідування та з результатами його проведення ознайомлений не був, пояснень від нього не витребували. Вказував, що вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу не здійснював.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року позовні вимоги задоволені частково, а саме:
- визнано незаконним та скасовано наказ Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7 № 805 від 29 липня 2014 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у відповідності до п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу.
- визнано незаконним та скасовано наказ Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7 № 1535 від 12 серпня 2014 року в частині в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у відповідності до п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу.
- поновлено капітана міліції ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділення держаної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 13 серпня 2014 року.
- зобов'язано Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по день фактичного поновлення на посаді (включно) за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, виплачених позивачу після його звільнення.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено (т.2 а.с.146-153).
Суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення позивача на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114).
Не погоджуючись з таким рішенням місцевого суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що посилання суду першої інстанції на те, що прокуратурою Донецької області винесено постанову від 21.11.2014 року про закриття кримінального провадження за №42014050000000698 у зв'язку з відсутністю в діянні працівників ВДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, зокрема ОСОБА_2, як на один з доказів, що свідчить про не скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, є не обґрунтованим.
За вказаними процесуальними документами особи рядового і начальницького складу підлягають звільненні згідно п. 67 Положення № 114, а не за п. 66 Положення № 114.
Постанова Прокуратури Донецької області про закриття кримінального провадження від 21 листопада 2014 року, на яку посилається суд першої інстанції у постанові, не є належним доказом у справі у розумінні ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, які б спростовували скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Звільнення особи рядового і начальницького складу за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Також зазначає, що в наказі МВС України від 29.07.2014р. №805 були встановлені обставини безвідповідального ставлення працівників Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, у тому числі і ОСОБА_2 до виконання службових обов'язків, свідомої зради інтересам служби, що виразилося у сприянні та співпраці з представниками так званої «Донецької народної республіки» (далі - «ДНР») та незаконно створених воєнізованих формувань, злочинних угруповань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України та ведуть бойові дії на території України. Проведеною працівниками ДВБ МВС України перевіркою було встановлено, що саме позивач здійснював документування порушників Правил дорожнього руху України, виявлених представниками «ДНР» (т.2 а.с.157-166).
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 КАС України, в тому числі в режимі відео конференції за приписами статті 122-1 КАС України. Представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач з 2000 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ і направлений для проходження служби у відділення ДАІ Слов'янського РОВД УДАІ Головного управління МВС України в Донецькій області та було присвоєно звання молодший сержант міліції. За період роботи в органах внутрішніх справ позивачу присвоювалися чергові спеціальні звання, останнє присвоєне спеціальне звання - капітан міліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2014 року № 805 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій та Луганській областях» за порушення положень Конституції України, інших законів України та відомчих нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України з питань дотримання особовим складом дисципліни, законності, недопущення злочинних та інших протиправних дій, а також Присяги працівника органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_2, старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення № 114 (т.2 а.с.49-53).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 серпня 2014 року № 1535 о/с, відповідно до Положення № 114 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) капітана міліції ОСОБА_2 (М-223334), старшого інспектора відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району (м. Слов'янськ) управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області (т.2 а.с.54).
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності звільнення позивача за ознаками порушення ним п. 66 Положення № 114.
Згідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна службу є державною.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу». Згідно зі ст.ст. 9 і 30 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).
Відповідно до статті 18 Закону № 565-ХІІ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року затверджено Положення № 114.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Як вбачається зі статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень, а статтями 16 та 18 - строк їх накладення та виконання відповідно.
Пунктом 66 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Відповідно до п. 62 Положення № 114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Як вбачається з Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2014 року № 805, яким за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і молодшого начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_2 (М-223334), старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району (м. Слов'янськ) управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Цим наказом встановлено, що позивач сприяв та співпрацював з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України і ведуть бойові дії на території держави (т.2 а.с.49-53).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 серпня 2014 року № 1535 о/с «По особовому складу» позивача звільнено у запас за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т.2 а.с.54).
Підставою для прийняття спірних наказів стало встановлення під час проведення службової перевірки обставин, а саме, скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
На підтвердження викладеного, відповідачем надано висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 29 липня 2014 року (далі - висновок службового розслідування), який складений за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2014 року № 745 відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (т.2 а.с.55-71).
Даним висновком службового розслідування встановлена причетність позивача до протиправних дій та зв'язків з так званою «Донецькою Народною Республікою». Висновком службового розслідування встановлено, що 12 квітня 2014 року о 8-00 годин озброєними представниками захоплено адміністративне приміщення Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України. В подальшому, коли лідери терористичної організації продовжували реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини її території, позивач продовжував працювати та виконувати накази озброєних представників. Зазначене у висновку службового розслідування також підтверджується табелем роботи особового складу ВДАІ м. Слов'янськ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за квітень 2014 року, журналом патрулювання та книгою постових відомостей за цей період.
Також, в матеріалах справи містяться пояснення позивача, в яких він підтверджує факт роботи в 12 квітня по 5 липня 2014 року з незаконними озброєними формуваннями, які захопили Слов'янськ, а саме: оформлення адміністративних матеріалів про дорожньо-транспортні пригоди (правопорушення) у Слов'янському міському відділу міліції захопленого цими формуваннями, до якого позивач заходив та виходив під їх конвоєм (т.2 а.с.76-79)
Із письмових пояснень ОСОБА_2 від 25.07.2014р., письмових пояснень ОСОБА_8 від 25.07.2014р., письмових пояснень ОСОБА_9 від 26.07.2014р. вбачається, що співробітники державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області складали матеріали про адміністративні правопорушення в період часу з 12.04.2014р. по 05.07.2014р. в приміщенні Слов'янського МВ (де знаходилася комендатура «ДНР») під пильним наглядом озброєних представників «ДНР», які зазначалися в якості понятих (т.2 а.с.72-79).
В той же час, відповідно до приписів частини першої статті 5 Закону № 565-ХІІ міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
В судовому засіданні позивач не заперечував, що в період з 12 квітня 2014 року по 02 травня 2014 року працівники ДАІ не здійснювали нагляд за дорожнім рухом, однак він, за вказівкою свого безпосереднього керівника, прибував до одного з приміщень, належних Слов'янському органу внутрішніх справ, де перебували, в тому числі, представники незаконних озброєних формувань. Саме останніми туди доставлялись цивільні особи, які, на думку представників незаконних озброєних формувань, вчиняли правопорушення. ОСОБА_10, не виявляючи безпосередньо факту скоєння правопорушення, не доставляючи (не затримуючи) фактично таких цивільних осіб, на вимогу представників незаконних озброєних формувань склав протокол про адміністративне правопорушення під пильним наглядом озброєних представників «ДНР», які зазначалися в якості понятих.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апелянта, що такими діями представники правоохоронних органів України фактично співпрацювали з представниками незаконно створених воєнізованих формувань, виконуючи їх вказівки, що призводило до утвердження негативної суспільної думки населення щодо підпорядкованості та діяльності взагалі органів правопорядку України, є несумісним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечить змісту Присяги працівників внутрішніх справ, оскільки підриває довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому, принижує їх авторитет.
Тобто, службовою перевіркою та поясненнями позивача, наданими в межах проведеної працівниками МВС України перевірки, та долучених до матеріалів судової справи, встановлений факт співпраці позивача з незаконно створеними воєнізованими формуваннями, що в свою чергу дискредитує звання рядового і начальницького складу та є підставою для звільнення за п. 66 Положення № 114. Матеріали службової перевірки оцінюються судом за правилами частини першої статті 70 КАС України.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача, посилаючись на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області про закриття кримінального провадження від 21 листопада 2014 року, яким кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014050000000698 від 09 жовтня 2014 та закрито у зв'язку з відсутністю в діянні працівників ВДАІ м. Слов'янська УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області, зокрема позивача, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України, оскільки законодавець не визначає обов'язковою умовою для звільнення особи за п. 66 Положення № 114 притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Отже, посилання апелянта на співпрацю із незаконними збройними формуваннями є обґрунтованими та такими, що доводить дискредитацію звання працівника органу внутрішніх справ. Колегія суддів вважає, що сам факт виконання функціональних обов'язків в період захоплення приміщення Слов'янського міського відділу міліції, при проголошенні влади незаконних збройних формувань, «народного мера», беззаперечно доводить дискредитацію. Позивач мав можливість подати рапорт про неможливість виконання повноважень без будь-яких вказівок керівництва, натомість продовжував виконувати владні функції, фактично виконуючи вказівки представників незаконно створених воєнізованих формувань.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є підставою для визнання оскаржуваних наказів Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2014 року № 805 та № 1535 о/с від 12 серпня 2014 року протиправними та їх скасування в частині звільнення позивача та вважає його помилковим.
Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що звільнення позивача відбулося за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту.
Відтак, статті 12-18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та положення Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.04.2013 № 541/23073, які регулюють порядок накладення та виконання дисциплінарних стягнень, при звільненні особи за п. 66 (за дискредитацією) Положення № 114 не застосовуються.
Щодо висновку суду першої інстанції стосовно відсутності повноважень у Міністра внутрішніх справ України на звільнення осіб з посад, які не віднесені до Переліку № 2 до наказу МВС України від 30.06.2011 року № 378, колегія суддів враховує наступне.
Згідно до статті 7 Закону № 565-ХІІ Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво міліцією України.
Згідно до пп. 1 п. 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 383/2011, Міністр внутрішніх справ України очолює МВС України та здійснює керівництво його діяльністю. Підпунктом 21 Положення визначено, що Міністр підписує накази МВС України, у тому числі накази по особовому складу.
Аналізуючи приведені норми Законів та Положення, колегія суддів вважає, що делегування Міністром внутрішніх справ України повноважень начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях щодо призначення, переміщення та звільнення працівників ГУМВС, УМВС (за винятком посад, зазначених у Переліку № 2), не позбавляє керівника Міністерства права приймати рішення про звільнення осіб рядового і начальницького складу, не зазначених у Переліку № 2 до наказу МВС України від 30.06.2011 року № 378.
Враховуючи правомірність звільнення позивача із займаної посади, колегія суддів дійшла висновку, що вимога про поновлення його на посаді та стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді не підлягає задоволенню.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно звільнено позивача із займаної посади за скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 КАС України.
В повному обсязі постанова виготовлена 30 липня 2015 року.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року по справі №805/504/15-а - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
ОСОБА_11