Справа № 2003/2-а-2235/2011
14 вересня 2011р. Близнюківський районний суд Харківської області в особі головуючого - судді Павлюченка С.В., розглянувши у скороченому провадженні в смт.Близнюки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області про визнання дій протиправними та покладення обов'язку здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, заборони на майбутнє дій, які звужують зміст та обсяг його права на отримання державної пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії в залежності від групи інвалідності, яку він буде мати на момент виплати пенсії, згідно до Постанов Кабінету Міністрів України №№ 894 та 1293 від 13.07.2004 року та 27.12.2005 року відповідно, доплат до пенсії, як інваліду війни залежно від групи інвалідності та зобов'язання відповідача здійснити нарахування пенсії як інваліду ЧАЄС ІІ групи відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з липня 1996 року, зобов'язати відповідача починаючи з липня 1996 року установити підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54”починаючи з 01.08.2004 року, постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з січня 2006 р. з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді від 02.09.2011 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на звернення до суду та позов в частині задоволення вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 липня 2006 року по 28 лютого 2011 року залишено без розгляду. В іншій частині відкрито скорочене провадження, оскільки позивачем пред'явлено вимогу, передбачену пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Відповідачем були подані заперечення проти позову, згідно яких відповідач наполягав на вчиненні всіх дій щодо перерахунку пенсії позивачу згідно діючого законодавства та не мав правових підстав для нарахування підвищення, позов просив залишити без задоволення.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії по інвалідності особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З матеріалів справи не убачається, що зазначені вимоги як Закону, так і Постанов КМ України, на які посилається позивач, відповідачем не дотримуються .
Норми статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме підвищення до пенсії як інваліду війни 200, 350 або 400% мінімальної пенсії за віком в залежності від групи інвалідності були чинними до 01.01.06 року).
Коефіцієнти, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 1293 та відсоток - Постановою № 894 не можуть застосовуватися до розміру пенсій, обчисленої відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щодо вимог позивача відшкодувати інфляційні витрати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також трьох процентів річних від простроченої суми з урахуванням раніше виплачених сум, то вони не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 до об”єктів індексації, визначної п. 2 не відносяться: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними. Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 94, 158, 159, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя: