73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
24.03.2009 Справа № 13/39-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Білозерської селищної ради
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 866,97 грн,
за участі представників сторін:
позивача -Чегодаєвої І.В. (представника за дорученням),
відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2. (представника за дорученням),
5 березня 2009 року за позовною заявою Білозерської селищної ради з вимогами про розірвання, укладеного між сторонами, договору оренди земельної ділянки від 06.03.2006 р. та стягнення 866,97 грн, як різниці між платою за договором та необхідною на думку позивача платою за оренду земельної ділянки після внесених до діючого законодавства змін, господарським судом порушено провадження у даній справі та її розгляд проведено в судовому засіданні 24.03.2009 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на відмову відповідача у перегляді договору оренди в частині визначення розміру орендної плати після внесення змін до діючого законодавства щодо такого розміру відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на відсутність правових підстав для дострокового розірвання договору, а також відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.
За результати розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 06.03.2006 р. між Білозерською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за змістом якого позивач передав відповідачу на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0613 га, строком на 15 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 866,97 грн на рік.
В подальшому 18.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача листом за вихідним № 216/1388, в якому висловив пропозицію про внесення змін до договору оренди землі в частині визначення орендної плати у відповідності зі змінами до діючого законодавства згідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
В свою чергу, відповідач не відреагував на таку пропозицію, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про розірвання договору оренди землі.
За статтею 6 та частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України вільне волевиявлення при укладенні договору, а також заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини є одними з принципів господарювання, у зв'язку з чим статтею 188 того ж Кодексу передбачений інший принцип -неможливість розірвання договору в односторонньому порядку, а також розірвання договору за рішенням суду лише у випадках, встановлених законом. В якості правової підстави для такого розірвання позивач посилається на положення статей 651 та 652 ЦК України.
Зокрема, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, розірвання договору на підставі вказаної статті в судовому порядку, тобто примусовому, можливе лише у випадку істотності порушень договору. Обов'язок доведення такої істотності лежить у відповідності до статті 33 ГПК України на позивачеві. Проте, ним не надано суду доказів істотного порушення відповідачем умов укладеного договору оренди землі. Більш того, згідно до довідки Державної податкової інспекції у Білозерському районі № 1127/10/19-006 від 23.03.2009 р. у відповідача відсутня заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди землі.
Водночас, статтею 652 ЦК України встановлено порядок розірвання договору у разі істотної зміни обставин. Так, частиною 2 цієї статті визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний на вимог заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. В даному випадку позивачем не наведено жодної підстави для дострокового розірвання договору.
Вирішуючи спір по суті суд також зазначає, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю визначені приписами статті 21 Закону України „Про оренду землі”, за якою вони встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України „Про плату за землю”. Починаючи з дня укладення договору, зміни в орендну плату за орендовану земельну ділянку сторонами у встановленому законом порядку не вносились, та позивач не скористався таким правом, встановленим статтею 188 ГК України, а тому підстав для стягнення з відповідача іншої суми орендної плати не існує. При цьому суд зазначає, що внесення змін до діючого законодавства в частині визначення іншого розміру орендної плати, є підставою для внесення змін до договору, але лише у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -27 березня 2009 року
Суддя М.К. Закурін