Справа № 802/964/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
30 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Шаргородське відділення) про зобов'язання вчинити дії,
06.04.2015 року позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Шаргородське відділення) про зобов'язання вчинити дії, а саме:
- зобов'язати Державну фіскальну службу України (відповідач 1) вилучити інформацію про них, яка була надана під час отримання податкового номеру, та у подальшому не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України (відповідач 1) зберегти за ними форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації - ст.ст. 28, 294, 296 ЦК України);
- зобов'язати Шаргородське відділення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (відповідач 2) вилучити інформацію про них, яка була надана під час отримання податкового номеру, та у подальшому вести облік за раніше встановленими формами, тобто без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації);
- зобов'язати Шаргородське відділення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області знищити інформацію про них у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язків платежів,
- зобов'язати Шаргородське відділення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області проставити на сторінках 7, 8 або 9 паспорту ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2015 у задоволенні вказаного позову відмовив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
В попередньому судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в свою чергу представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 є громадянином Республіки Молдова, має посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1, перебуває в Україні на податковому обліку та зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Водночас ОСОБА_3 є віруючою людиною, парафіянином православного Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря та за своїми релігійними переконаннями відмовляється від його обліку як платника податків за ідентифікаційним номером (реєстраційним номером облікової картки).
18.12.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ДФС України із заявою, у якій просив не вносити у зв'язку з релігійними переконаннями інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за ним форму обліку платників податків за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження.
Листом за № 197/к/99-99-11-02-02-14 від 14.01.2015 року відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків регулюються положеннями Податкового кодексу України. Зокрема статтями 63 та 70 ПК України визначено, що альтернативний облік фізичних осіб-платників податків ведеться за серією та номером паспорта, відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта вноситься безпосередньо до паспорта. При цьому альтернативний облік фізичних осіб-іноземців за серією та номером посвідки та внесення до посвідок на постійне місце проживання відміток про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером посвідки не передбачені чинним законодавством.
Також встановлено, що 18.02.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Шаргородського відділення Жмеринської ОДПІ із заявою, в якій просив не вносити у зв'язку з релігійними переконаннями інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, зберегти за ним форму обліку платника податків за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, та проставити у паспорті (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового ідентифікатора - ідентифікаційного номера, серії та номеру паспорта тощо.
Листом за № 15/10/05-26-18 від 21.01.2015 року відповідач 2 роз'яснив заявнику, що усі фізичні особи-платники податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент) зобов'язані зареєструватись у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. При цьому Податковим кодексом України визначено дві форми обліку фізичних осіб - за реєстраційним номером облікової картки фізичної особи-платника податків та альтернативну - в окремому реєстрі Державного реєстру - за прізвищем, іменем та по батькові, серією і номером паспорту.
16.02.2015 року ОСОБА_3 подав до Жмеринської ОДПІ повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків форми № 1-П, однак відповідач 2 листом за № 218/10/05-26-18 від 20.02.2015 року запропоновував позивачу вжити заходи для виправлення недоліків, допущених у заповненні такого повідомлення (зазначити відомості про серію та номер паспорта, дату його видачі, вказати ким він виданий), після чого повторно подати до Шаргородського відділення Жмеринської ОДПІ повідомлення за формою № 1-П.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України та зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Водночас позивачка є віруючою людиною, парафіянкою православного Свято-Троїцького Браїлівського жіночого монастиря та за своїми релігійними переконаннями відмовляється від її обліку як платника податків за ідентифікаційним номером (реєстраційним номером облікової картки).
18.12.2014 року ОСОБА_2, так само як і інший позивач ОСОБА_3, звернулась із аналогічними заявами до ДФС України та Шаргородського відділення Жмеринської ОДПІ.
Листом за № 190/к/99-99-11-02-02/14 від 14.01.2015 року відповідач інформував ОСОБА_2 про необхідність подання до податкового органу повідомлення за формою № 1П (додаток 8 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.12.2013 року № 779), яке водночас є заявою про облік в окремому реєстрі Державного реєстру, та паспорту громадянина України, в який в подальшому буде внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Крім того, заявниці надано роз'яснення про те, що чинним законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб у Державному реєстрі виключно за прізвищем, іменем та по батькові.
Крім того, листом за № 14/10/05-26-18 від 21.01.2015 року відповідач також роз'яснив позивачці ОСОБА_2 передбачений чинним законодавством порядок ведення обліку фізичних осіб-платників податків.
16.02.2015 року ОСОБА_2 подала до Жмеринської ОДПІ повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків форми № 1-П, однак відповідач листом за № 219/10/05-26-18 від 20.02.2015 року запропоновував позивачці вжити заходи для виправлення недоліків, допущених у заповненні такого повідомлення (зазначити відомості про серію та номер паспорта, дату його видачі, вказати ким він виданий), після чого повторно подати його до Шаргородського відділення Жмеринської ОДПІ.
Таким чином, як засвідчують матеріали справи та встановлені судом обставини, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не погоджуючись з порядком внесення відомостей щодо них до Державного реєстру фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за прізвищем, іменем та по батькові, серією і номером паспорту, звернулись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України та Положення №779, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
До 01 січня 2011 року діяв Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Згідно із статтею 5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Проте, Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» втратив чинність 01 січня 2011 року разом з набранням чинності Податковим кодексом України, яким на даний час регулюється порядок обліку платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Правом на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків позивач скористалась у 2014 році, відтак, на правовідносини між позивачами та відповідачем поширюються норми чинного податкового законодавства, а саме: Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.12.2013 року № 779.
Пунктом 63.2 статті 63 Податкового кодексу України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Відповідно до пункту 63.6 зазначеної статті , облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За змістом пункту 63.7 статті 63 Податкового кодексу України, контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 70.1 статті 70 Податкового кодексу України визначено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно із пунктом 70.5 статті 70 цього ж Кодексу фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт. Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків (п. 70.12 статті 70 ПК України).
Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.
Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.12.2013 року № 779 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 року за № 221/24743), визначаються, порядок та процедура обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта; внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (пункт 4 Положення), а також форми облікової картки фізичної особи - платника податків (далі - Облікова картка), повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) (далі - Повідомлення) (пункт 5 Положення).
Пунктом 1 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до пункту І розділу IV цього ж Положення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно із пунктами 1, 2, 8 розділу VІІІ вказаного Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом п'яти робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.
Таким чином, реалізація права фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, можлива лише за умови активних дій зі сторони такого платника податків та у порядку, визначеному законом.
Проте, як встановлено судом позивачі не звертались до відповідача з Повідомленням, яке б відповідало формі N 1П, та яке водночас є заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, також, не пред'являла паспорт громадянина України, а тому в податкового органу були відсутні підстави для здійснення податкового обліку в окремому реєстрі Державного реєстру обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що вимога позивачів про ведення обліку згідно Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" за раніше встановленими формами обліку (8ДР) без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, виключивши індивідуальний ідентифікаційний номер та всю інформацію про позивача з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру, а також здійснювати його облік на паперових носіях за прізвищем ім'ям, по-батькові не вказуючи серію та номер його паспорта, є безпідставною, оскільки на день звернення позивача з вказаними вимогами, даний Закон втратив чинність.
Поряд з цим, суд першої інстанції обґрунтовано не застосував до спірних правовідносин правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі №21-132а13, оскільки така правова позиція висловлена у зв'язку з дією Закону України від 22.12.1994 № 320/94-ВР "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", який 01.01.2011 року втратив чинність.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що оскаржувана відмова відповідача, не позбавляє позивачів права на повторне звернення до відповідного органу в порядок та спосіб, які визначені діючим законодавством, зокрема, шляхом оформлення Повідомлення за формою та змістом, затвердженим Положенням.
Вказані висновки також підтверджуються судовою практико Європейського суду з прав людини, зокрема висвітленою у Рішенні від 03 грудня 2009 року № 40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Європейського суду з прав людини дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розгляді звернень та повідомлень позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідачі ДФС України та Шаргородське відділення Жмеринської ОДПІ діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а правові підстави для покладення на податкові органи обов'язку здійснювати облік позивачів як платників податків за раніше діючим порядком відсутні.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.