Постанова
Іменем України
17 березня 2009 року
Справа № 20-3/060
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник скаржника, не з'явився, управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя;
представник суб'єкту оскарження, Омеляненко Оксана Василівна, довіреність № б/н від 01.10.08, відділ державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції;
боржник, не з'явився, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 05.02.2009 року у справі № 20-3/060
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Севастополь,99000)
за участю: Відділу Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції (пл. Ластовая 3,Севастополь, 99001)
скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції у місті Севастополі
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 05.02.2009 року у справі № 20-3/060 скарга Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя відхилена повністю.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу першої інстанції скасувати, зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції поновити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду міста Севастополя від 11.07.2005 року №20-3/060 з тих підстав, що судом першої інстанції не було належно оцінено відомості про місце праці боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 березня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 17 березня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Фенько Т.П., Заплава Л.М.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Лисенко В.А.
У судове засідання 17 березня 2009 року представники Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя та фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя та боржника.
Оскаржена ухвала мотивована посиланням на те, що державний виконавець виконав усі заходи, які передбачені Законом України „Про виконавче провадження” для виконання наказу господарського суду міста Севастополя.
Розглядаючи апеляційну скаргу, судова колегія встановила наступне.
У лютому 2005 року Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 132,13 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.03.2005 року позов задоволений, стягнуто з позивача суму у розмірі 132,13 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.07.2005 року були внесені зміни в резолютивну частину рішення суду від 03.03.2005 року по справі №20-3/060, де було додатково зазначені данні про дату народження боржника та його ідентифікаційний код. Накази від 15.03.2005 року про стягнення державного мита, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу, та стягнення сумі боргу визнані такими, що втратили чинність (а.с. 38-39).
У грудні 2008 року Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя подало скаргу на бездіяльність посадової особи відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в місті Севастополі у частині неправомірного винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу господарського суду міста Севастополя від 11.07.2005 року № 20-3/060 на суму 132,13 грн. стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Заперечуючи проти скарги, відділ Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в місті Севастополі зазначив, що вимоги скаржника є необґрунтованими, а дії державного виконавця, здійснені ним під час примусового виконання наказу господарського суду м. Севастополя від 11.07.2005 року, відповідають чинному законодавству України, крім того, стягувач не подав до матеріалів виконавчого провадження заяву про оголошення розшуку майна боржника відповідно до статті 42 Закону України „Про виконавче провадження” (а.с. 67-69).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника суб'єкта оскарження, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали.
Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Згідно довідки адресного бюро ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за адресою: АДРЕСА_1,місто Севастополь не зареєстрований (а.с. 73).
Актом держаного виконавця від 19.11.2008 року зазначено, що боржник фізична особи - підприємець ОСОБА_1 за зазначеною адресою (АДРЕСА_1,Севастополь,99000) не мешкає, місце знаходження його не відоме, майно, належне боржнику відсутнє (а.с. 73)
Посилання скаржника на те, що державним виконавцем не вжито заходів щодо розшуку майна боржника не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Згідно статті 42 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює Державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання.
Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.
Отже, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду з поданням про розшук боржника та винести постанову про розшук майна боржника лише за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника.
В решті випадків, в тому числі й у випадку стягнення недоїмки за пенсійними внесками, Законом України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надане право звертатися до суду з поданням про розшук боржника чи виносити постанову про оголошення розшуку майна боржника лише за наявності" письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону.
Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя не погоджувало відшкодування витрат на розшук боржника і його майна та не авансувало Відділу державної виконавчої служби Нахімовського РУЮ в м. Севастополі ці витрати, тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Пенсійного фонду України від 17.03.2004 року №25/5/39 „Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України” документи, зазначені у пункті 1.1 цього наказу, виконуються державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Приймаючи рішення про повторне пред'явлення до виконання виконавчих документів, які було повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке за законом може бути звернення стягнення, органи Пенсійного фонду України повинні надавати державному виконавцю іншу наявну додаткову інформацію про виявлене майно у боржника.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя не надало суду доказів у підтвердження того, що посадовою особою відділу Державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції не виконані відповідні дії для виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 11.07.2005 року №20-3/060.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 05.02.2009 року у справі № 20-3/060 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко