Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
13 листопада 2013 року Справа № 811/2599/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
при секретарі - Таранусі Т.М.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування п.2,3,4,6 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 22.07.2013 №11-07-14-14/4493,-
Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства (в подальшому -позивач) звернулося з позовом до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області ( в подальшому -відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т. 1., а.с. 172-173), просить визнати протиправними та скасувати п.п.2,3,4,6 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 22.07.2013 №11-07-14-14/4493.
Позов обґрунтовано тим, що п.п.2, 3, 4, 6 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 22.07.2013 №11-07-14-14/4493 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.
Щодо необґрунтованості п.2 вимоги позивач зазначив, що розрахунки нормативної чисельності машиністів насосних установок здійснювалось відповідно до підзаконних нормативних актів. Необхідність машиністів на Новгородківській та Кіровоградській зрошувальних системах обумовлена наявністю договорів та протоколів намірів про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур.
Також, надбавки за стаж роботи, що нараховувались та виплачувались, за спеціальністю машиніст встановлені згідно п. 5.7.7 Колективного договору Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства на 2009-2013 роки та додатку № 12 до нього.
Позивача вважає необґрунтованим п.3 вимоги оскільки, при проведенні розчищення річки Інгул роботи здійснено в межах кошторисної документації, з витратою паливо - мастильних матеріалів, які не перевищили фактично використаних машиногодин та кількості паливо - мастильних матеріалів підсумкової відомості ресурсів, про що позивачем разом із замовником робіт складено протоколи від 01.09.2010 та 01.08.2012
Щодо пункту 4 вимоги, то позивач вважає недоведеним твердження відповідача щодо виникнення нестачі при перевезенні і оприбуткуванні деревини від видалення дерев при проведенні робіт з розчищення р. Інгул, оскільки дані зобов'язання виникають лише між позивачем та КП “Трест зеленого господарства”, проте станом на час подачі позову, жодних претензій з боку тресту щодо неотриманої деревини позивачу не надходило.
Щодо необґрунтованості п.6 вимоги то позивач вважає недоведеною позицію відповідача про перевищення встановлених норм списання паливно-мастильних матеріалів при роботі екскаваторів, оскільки зазначене списання було проведене на підставі п. 5 наказу від 04.09.2006 №181 згідно норм ДБН.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог пославшись на законність вимоги, яка прийнята за результати ревізії, в ході якої встановлено порушення позивачем чинного законодавства (Т.1 а.с.153 - 164).
Представники позивача у судовому засіданні вимоги підтримали та надали пояснення у відповідності до обґрунтувань викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на законність п.2,3,4,6 листа-вимоги, які прийняті на підставі обґрунтованих висновків перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939 від 26.01.1993 (далі за текстом - Закон №2939-ХІІ), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, головним завданням органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно п.7 ч.1 ст.10 Закону № 2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, результати якої викладено в ОСОБА_4 №07-09/166 від 17.06.2013 ( Т.1 а.с.98 -152).
За результатами ревізії відповідачем на адресу позивача направлено лист - вимогу про результати ревізії від 22.07.2013 № 11-07-14-14/4493 (Т.1 а.с.27 -31).
Відповідно до п.2 вимоги відповідачем встановлено порушення ст. 7, 23, 47 Бюджетного кодексу України, пунктів 20,22,28,30 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002 №228, наказу Держводгоспу України від 16.10 2000 №150 «Про затвердження тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України», п. 4.12 Положення про консервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, затвердженого наказом Державного комітету по водному господарству від 20.06.2008 №139, при плануванні видатків загального фонду кошторису на утримання протягом 2011 -2012 років 6 посад машиністів насосних установок замість 6 посад сторожів, що призвело до завищення бюджетних асигнувань за КПКВ 2407050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу» по КЕКВ 1111 «Заробітна плата» на загальну суму 40,39 тис. грн. (2011 рік - 17,95 тис. грн., 2012 рік - 22,44 тис. грн.) та КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» - 14,66 тис. грн. (2011 рік - 6,52 тис. грн., 2012 рік - 8,14 тис. грн.), які були профінансовані.
Також, встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про оплату праці», п.2.1 наказу міністерства екології та природних ресурсів України від 02.06.2011 №185 «Про умови оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій меліорації та водного господарства Державного агентства водних ресурсів України» та умов Колективного договору на 2009 - 2013 року, що призвело до незаконної виплати надбавок за стаж роботи машиністам насосних установок, які рахувалися згідно даних штатних розстановок машиністами на законсервованих станціях, в загальній сумі 16,42 тис. грн. та зайвого перерахування єдиного соціального внеску - 5,02 тис. грн.
Відповідачем вимагається від позивача в подальшому при планування доходів і видатків за кошторисами дотримуватися вимог Бюджетного кодексу України та Порядку №228 в частині складання відповідних розрахунків та обґрунтувань; вжити заходи щодо повернення в добровільному порядку зайво виплачених коштів особам, які їх отримали безпідставно на загальну суму 16,42 тис. грн.; провести перерахунок та відповідні звірки щодо сум єдиного соціального внеску та повернути зайвосплачені кошти (або зарахувати в рахунок майбутніх платежів) в сумі 5,02 тис. грн.; зайвосплачені у минулих бюджетних періодах кошти загального фонду бюджету необхідно перерахувати до державного бюджету (код доходів 21080500 «Інші надходження») із зазначенням у платіжному дорученні номеру та дати акту ревізії; в іншому випадку провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів в сумі 16,42 тис. грн.; в разі пропуску строків позовної давності, стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті коштів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст.130- 136 КЗпП України (Т.1 а.с.28).
Представниками відповідача, у судовому засіданні, зазначено, що Новгородківська та Кіровоградська зрошувальні системи перебувають у довгостроковій консервації. При проведенні ревізії встановлено, що електрообладнання на зазначених станціях відключено від електроживлення. Відповідно до записів в журналах роботи машиністів насосних станцій протягом ревізійного періоду, встановлено, що машиністи насосних станцій протягом 24 годин на добу виконували роботи щодо охорони об'єкту, скошування трави, обрізки дерев, розчищення території від снігу, огляду технологічного обладнання насосних станцій. Записи у журналах не містять підтвердження щодо проведення машиністами робіт пов'язаних безпосередньо з виконанням посадових обов'язків машиністів насосних устаткувань. Так, у 2012 році виконувались лише роботи з відкачування води побутовими насосами, що не потребують спеціального допуску до роботи на насосному силовому обладнанні, та профілактичний огляд обладнання та інші технологічні роботи. Зазначені обставини, на думку представників відповідача, свідчать про недоцільність утримання 6 машиністів насосних станцій і необхідності заміни їх 6 посадами сторожів (Т.1 а.с.155-156).
Суд не погоджується з висновками відповідача виходячи з наступного.
Представниками відповідача, в судому засіданні не, доведено обставини щодо порушення позивачем вимог ст. 7 (Принципи бюджетної системи України), ст. 23 (Бюджетні призначення та асигнування), ст. 47 (Встановлено бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів) Бюджетного кодексу України. Також, останніми не доведено, в чому полягає порушення позивачем пунктів 20,22,28,30 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002 №228, наказу Держводгоспу України від 16.10 2000 №150 «Про затвердження тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Держводгоспу України, п. 4.12 Положення про консервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, затвердженого наказом Державного комітету по водному господарству від 20.06.2008 №139 (Т.1 а.с.55).
Тобто, представниками відповідача не надано доказів вчинення позивачем порушень саме при здійсненні, встановленої бюджетним законодавством, процедури планування видатків загального фонду кошторису на утримання протягом 2011 -2012 років 6 посад машиністів насосних установок.
В обґрунтування встановлених в ході ревізії порушень, представники відповідача, посилаються лише на недоцільність утримання 6 машиністів насосних станцій і необхідності заміни їх 6 посадами сторожів Новгородківської та Кіровоградської зрошувальних систем.
Судом встановлено, позивачем було укладено договори про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур та протоколи про наміри (Т.1 а.с. 37-46).
З урахуванням зазначених договорів, відповідно до наказів начальника Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства та актів комісії по визначенню нормативної чисельності працівників здійснено розрахунок відповідної чисельності працівників на 2011 - 2012 роки (Т.2 а.с.88-93).
З 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року на посадах машиністів насосних станцій 3-го розряду Новгородківської та Кіровоградської зрошувальних систем працювало 6 працівників (т.1 а.с.174 -180, т.3 а.с.169-213).
Факт виходу на роботу зазначених працівників та виконання завдань та обов'язків, передбачених п.2.6 посадової інструкції машиніста насосної станції, затвердженої начальником Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства 25.05.2010 (Т.1 а.с.36), зокрема утримання в чистоті обладнання, будівлі насосної станції, водозабірного вузла і прилеглої до них території, підтверджується журналами обліку роботи машиніста, щоденниками обсягів виконаних робіт, журналами прийому - передачі змін машиністів, (Т.1 а.с.183 - 226), табелем виходу на роботу (Т.3 а.с.109-140).
Зазначені обставини, та обставини виконання машиністами насосних установок робот з відкачування води побутовими насосами, з профілактичного огляду обладнання та інших технологічних робот, не заперечувалось у судовому засіданні представниками відповідача.
Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Посадові обов'язки сторожа ( Т.3 а.с.107) полягають в тому, що він здійснює охорону об'єкта, оглядає об'єкт, постійно знаходиться на об'єкті та не потребує спеціальної кваліфікації та знань. Аналізуючи той перелік робіт, який виконують машиністи насосних станцій навіть на насосних станціях, які не працюють, можна дійти висновку, що вони є кваліфікованими працівниками, які виконують роботу, яка потребує спеціальних знань, тому підстав для переведення їх у сторожа немає.
Також, відповідно до п. 4.13, п. 4.14 Положення про консервацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, затвердженого наказом Державного комітету по водному господарству від 20.06.2008 №139, при частковій або короткостроковій консервації насосних станцій експлуатаційний персонал залишається на робочих місцях згідно з штатним розписом.
При довгостроковій консервації насосних станцій з демонтажем устаткування необхідність збереження або вивільнення експлуатаційного персоналу вирішується, згідно з чинним законодавством ( Т.1 а.с.56).
На вимогу суд, представниками відповідача не надано доказів наявності актів довгострокової консервації насосних станцій Новгородківської та Кіровоградської зрошувальних систем, на які останні посилалися в запереченнях на адміністративний позов та в ОСОБА_4 ревізії.
Згідно пояснень представника позивача, головні насосні станції Новгородківської та Кіровоградської зрошувальних систем не було переведено в режим консервації (т.1 а.с.181).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, обставин вчинення позивачем порушень при плануванні видатків загального фонду кошторису на утримання протягом 2011 -2012 років 6 посад машиністів насосних установок замість 6 посад сторожів, що призвело до завищення бюджетних асигнувань.
Також, представниками відповідача, у судовому засіданні, не доведено порушення щодо незаконної виплати надбавок за стаж роботи машиністам насосних установок, які рахувалися згідно штатних розстановок машиністів на законсервованих станціях, в загальній сумі 16,42 тис. грн. та зайвого перерахування єдиного соціального внеску - 5,02 тис. грн.
Відповідно до п.3 вимоги, недотримання позивачем, при забезпеченні документування господарських операцій, пункту 3.2.7.3 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1 -2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, та вимог пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, спричинило завищення фактичного часу роботи будівельних механізмів на 254,12 машиногодин (2010 рік - 129,35 машиногодин, 2012 рік - 124,77 машиногодин) та призвело до незаконного списання паливо - мастильних матеріалів на загальну суму 22,27 тис. грн. ( з ПДВ: 2010 рік - 9,81 тис. грн., 2012 рік 12,46 тис. грн.).
Відповідачем вимагається від позивача стягнути з осіб, винних у завищені фактичного часу роботи будівельних механізмів та в зв'язку з цим незаконним списанням дизельного палива на суму 22,27 тис. грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст.130,133,136 КЗпП України (Т.1 а.с.28)
Представниками відповідача зазначено, що внесення до шляхових листів трактористів - машиністів недостовірних даних щодо фактичного відпрацьованих механізмами машиногодин, призвело до їх завищення в кількості 254,12 машиногодин.
А саме, необґрунтоване завищення фактичного часу виконання робіт з розчищення річки Інгул, пов'язане насамперед із виконанням робіт іншим екскаватором ніж було визначено в Підсумковій відомості ресурсів до акту виконаних робіт форми 2КБ в (т. 1 а.с.135, т.2 а.с.128-207).
В судовому засіданні встановлено наступні обставини, які не заперечувались сторонами.
Так, позивачем протягом вересень - грудень 2010 року та липень - вересень 2012 року виконувалися земельні роботи з надання платних послуг згідно робочого проекту по об'єкту «Розчистка русла р. Інгул на ділянці від мосту по вул. Кірова до гирла р. Сугоклія в м. Кіровограді (Піонерна траншея)».
Відповідно до Підсумкової відомості ресурсів до акту виконаних робіт форми №2кб за вересень - грудень 2010 року, серпень - вересень 2012, року, грудень 2012 року по об'єкту «Розчищення річки Інгул» розроблення ґрунту з навантаженням для перевезення, на відстань до 1 км, на вантажні автомобілі здійснювалося екскаваторами з місткістю ковша 0,65 куб.м.
За даними бухгалтерського обліку, відповідно до шляхових листів трактористів -машиністів, для виконання зазначених вище робіт було задіяно екскаватор з місткістю ковша 1, 0 куб.м та екскаватор з місткістю ковша 0,65 куб.м.
ОСОБА_4 використання, без зазначення в проектній документації та у актах прийняття робіт форми №2кб екскаватора з місткістю ковша 1 , 0 куб. м, призвело на думку відповідача до та призвело до незаконного списання паливо - мастильних матеріалів на загальну суму 22,27 тис. грн. (Т.2 а.с.128-207)
Згідно пояснень представників позивача, дійсно при проведенні робот по об'єкту «Розчищення річки Інгул» було використано екскаватор з місткістю ковша 1 , 0 куб. м, без внесення змін до проектній документації та у акти прийняття робіт форми №2кб. Однак, виконання зазначених додаткових робіт, які не враховані проектом, який було розроблено у 2000 році та отримано позитивний експертний висновок у 2004 році(Т.1 а.с.69), було зумовлено виявленням у 2010 році на ділянці розчистки річки Інгул залишків свай колишнього мосту та у 2012 році - камінного накиду (камінь негабаритних розмірів) з дна русла ріки, які заважали досягненню проектних рішень.
Позивачем зазначено, що данні роботи проведено в межах кошторисної документації з витратою паливо - мастильних матеріалів, які не перевищили фактично використаних машиногодин та кількості паливо - мастильних матеріалів підсумкової відомості ресурсів, про що позивачем разом із замовником робіт складено протоколи від 01.09.2010 та 01.08.2012 (Т.1 а.с.67-68).
Відповідно до п.3.2.7.3 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1 -2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, вартість машино-години визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідних поточних цін на них.
До визначеної таким чином вартості машино-години додаються:
- амортизаційні відрахування;
- витрати на заміну частин, що швидко спрацьовуються;
- вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин;
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.
Судом встановлено, що відповідно до первинних бухгалтерських документів (шляхові листи) при виконанні робот по об'єкту «Розчищення річки Інгул» використано екскаватор з місткістю ковша 1 , 0 куб. м, тобто додаткові роботи не передбачені проектом, було фактично виконано, з витратою паливо - мастильних матеріалів, які не перевищили фактично використаних машиногодин та кількості паливо - мастильних матеріалів підсумкової відомості ресурсів, а тому позивачем не порушено вимоги п.3.2.7.3 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1 -2000)
В судовому засіданні, представники відповідача не змогли відповісти на питання суду чи вийшов позивач, при виконанні додаткових робіт з використанням екскаватор з місткістю ковша 1 , 0 куб. м., за межи кошторису проекту, оскільки зазначене питання не перевірялось в ході ревізії.
Також, відповідачем не конкретизовано який, на його думку, з вісімнадцяти розділів п.2Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, порушено позивачем.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем фактично проведено додаткові роботи по проекту з використанням екскаватору з місткістю ковша 1, 0 куб. м., роботи проекту проведено в межах кошторису, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості твердження відповідача про завищення фактичного часу роботи будівельних механізмів на 254,12 машиногодин (2010 рік - 129,35 машиногодин, 2012 рік - 124,77 машиногодин) та незаконного списання паливо - мастильних матеріалів на загальну суму 22,27 тис. грн. ( з ПДВ: 2010 рік - 9,81 тис. грн., 2012 рік 12,46 тис. грн).
Відповідно до п.4 вимоги, порушення позивачем ст.ст. 3,4,11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення №88 в частині не складання первинних бухгалтерських документів (актів, накладних, тощо) при перевезенні і оприбуткуванні деревини від видалення дерев при проведенні будівельних робіт з розчищення річки Інгул в кількості 150,0 тонн (209,0 куб.м) призвело до виникнення її нестачі на загальну суму 6,27 тис. грн.
Відповідачем вимагається від позивача відобразити в обліку кількість і вартість деревини, яка була одержана від проведення робіт із видалення дерев; стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 6,27 грн., в порядку та розмірах встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України (Т.1 а.с.29).
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 22.12.2008 №1995 та ордерів виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 13.01.2010 №1326-а, від 24.01.2012 №1326 -б позивачем проведено видалення дерев в зв'язку з продовженням робіт по розписці р. Інгул (Т.1 а.с.64-66).
Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 22.12.2008 №1995, встановлено обов'язок комунального підприємства «Трест зеленого господарства» після виконання робіт щодо знесення зелених насаджень зняти з балансу їх вартість, про що повідомити відділ орендних відносин та природоохоронної діяльності управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради (Т.1 а.с.64).
Відповідачем в ході перевірки встановлено, що позивачем на виконання рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 22.12.2008 №1995, протягом червня - серпня 2012 року здійснювалися роботи щодо вирубки дерев з розчищення річки Інгул у. Виконання робіт підтверджується актом форми КБ 2 в , журналом робіт до виконавчої документації, шляховими листами (Т.1 а.с.138-139, т.3 а.с.58-71).
При цьому об'єм деревини у розмірі 209,0 куб.м. та вага - 150 т. визначено відповідачем лише на підставі пояснення начальника відділу експлуатації меліоративних систем ОСОБА_5 (Т.3 а.с.80).
Вказані дерева позивачем не оприбутковувалися, що не заперечувалось сторонами у справі.
Зустрічною звіркою в комунальному підприємстві «Трест зеленого господарства», встановлено, що позивачем видалені дерева при виконанні робіт з розчищення річки Інгул комунальному підприємству не передавалися та за даними бухгалтерського обліку не оприбутковувалися (Т. 3 а.с.92-94).
В судовому засіданні представниками відповідача не доведено в чому саме полягає порушення позивачем вимог ст. 3 (Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності), ст. 4 (Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності), ст.11(Загальні вимови до фінансової звітності) Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням того, що ревізією встановлено обставини виконання позивачем робіт з вирубки дерев та складання при цьому первинних бухгалтерських документів - актів форми КБ 2 в, журналів робіт до виконавчої документації, шляхові листи (Т.1 а.с.138-139, т.3 а.с.58-71).
Також, відповідачем не конкретизовано який, на його думку, з вісімнадцяти розділів п.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, порушено позивачем.
Суд вважає за необхідним зазначити, що на виконання рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 22.12.2008 №1995, комунальне підприємство «Трест зеленого господарства» після виконання робіт щодо знесення зелених насаджень повинно було зняти з балансу їх вартість (Т.1 а.с.64), тобто зазначені дерева належать саме комунальному підприємству «Трест зеленого господарства» та повинні обліковуватися ним.
Таким чином, вимога відповідача щодо відображення в обліку кількості і вартості деревини та стягнення з винних осіб нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 6,27 грн. є необґрунтованою оскільки зазначена деревина не належить позивачу, що виключає відображення її в бухгалтерському обліку останнього.
Суд приходить до висновку, що в даному випадку порушено права комунального підприємства «Трест зеленого господарства» в частинні неможливості отримання, здійснення обліку та списання деревини та яке має право звернутися до позивача з вимогою щодо передачі вказаної деревини.
Відповідно до п.6 вимоги, при дослідженні за даними первинного бухгалтерського обліку питання дотримання встановлених норм списання паливо - мастильних матеріалів при роботі автотранспорту та самохідних механізмів встановлені випадки списання дизельного палива з підзвіту машиністів - трактористів в обсягах, що перевищують лінійні норми, які були затверджені наказами по управлінню від 04.09.2006 №181 та 15.03.2012 №81 на 471,49 л. більше за норму, що призвело до незаконних витрат управління на суму 4,53 тис. грн. з ПДВ.
Відповідачем вимагається від позивача поновити в обліку кількість та вартість понаднормово списаного дизельного пального; вжити заходів щодо повернення винним особам в добровільному порядку вартості понаднормово списаного дизельного пального в сумі 4,53 тис. грн.; в іншому випадку провести - претензійно - позовну роботу щодо відшкодування вартості понаднормово списаного дизельного пального; в разі пропуску строків позовної давності, стягнути з осіб, винних у понаднормовому списанню паливо - мастильних матеріалів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст.130- 136 КЗпП України (Т.1 а.с.28).
Судом встановлено, що наказом Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства від 04.09.2006 №181 встановлено лінійні норми списання палива та мастильних матеріалів, в тому числі для списання дизельного палива в кількості 10,8 л. за один час роботи екскаватора ЕО 5111 (Т.2 а.с.190-191)
Наказом Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства від 15.03.2012 №81 встановлено лінійні норми списання палива та мастильних матеріалів, в тому числі для списання дизельного палива в кількості 10,8 л. за один час роботи екскаватора ЕО 5111 (Т.2 а.с.192, т.3 а.с.1).
Відповідачем встановлено, що до картки обліку витрачання дизельного пального №27 за листопад 2011 року ( Т.1 а.с.73, Т. 2 а.с.184) диспетчером ОСОБА_6 внесені данні, що з тракториста - машиніста ОСОБА_7, на виконані згідно шляхового листа №2908 Т(Т.1 а.с.74) та змінного рапорту (Т.1 а.с.75, Т.2 а.с.186-187), земляні роботи на екскаваторі ЕО - 5111 б з 03по 31 жовтня 2011 року в обсязі 282,36 машиногодин списано 3 521 л. дизельного пального або по 12,47 л. за один час роботи самохідного механізму (Т.1 а.с.137).
Таким чином, на думку відповідача, позивачем порушено наказ від 04.09.2006 №181, яким встановлена лінійна норма списання дизельного палива в кількості 10,8 л. за один час роботи екскаватора ЕО 5111, а тому за роботу в обсязі 282,36 машиногодин необхідно було списати 3 049,49 л. дизельного палива, що призвело до безпідставного списання 471,49 л. дизельного палива на суму 4 526,30 грн. (Т.1 а.с.137).
Суд не погоджується з висновком відповідача виходячи з наступного.
Згідно п. 5 наказу від 04.09.2006 №181, при відхиленні від лінійних норм в залежності від видів робіт підтверджених формами КБ-2в та змінними рапортами списання ПММ проводити по факту використання, але не більше норм ДБН на виконання даних робіт (Т.2 а.с.190). Зазначене положення міститься і в наказі від 15.03.2012 №81(Т.2 а.с.192).
Судом встановлено, що відповідно до змінного рапорту ОСОБА_7 з 03.10.2011 по 18.11.2011 проведено розроблення ґрунту у відвал екскаватором, норми списання за вказаним вище видом робіт, згідно ДБН Д27-2000(розділ 0,6 шифр 206-0234), складає 12,47 л. (т.2.а.с.182-186, 184).
Виконання зазначених робіт підтверджується формою КБ-2в (Т. 3 а.с.214-217).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що списання дизельного пального проведено позивачем відповідно до вимог п. 5 наказу від 04.09.2006 №181, а тому твердження позивача про порушення вказаного наказу, що спричинило безпідставне списання 471,49 л. дизельного палива на суму 4 526,30 грн. є необґрунтованим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що п.п.2,3,4,6 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 22.07.2013 №11-07-14-14/4493 є протиправними та підлягають скасуванню.
Так як судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 34 гривні 41 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати п.2,3,4,6 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 22.07.2013 №11-07-14-14/4493.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області грошові кошти в розмірі 34 гривні 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 18.11.2013.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4