Справа № 22-ц-2319/2011 Головуючий у I інстанції -Короїд Ю.М.
Категорія -цивільна Доповідач - Горобець Т. В.
26 серпня 2011 року 26 серпня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі:ОСОБА_4
за участю:представника позивача ОСОБА_5,представника відповідача ОСОБА_6- адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Комерційний Банк „ОСОБА_2” до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості,
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” заборгованість по кредитному договору №36-05/06/11/11/504/2007/305 від 26 вересня 2007 року в сумі 30684 грн. 56 коп. З них -заборгованість по тілу кредиту 13456,71 грн., відсотків -7987,97 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 2482,76 грн,пені за прострочення сплати відсотків - 1057,81 грн.,штрафних санкцій за порушення вимог кредитного договору 1500 грн.,індекс інфляції за період прострочення заборгованості - 4199,31 грн. Також вирішене питання відшкодування за рахунок відповідача судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 просить скасувати рішення місцевого суду, ухвалити нове , яким задовольнити позовні вимоги частково, в сумі 14244 грн. , що складає суму боргу та відсотків по ньому.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, прийнятим з порушенням норм процесуального і матеріального права та умовам Кредитного договору. Вказує, що відповідно до п.2.3.1 умов укладеного договору порядок повернення Кредиту та відсотків був визначений шляхом внесення щомісячної фіксованої суми мінімально необхідного платежу, розмір якого становить 814 грн., отже, загальна сума кредиту та відсотків по ньому становить 19536 грн. Крім того, апелянт вважає, що розраховуючи розмір заборгованості позивачем не взято до уваги , а судом при ухваленні рішення не враховано, що ним (ОСОБА_6Б.) станом на 30 грудня 2010 року частково повернуто кредит на суму 5312 грн. Отже, заборгованість по тілу кредиту та відсотках по ньому , при розрахунку, на якому наполягає відповідач, має складати 14244 грн і цю суму, як борг, він визнає.
Крім того, вказує апелянт, що судом безпідставно відмовлено у застосуванні до спірних правовідносин вимог ст. 258 ЦПК України, яка регламентує застосування спеціального строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), яка носить імперативний характер і є обов”язковою до виконання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 26 вересня 2007 року між ВАТ „Комерційний банк „Надра” та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № №36-05/06/11/11/504/2007/305, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 15 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % на місяць із кінцевим терміном повернення 25.05.2009 року. 26 вересня 2007 року між ВАТ „Комерційний Банк „ОСОБА_2” та ОСОБА_8 укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_8 зобов”язувалась відповідати солідарно перед кредитором за виконання зобов”язання ОСОБА_6 за кредитним договором.
Станом на грудень 2010 року відповідачем замість щомісячних платежів, здійснено платежі лише у жовтні, листопаді 2007 року, лютому 2008 року та жовтні 2009 року, а всього на суму 5312,00 грн. ( а.с.34,35) В зв”язку з неналежним виконанням зобов”язань за вказаним договором, виникла заборгованість, яка станом на 24 грудня 2010 року становить 30684 грн. 56 коп., з них 13456 грн.71 грн. заборгованість по тілу кредиту, ,7987 грн. 97 коп. заборгованість по сплаті відсотків ,2482 грн.76 коп. пеня за прострочення сплати кредиту,1057 грн.81 коп. пеня за прострочення сплати відсотків, 1500 грн. штраф за порушення кредитного договору, 4199 грн. 31 коп. індекс інфляції за період простроченої заборгованості, що підтверджується розрахунком (а.с. 14-17). Розрахунок заборгованості, наданий банком відповідає умовам договору , ґрунтується на доказах, наданих сторонами щодо розміру та строків погашеного боргу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання ОСОБА_6 вимог кредитного договору, несплата в установлені терміни сум на повернення кредиту та нарахованих процентів за користуванням кредитом є порушенням умов даного договору. Щодо розміру фіксованого щомісячного платежу у 814 грн., які , як вважає відповідач він мав сплачувати щомісячно впродовж 24 місяців, ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки ця сума підлягала сплаті лише за умови дотримання боржником графіку погашення кредиту та відсотків, тобто за умови належного виконання сторонами своїх зобов”язань. При простроченні платежів та виникненні заборгованості, тобто, в зв”язку з порушенням відповідачем умов договору, відповідно змінювались суми, що підлягали щомісячній сплаті.
Отже, висновки суду про обґрунтованість позову, відповідають матеріалам справи і вимогам ст. ст. 526, 553, 554, 543, 611, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції вимог ст. 258 ЦПК України відносно спеціального строку позовної давності, слід зазначити наступне. Доводи відповідача в цій частині є безпідставними, оскільки пунктом 6.3 кредитного договору № №36-05/06/11/11/504/2007/305, від 26 вересня 2007року (а.с. 8-10), за домовленістю сторін, які підписали цей договір, тобто за домовленістю позивача та відповідача, строк позовної давності збільшений до 10 років і це відповідає положенням ст. ст.259 ЦК України.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно, у обсязі, необхідному для вирішення спору, з»ясував обставини справи, вірно визначив характер спірних правовідносин, застосувавши закон, який регулює ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги є надуманими і не спростовують законного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: