21 липня 2015 року м. Київ К/9991/44487/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Кобилянського М.Г.,
Кочана В.М.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянки Сомалі ОСОБА_5 про адміністративне затримання,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року,
3 квітня 2012 року Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області (далі - Управління) звернулось до суду із позовом до громадянки Сомалі ОСОБА_5 про її затримання та примусове утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги Управління посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що громадянка Сомалі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з її слів), нелегально прибула в Україну з території Російської Федерації без документів, які б посвідчували її особу та надавали право перебування на території України. Власного житла, приймаючої сторони, законних джерел існування на території України вона не має, у шлюбі з громадянином України не перебуває та ніхто з її близьких родичів не є громадянином України. Із заявою до Управління про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не зверталася.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
Пунктом 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 жовтня 2007 року № 390, встановлено, що поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 183-5 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України.
Виходячи з положень частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та приписів частини першої статті 183-5 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення можливості подальшого видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
Отже, адміністративний суд не має повноважень на затримання іноземця чи особи без громадянства до вирішення питання про примусове видворення такої особи, а за перевіркою матеріалів справи та доводів на які посилається позивач, дане питання не вирішувалось.
Враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог Управління про затримання та примусове утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянки Сомалі ОСОБА_5 без попереднього вирішення питання про її примусове видворення.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, то, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Швець
М.Г. Кобилянський
В.М. Кочан