Справа: № 751/4637/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко Ю.К. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
30 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,-
Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору ВП № 43501592 від 26.03.2015 року.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову - про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм процесуального і матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 2-а/2515/248/2012, виданий Новозаводським районним судом міста Чернігова 19.05.2014 року на виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Новозаводської районної у місті Чернігові ради про зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень від 28.05.2014 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 04.06.2014 року.
Листом від 18.06.2014 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про часткове виконання рішення суду, а саме: проведення перерахунку щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік ОСОБА_2 та неможливість проведення виплати у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на вказані цілі.
26.03.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 гривень (а.с. 3).
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Наведену правову позицію відображено у постанові Верховного суду України від 28.01.2015 по справі № 3-217гс14, винесеній в порядку ст. 244-2 КАС України.
З матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем при виконанні виконавчого листа № 2-а/2515/248/2012, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 19.05.2014 року, здійснювалися заходи примусового виконання рішення суду, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що підстави для винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у спірних правовідносинах відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору ВП № 43501592 від 26.03.2015 року є незаконною та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.