справа № 488/958/15-к
провадження № 1-кп/488/147/15
31.07.2015 року Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі :
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150050000072 від 06.01.2015 року, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого за усною домовленістю, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
25.12.2014 року приблизно о 23 годині обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись злочинним наміром направленим на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що в кімнаті, де на тумбочці находився мобільний телефон «Леново S 960», вартістю 2939 гривень, який належить потерпілому, нікого не було, таємно викрав вказаний телефон.
Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину обвинувачений зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на названу суму.
В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що він дійсно при вищезазначених обставинах 25.12.2014 оку приблизно о 23 годині, знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , він скориставшись тим, що потерпілий вийшов із кімнати, таємно викрав його мобільний телефон «Леново S 960», який в подальшому продав водію такси.
Крім визнання свої винуватості самим обвинуваченим його провина у вчинені інкримінованого йому злочині, підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.
Так, згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.01.2015 року, потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 25.12.2015 року приблизно о 22 годині за місцем його мешкання за адресою : АДРЕСА_2 , невідома особа шляхом вільного доступу таємно вчинила крадіжку мобільного телефону «Леново S 960», вартістю 2939 гривень.
Як вбачається із заяви ОСОБА_7 , останній добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон «Леново S 960», який він придбав у невідомого йому молодого чоловіка.
Згідно протоколу огляду від 12.02.2015 року, потерпілий ОСОБА_6 , який був присутній при огляді згаданого телефону, впізнав його як такий, що належить йому.
Відповідно протоколу від 12.02.2015 року, вказаний телефон визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню, та , як зазначено в розписці потерпілого, переданий йому на зберігання.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення злочину та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо даних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_5 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка). Вказані дії обвинуваченого кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, ступень тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин, який вчинив ОСОБА_5 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, та дані про особу обвинуваченого, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується в цілому позитивно, працює. Крім того, суд враховує відсутність на час судового розгляду завданої потерпілому злочином матеріальної шкоди шляхом повернення останньому викраденого майна.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у вчиненому ним злочині та вчинення злочину неповнолітнім.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, суд приходе до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в дохід держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 ( вісімсот) гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Леново S 960», якій належить потерпілому ОСОБА_6 , та знаходяться у нього на зберіганні - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення , з особливостями, передбаченими ч. 1, ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1