Справа №2003/488/12
2/2003/143/12
21 травня 2012р. Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Павлюченко С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та закриття виконавчого провадження про стягнення аліментів ,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 20 листопада 2000 р., під час шлюбу з відповідачкою, у них народився, як він вважав, син ОСОБА_3.
Після розірвання шлюбу з відповідачкою він сплачував аліменти на її користь на утримання дитини.
Однак, рішенням Близнюківського районного суду від 30 березня 2012 р. було встановлено, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3.
За таких обставин вважає, що відповідачка повинна відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду, яка складається з витрат на послуги адвоката в сумі 3000 грн., витрат на проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 4102 грн., а також суми сплачених на протязі 10 років аліментів в розмірі 10581,85 грн.
Крім того, вважає, що своїми діями відповідачка завдала йому моральних страждань від приниження, обману та цинізму, тому просить стягнути з неї в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн..
Перевіривши дотримання позивачем вимог, які пред'являються до позовних заяв, знаходжу, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона цим вимогам не відповідає зі слідуючих підстав:
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виходячи з вимог ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з суті позову, позивачем заявлені три вимоги: немайнового характеру- про закриття виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди ; майнового характеру - про стягнення матеріальної шкоди.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.80 ЦПК України, у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
Ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру встановлена в розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати, тобто 107,3 грн.
Отже, загальна сума судового збору в даному випадку складе : 214,6 + 107,3 +107,3=429,2 грн.
Однак, в порушення цих вимог, позивачем документи про сплату судового збору надані лише на суму 276,85 грн., тобто недоплаченою є сума 152,35 грн.
.
Відповідно до п.п.5 та 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Однак, в порушення цих вимог, позивач, ставлячи питання про стягнення моральної шкоди, не зазначив, якими безпосередньо неправомірними діями відповідачки завдані йому моральні страждання; з яких міркувань він виходив визначаючи розмір моральної шкоди та чим все це підтверджується.
Також, ставлячи питання про закриття виконавчого провадження, позивач не вказав, яким саме нормативним актом передбачено прийняття такого рішення судом.
Не вказані і докази, які підтверджують понесені витрати на оплату послуг адвоката.
Відповідно до ст.121 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір справи підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
А тому, керуючись ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та закриття виконавчого провадження про стягнення аліментів залишити без руху, надавши строк для усунення відмічених недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: